Рішення № 100040970, 15.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/2302/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська нафтогазова компанія» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатська нафтогазова компанія» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить:

1) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області (форма «ПС») від 22 квітня 2020 року за №0003023307.

2) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області (форма «Р») від 22 квітня 2020 року за №0002330503.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області порушили вимоги ст.ст. 83, 85 та 86 ПК України, та не взяли до уваги отримані від службових осіб позивача жодних матеріалів та документів, які стали підставами для висновків під час проведення перевірки. Позивач вважає, що склад податкового правопорушення щодо заниження Товариством фінансового результату контролюючим органом не доведений під час перевірки. Відсутні доводи з приводу цього та відсутні вірні розрахунки сум заниження, що є предметом даного заперечення.

Крім того, зауважує, що контролюючий орган не встановив та не довів належними, допустимими та достатніми доказами податкове правопорушення щодо заниження Товариством фінансового результату з посиланням на підпункт 14.1.159 та пункт 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Врахувавши при визначенні об`єкта оподаткування фінансові результати, підтвердивши правильність їх формування актом перевірки, контролюючий орган при встановленні порушення ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» не навів жодної норми, яка є підставою висновку перевірки та невірно визначено суми амортизаційних відрахувань за 2017, 2018 роки та за 3 квартали 2019 року, було невірно визначено суми фінансового результату, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності за 2017, 2018 роки та за 3 квартали 2019 року, також було невірно визначено суми 50% суми фінансового результату, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності за 2017, 2018 роки та за 3 квартали 2019 року та як наслідок відображені в акті перевірки саме помилкові суми.

Таким чином, позивач переконаний, що оскаржувані податкові повідомлення рішення повинні бути скасовані.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

06 серпня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15832/20). ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх підставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що податковий орган при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв на підставі та в межах, встановлених законом, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

12 серпня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№16168).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак до суду надійшла заява від позивача про розгляду справи без участі представника позивача. Позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач також не забезпечив явку свого представника в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 березня 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області склало акт №19/07-16-05-03/40258936 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія»».

У акті перевірки зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1016717грн., у тому числі за І квартал 2017 року на суму 110256грн., за 2018 рік на суму 563671 грн.. за три квартали 2019 року на суму 342790 грн.;

- «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в частині подання з недостовірними та неповними відомостями Податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року та І квартал 2019 року.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки від 20.03.2020 року №191/07-16-05-03/40258936 Головним управління ДПС у Закарпатській області 22.04.2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0002330503 та 0003023307.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» 30.04.2020 року оскаржило такі в порядку ст.56 Податкового кодексу України до Державної податкової служби України.

Суд не приймає до уваги доводи товариства про те, що оскільки на момент звернення з позовною заявою про оскарження податкових повідомлень-рішень до суду, ним не отримане вмотивоване рішення за скаргою, то відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України його скарга вважається повністю задоволеною, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності з 02.04.2020 року, тимчасово на період до 31.05.2020 року (включно), зупинено перебіг строків, встановлених ст.56 Податкового кодексу України (в частині адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання, виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ХІ, встановлено, що тимчасово, на період по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст.56 Податкового кодексу України ( в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надішли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст.56 Податкового кодексу України. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися, продовжуються з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Щодо доводів позивача про те, що оскільки в акті перевірки від 20.03.2020 року №191/07-16-05-03/4025836, відсутній підпис посадової особи контролюючого органу, яка здійснювала перевірку, то він не має доказової сили і не міг бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, то суд зазначає наступне.

У постанові від 19.06.2020 року, ухваленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №140/388/19, висловлено правову позицію щодо правового значення акта перевірки, не підписаного всім складом посадових осіб контролюючого органу, уповноважених провести перевірку.

У відповідності з цією правовою позицією відсутність в акті перевірки підпису посадової особи контролюючого органу з числа осіб, уповноважених провести перевірку, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Аналізуючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.04.2020 року року №0002330503, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1270896,25 грн., з них 1016717 грн. – основний платіж та 254179,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції судом встановлено наступне.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено заниження задекларованого суб`єктом господарювання доходу за І квартал 2017 року на загальну суму 612536 грн.

У позовній заяві позивач доводить, що операції з ТОВ «Торгспецснаб-2016» (код ЄДРПОУ 40953630) мали реальний характер, підтверджені даними бухгалтерського обліку та підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Окрім того, суми податку на додану вартість по виписаним податковим накладеним ТОВ «Торгспецснаб-2016» включені ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» до складу податкових зобов`язань з ПДВ та відображені у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні звітні періоди.

Судом досліджено документи, які надавались позивачем під час проведення перевірки та стосуються взаємовідносин товариства з ТОВ «Торгспецснаб-2016».

Між позивачем та ТОВ «Торгспецснаб-2016» укладено договір поставки №ДР22-01/2017-03 від 21.03.2016 року, відповідно до умов якого ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» зобов`язується поставити, а ТОВ «Торгспецснаб-2016» - прийняти та оплатити товар, загальна кількість, асортимент, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у додатках. На підтвердження виконання вищезазначеного договору складено видаткові накладні на поставку дизельного палива від 16.01.2017 року №ПП-29, від 19.01.2017 року №ПП-41, від 24.01.2017 року №П-58, товарно-транспортні накладні від 16.01.2017 року №Н0095, від 24.01.2017 року №Н0152, від 19.01.2017 року №Н0133, платіжні доручення від 13.01.2017 року №12_1D022/56, від 19.01.2017 року №20_1J021/66.

Згідно з інформацією, яка міститься Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті «Судова влада», встановлено, що ТОВ «Торгспецснаб-2016» (код ЄДРПОУ 40953630), а саме директор товариства – Гордієнко Ігор Володимирович, є фігурантом кримінального провадження №32018080000000080.

Ухвалою Орджонікідзевський районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2019 року у кримінальній справі №335/15288/18, яка залишена без змін ухвалами Запорізького апеляційного суду від 13.05.2019 №11-кп/807/854/19 та Верховного Суду від 19.08.2019 №51-4063ск19, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Орджонікідзевський районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2019 року встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 , у листопаді 2016 року, діючи у співучасті із невстановленою досудовим розслідуванням особою, вчинив фіктивне підприємництво, шляхом створення суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Торгспецснаб-2016», у тому числі, прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації в готівку безготівкових грошових коштів та незаконному формуванні їм податкового кредиту та витрат з оподаткування. Таким чином, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, за домовленістю з невстановленою особою, створив з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Торгспецснаб-2016» (код ЄДРПОУ 40953630), яке не мало на балансі основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, автотранспорту, не залучало найманих працівників, тобто не мало господарських можливостей здійснювати власну статутну діяльність з неспеціалізованої торгівлі та іншої діяльності. Далі, невстановленою у ході досудового розслідування особою від імені ТОВ «Торгспецснаб-2016» та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні), які оформлялись з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України визнав повністю.

Отже, щодо директора ТОВ «Торгспецснаб-2016» Гордієнка І.В. ухвалено судове рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Таким чином суд приходить до висновку, що первинні документи, складені за наслідками реалізації ТМЦ ТОВ «Торгспецснаб-2016», містять неправдиві відомості щодо осіб, які брали участь у господарській операції та не дозволяють встановити реальність господарських операцій.

У постановах від 23.01.2018 року у справі №2а-1870/5800/12, від 08.07.2021 року у справі № 815/7067/16 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства, навіть за умови звільнення такої особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку. Факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «Торгспецснаб-2016» не могло здійснювати операції з придбання дизельного палива у позивача. Разом з тим, факт реалізації дизельного палива ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» підтверджуються даними бухгалтерського обліку. Таким чином, відображення реалізації дизельного палива у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації такого невстановленим особам, а тому, кошти отримані від ТОВ «Торгспецснаб-2016», перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів, та по яких відсутні дані у позивача щодо їх повернення в майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду.

Перевіркою правильності визначення різниці, на яку збільшується фінансовий результат «Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками ат іншими борговими зобов`язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (пункт 140.2 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» встановлено її заниження за 2018 рік та 3 квартали 2019 року на суму 5106878 грн. На думку контролюючого органу відхилення виникло за рахунок допущення підприємством порушень податкового законодавства.

Як встановлено судом позивачем було укладено договір позики з нерезидентом ARTONIA LIMITED, Республіка Кіпр, від 27.10.2017 року б/н на 4000000 доларів США, позика надана для погашення кредиту за договором кредиту за овердрафтом №04-5/Зо-17-05 від 25.05.2017 року, здійснення оплати за договором купівлі продажу, постачання, транспортування та зберігання паливо-мастильних та супутніх товарів, оплати допоміжних послуг, пов`язаних з постачанням продукції, проценти сплачуються в розмірі 9,8%, термін погашення 31.01.2018 року, проте може бути продовжений до 31.001.2019 року або пізнішої дати, яку сторони можуть погодити, та чотири додаткових угод до Договору: від 22.01.2018 року №1, від 0.04.2018 року №2, від 25.03.2019 року №3, від 26.04.2019 року №4, якими вносилися зміни щодо строку повернення позики та процентів за наданою позикою. Отримано 17.11.2017 року – 3000000 доларів США, що еквівалентно 79429221 грн.; 27.12.2017 року – 1000000 доларів США, що еквівалентно 27944567грн.

За користування позичковими коштами позивач нараховував, сплачував та відображав у складі витрат відсотки за користування кредитом, а саме за 2017 рік – 970329 грн., за 2018 рік – 10693505 грн., за 9 місяців 2019 року – 5849488 грн.

Згідно п 140.2 статті 140 ПК України від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями) для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Згідно з п. 140.1 ст. 140 ПК України, під борговими зобов`язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов`язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов`язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Сума боргових зобов`язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов`язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Підпунктом 14.1.159 ст. 14 ПК України, визначено, що пов`язані особи - юридичні особи та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють з урахуванням критеріїв: а) для юридичних осіб: сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії; (абзац підпункту «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 2245-VIII від 07.12.2017).

Перевіркою визначено середнє арифметичне значення власного капіталу ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» та зобов`язань за позикою, розрахунок яких наведено в акті перевірки №191/07-16-05-03/40258936 від 20.03.2019 року.

Сума кредиту, отриманого товариством від нерезидента, перевищує сумарне значення власного капіталу ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» за звітні (податкові) періоди, які охоплені перевіркою.

З урахування викладеного, перевіркою у відповідності до п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшено на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за користування позиками, отриманими від нерезидента ARTONIA LIMITED, Республіка Кіпр, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, за звітні податкові періоди 2018 рік та три квартали 2019 року.

Отже, внаслідок допущення підприємством порушенням вимог п.п134.1.1. п.134.1 статті 134 та п.140.2 ст.140 ПК України, перевіркою правомірно збільшено різниці, на які збільшується фінансовий результат на суму 5106878 грн.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.04.2020 року №0003023307, яким до ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем податкові розрахунки сум нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2017 та І квартал 2019 року подавалися з недостовірними відомостями, а саме мали місце випадки невірного відображення ідентифікаційний кодів, сум доходу, податку.

Щодо доводів позивача про те, що абзац «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України передбачає обов`язок подати відповідну звітність у встановлений строк та не регулює питання подання звітності у повному обсязі, відтак застосування щодо нього штрафних санкцій є неправомірним, то суд констатує наступне.

Згідно з п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування ( виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до абз. «б» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з п.63.1 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.63.6 ст.63 Податкового кодексу України облік платників у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться з прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючим органом робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про сими доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже внаслідок, подання позивачем податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку із зазначенням в таких розрахунках невірного податкових номерів, контролюючим органом правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська нафтогазова компанія» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відпустці з 21 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 вересня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич