Рішення № 100040984, 30.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/705/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Закарпатській області щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у підрозділах ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 29.06.2005 по 26.07.2011; 2) зобов`язати Головного управління Національної поліції у Закарпатській області включити до вислуги років час служби у підрозділах ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 29.06.2005 по 26.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 2001 року проходить службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України. З метою з`ясування нарахованої за період проходження служби вислуги років, що дає право на призначення пенсії, він звернувся до відповідача з відповідним запитом, в якому, серед іншого, просив повідомити про зарахування в пільговому обчисленні період проходження служби на посадах в підрозділах ДСБЕЗ. У відповідь на вказане звернення відповідач повідомив про те, що станом на 31.01.2021 його вислуга років в календарному обчисленні складає 19 років 05 місяців 17 днів, а період проходження служби в підрозділах ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області з 29.06.2005 по 26.07.2011 не було зараховано до вислуги років. Окрім того, проінформовано, що вказаний період буде зараховано як пільговий за наявності права на пенсію. Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать Законам України «Про Національну поліцію» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також постанові Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року. При цьому звертає увагу суду на те, що зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права на зарахування часу проходження служби в підрозділах боротьби з економічною злочинністю при обчисленні вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах слід визначати із застосуванням законодавства, що діяло на момент виникнення відповідного права. Приписи нового нормативного-правового акта не можуть змінити обсяг набутив особою прав.

20 квітня 2021 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №153/106/11-2021 від 20.04.2021, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема, зазначив, що положеннями ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік трудової діяльності, що зараховується до стажу служби в поліції, який і був зарахований позивачу до стажу, що дає право поліцейському на надбавку за вислугу років. Тому дії відповідача є правомірними та такими, що відповідають законодавчим нормам. Звертає увагу суду на те, що положення ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачають пільгове зарахування до стажу вислуги років. При цьому вважає безпідставними посилання позивача на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі регулюють правовідносини по визначенню вислуги років для призначення пенсії після звільнення зі служби.

29 квітня 2021 року позивач надіслав на електронну пошту суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача, наведеними у відзиві, не погоджується. Так, зазначає, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлено нормами постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, які передбачають необхідність зарахування на пільгових умовах, серед іншого, також час проходження служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю. Тому вважає, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 не передбачено виключення відносно неврахування вислуги років в пільговому обчисленні для виплати надбавки за стаж служби в поліції, то при такому розрахунку слід враховувати період проходження позивачем служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю. Окрім того, такий період роботи підлягає врахуванню в пільговому обчисленні також і при наданні додаткової оплачуваної відпустки.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ України, в тому числі, у період з 29.06.2005 по 20.07.2012 та з 24.12.2014 по 16.07.2015 у підрозділах боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Закарпатській області.

З 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України. Станом на день виникнення спірних правовідносин має спеціальне звання «майор поліції» та перебуває на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатської області.

Дана обставина сторонами не заперечується та не є предметом доказування.

03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УКЗ Головного управління Національної поліції в Закарпатської області (далі – ГУНП в Закарпатській області) із заявою, в якій просив надати інформацію про встановленому йому вислугу років в календарному обчисленні станом на січень 2021 року. Окрім того, просив надати відомості щодо зарахування до стажу служби вислуги років, що дає право на призначення пенсії за період служби в підрозділі ДСБЕЗ з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби.

У відповідь на вказану заяву листом ГУНП в Закарпатській області №П-36/106/2-2021 від 12.02.2021 повідомлено, що станом на 31 січня 2021 року вислуга років у календарному обчисленні ОСОБА_1 складає 19 років 05 місяців 17 днів. Окрім того, проінформовано, що період проходження служби в підрозділі ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області з 29.06.2005 по 26.07.2011 буде зарахований на пільгових умовах при його звільненні зі служби в поліції за наявності права на пенсію відповідно до законодавства.

Вважаючи протиправною відмову зарахувати до вислуги років у пільговому обчисленні час служби в підрозділах ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатської області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі – Закон №580).

Згідно ч. 1 ст. 78 Закону №580 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Нормами ч. 2 ст. 78 Закону №580 визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 4 ст. 78 Закону №580).

В обґрунтування заявлених позовних вимоги позивач посилається на те, що спір в даній справі виник з приводу реалізації гарантованого права на пенсійне забезпечення згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262).

Так, положеннями ст. 1 Закону №2262 передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії регламентовані положеннями ст. 17 Закону №2262, серед яких: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі – Порядок №393), який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262-XII.

Пп. «в» п. 3 Порядку №393 (в редакції доповненою Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року №497) установлено, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до п. 3 Порядку №393, згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев`ятий підпункту "в" виключено.

Отже, з 27 липня 2011 року (день набрання чинності вищезазначених змін до Порядку №393) період проходження служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю не підлягає зарахуванню до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчислені.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що реалізація права осіб на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої Порядком №393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780, оскільки це б суперечило принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі, передбаченого ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Суд звертає увагу ОСОБА_2 на те, що листом ГУНП в Закарпатській області №П-36/106/2/2021 від 12.02.2021 було повідомлено про те, що вказаний період буде зарахований на пільгових умовах при звільненні за наявності права на пенсію відповідно до законодавства. Отже, фактично відповідач не заперечує права позивача на пільгове обчислення спірного періоду, однак зазначає, що таке може бути реалізовано тільки після звільнення та набуття права на пенсію.

Разом з тим, з проведеного аналізу положень ст. 12 Закону №2262 суд дійшов висновку, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону №2262 законодавець пов`язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років. Так, зокрема, у разі звільнення зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати особа набуває права на пенсію за Законом №2262 у разі наявності вислуги 25 календарних років і більше.

Судом встановлено, що станом на день звернення ОСОБА_2 до відповідача із запитом він продовжував перебувати на службі в Національній поліції України, звільнений з такої не був.

Окрім того, при прийнятті рішення в даній адміністративній справі суд враховує правові висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, відповідно до яких при встановленні наявності в особи права на пенсію за нормами Закону №2262, обрахунок вислуги років такої слід здійснювати з врахуванням пільгового зарахування періодів служби, визначених Порядком №393.

Так, як вбачається з листа-відповіді ГУНП в Закарпатській області №П-36/106/2-2021 від 12.02.2021 станом на 31.01.2021 року календарна вислуга років ОСОБА_2 складає 19 років 05 місяців 17 днів (без врахування пільгового обчислення періоду роботи в підрозділах боротьби з економічною злочинністю). Поряд з цим, судом з`ясовано, що період проходження позивачем служби в підрозділі ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області з 29.06.2005 по 26.07.2011 підлягає зарахуванню в пільговому обчисленні, а саме: один місяць служби за півтора місяці, що також не заперечується відповідачем.

Проте, навіть при проведенні обчислення вислуги років ОСОБА_2 з врахуванням постанови об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а (тобто в пільговому обрахуванні зазначеного періоду), станом на день звернення до суду його вислуги років не буде достатньо для призначення пенсії на умова Закону №2262.

Судовому захисту згідно з нормами КАС України підлягають тільки порушені права осіб. Разом з тим, станом на день розгляду даної справи право позивача на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії не порушено, оскільки ОСОБА_2 ще не набув права на пенсію за нормами Закону №2262.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що заявлені позовні вимоги є передчасними.

Що стосується посилання позивача у відповіді на відзив на те, що вислуга років в пільговому обчисленні повинна також бути врахована при розрахунку його грошового забезпечення, зокрема: надбавки за стаж, а також при наданні додаткової оплачуваної відпустки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Так, п. 5 зазначеної постанови передбачено виплачувати поліцейським надбавки за стаж служби в поліції.

Згідно ч. 3 ст. 93 Закону №580 за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Як вже зазначалося судом питання обчислення стажу в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, врегульовано ст. 78 Закону №580.

Разом з тим, ні положення Закону №580, ані Постанови №988 не передбачають можливості обчислення надбавки за стаж та додаткової оплачуваної відпустки з розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні.

При цьому суд вважає помилковими твердження позивача щодо необхідності застосування при обрахунку таких положень Порядку №393, оскільки такий прийнято на виконання Закону №2262 та стосується виключно правовідносин, пов`язаних з визначенням вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону №580, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.

До також висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі №520/2067/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідач не порушив будь-яких прав позивача, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ – 40108913) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

СуддяР.О. Ващилін