Рішення № 100040527, 30.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/3538/21

категорія 111000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Житомирській області у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, викладену в листі від 11.02.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське", як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" зазначило, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи воно 02 лютого 2021 року подало до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з відомостями про наявність земельних ділянок та розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, яка становить 95 %. Однак, 11 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області відмовило йому у прийнятті вказаної звітності та підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, у зв`язку з тим, що станом на 01 січня 2021 року за товариством рахувався податковий борг в розмірі 97,62 гривень. Таку відмову Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" вважає протиправною, оскільки норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5 статті 291 ПК України, якими керувався контролюючий орган відмовляючи товариству в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, стосуються виключно переходу на спрощену систему оподаткування, тобто поширюються на платників, які вперше набувають статус платника єдиного податку. З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою від 11 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/3538/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.

05 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначений у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України. Разом з тим, підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України передбачено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відтак, Головне управління ДПС у Житомирській області зазначило, що враховуючи приписи підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, обов`язковою умовою для сільськогосподарських товаровиробників для підтвердження статусу платника єдиного податку є відсутність податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року. Оскільки, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на 01.01.2021 існувала заборгованість в сумі 97,62 гривень, то Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що воно правомірно відмовило позивачу в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, а тому просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд, відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" (код ЄДРПОУ 30793186) було зареєстроване 15.02.2000, про що в реєстрі внесений відповідний запис за №12881200000000327.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код згідно КВЕД 01.11).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" є платником податків та перебуває на в Головному управлінні ДПС в Житомирській області.

Крім того, наявною в матеріалах справи довідкою від 20.08.2020 №9657/6/06-30-51-04 підтверджується, що у 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" перебувало на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку IV групи (а.с.16).

02 лютого 2021 року з метою підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2021 рік, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське", відповідно до вимог підпункту 295.9.1. пункту 295.9 статті 295 ПК України, подало до Головного управління ДПС у Житомирській області податкову декларацію платника єдиного податку IV групи за 2021 рік (а.с.4-5), додатком 1 до якої були відомості про наявність земельних ділянок (а.с.6-9), а також розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік (а.с.10-11).

Згідно з квитанціями №2 вищезазначена податкова декларація та розрахунок були доставлені до Головного управління ДПС у Житомирській області (Коростишівська ДПІ) 02.02.2021 о 11:41 (а.с.9 зворотній бік, 11 зворотній бік).

Однак, Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" лист від 11.02.2021 №1698/6/06-30-18-07 в якому вказало, що згідно з пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Оскільки, станом на 01 січня 2021 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торчинське" рахувався податковий борг за платежем (орендна плата з юридичних осіб) у сумі 97,62 гривень, Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило, що у 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" не може бути платником єдиного податку четвертої групи (а.с.12).

Вказана відмова Головного управління ДПС у Житомирській області в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік стала підставою, для звернення останнього з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.3 статі 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Як визначає підпункт 4 пункту 291.3 статі 291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пункт 299.10 статті 299 ПК України передбачає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених пунктом 299.10 статті 299 ПК України випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 27 червня 2019 року у справі №806/1086/17 та від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а.

Головне управління ДПС у Житомирській області під час розгляду справи не надало до суду доказів наявності визначених пунктом 299.10 статті 299 ПК України підстав, за яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Торчинське" не може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Як свідчить зміст листа Головного управління ДПС у Житомирській області від 11.02.2021 №1698/6/06-30-18-07, відповідач відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, чим фактично анулював реєстрацію товариства платником єдиного податку четвертої групи, на підставі підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, у зв`язку із тим, що станом на 01 січня 2021 року за товариством рахувався податковий борг за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" в сумі 97,62 гривень (а.с.12).

Однак суд зазначає, що наявність податкового боргу не є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку (не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи), вичерпний перелік яких визначений у пункті 299.10 статті 299 ПК України.

Крім того, як вже зазначалось вище, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи можливе лише за результатами проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку.

В свою чергу, відповідач не надав до суду доказів, які б підтверджували проведення Головним управлінням ДПС у Житомирській області виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське".

Наведене свідчить, що відповідач не підтвердив на 2021 рік (анулював) реєстрацію позивача як платника єдиного податку четвертої групи за відсутністю законних підстав, з порушенням установленого порядку та не у спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління ДПС у Житомирській області, оформлена листом від 11.02.2021 №1698/6/06-30-18-07, у підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує, що статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahalv. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" правові висновки Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, застосовуючи механізм належного захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити в Реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське", як платника єдиного податку IV групи на 2021 рік, та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

Вказана правова позиція щодо способу захисту порушених прав в аналогічних спірних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не довів правомірності своїх дій щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявної у матеріалах справи квитанції від 04.03.2021 №10 вбачається, що позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 гривень.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 2270,00 гривень.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" (вул. Зарічка, 4, с.Торчин, Коростишівський район, Житомирська область, 12510; код ЄДРПОУ 30793186) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Житомирській області, оформлену листом від 11.02.2021 №1698/6/06-30-18-07, в підтвердженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торчинське" статусу платника єдиного податку IV групи на 2021 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити в Реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське", як платника єдиного податку IV групи на 2021 рік, та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торчинське" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович