Рішення № 10004042, 17.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.10 р.                     Справа № 34/111                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал”, м. Макіївка

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Макіївський стрілочний завод”, м. Макіївка

про стягнення 5574,06грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Шалаєв О.О. (за довіреністю)

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Макіївський міськводоканал”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський стрілочний завод”, м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 5574,06грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №1016 від 01.01.2003р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання питної води та приймання господарсько-побутових стоків, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 5574,06грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з поштового повідомлення №13886543 (а.с.21) представник відповідача 01.05.2010р. отримав ухвалу про порушення провадження по справі та відповідно до поштового повідомлення №13886608 (а.с.39) 11.05.2010р. отримав ухвалу про відкладення розгляду справи. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між державним комунальним підприємством „Міськводоканал” м. Макіївки (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Макіївський стрілочний завод” (Споживач) 01 січня 2003р. укладено договір №1016 на послуги подачі води та приймання господарсько-побутових стоків, за умовами якого Постачальник зобов’язується подавати Споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, які поступають у каналізаційні мережі.

Відповідно до п. 1.3. договору Споживач бере на себе зобов’язання, зокрема, своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно із п. 3.11. кількість витраченої Споживачем води та скидання стоків оформлюється двостороннім актом-рахунком на підставі показників приладів обліку або по договору 1 раз в місяць, який підлягає обов’язковій оплаті.

Акти-рахунки або інші платіжні документи за воду та стоки, підлягають оплаті Споживачем у триденний строк після їх пред’явлення Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п.3.12. договору).

Розділом 6 встановлено, що даний договір укладено з 01.01.2003р. по 31.12.2008р. та набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

Між тими ж сторонами 24 листопада 2003 року було підписано додаткову угоду, відповідно до якої сторони внесли зміни, зокрема, до п. 3.12. договору №1016 та виклали його у наступній редакції: Акти-рахунки або інші платіжні документи за воду та стоки, підлягають оплаті Споживачем у триденний строк після їх пред’явлення Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом передоплати щодекадно при дотриманні наступних умов:

- в першу декаду місяця (до 10 числа)підприємство оплачує 30% нарахувань поточного місяця;

- до 20 числа – 50%

- залишок від нарахованої суми підприємство зобов’язано оплатити не пізніше 25 числа цього ж місяця.

01.06.2005р. між тими ж сторонами також було підписано Додаткову угоду до договору №1016, якою сторони внесли зміни до п. 3.1. та 3.15. договору.

Відповідно до п 1.1. Статуту позивача Комунальне підприємство „Макіївський міськводоканал” є правонаступником Державного комунального підприємства „Макіївський міськводоканал”, зареєстрованого розпорядженням заступника голови Макіївської міської ради народних депутатів від 16.04.1997р. №180-р „Про державну реєстрацію державного комунального підприємства „Макіївській міськводоканал”.

За надані послуги водопостачання та водовідведення відповідно до договору №1016 позивачем були виставлені до оплати акти-рахунки, а саме акт-рахунок №1016 від 17.11.2009р. на суму 4908,18грн., який отримано особисто представником відповідача про що свідчить підпис представника та печатка підприємства (а.с. 25) та акт-рахунок №1016 від 15.12.2009р. на суму 665,88грн., який було надіслано на адресу відповідача, що підтверджується поштовою квитанцією № 2617 від 26.12.2009р. (а.с. 23).

Крім того здійснення господарської операції підтверджується виданими позивачем податковими накладними, а саме податковою накладною №732 від 17.11.2009р. на суму 4908,18грн. (а.с. 30), податковою накладною №1042від 15.12.2009р. на суму 665,88грн. (а.с.32) та реєстрами виданих податкових накладних.

Відтак за несплату отриманих послуг з водопостачання та водовідведення за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 5574,06грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №1016 від 01.01.2003р. на відпуск питної води й прийом господарсько-побутових стоків належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 5574,06грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 5574,06грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський стрілочний завод”, м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 5574,06грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський стрілочний завод” (86104, м. Макіївка, вул. Успенського, 1, п/р 26008302521276 в Куйбишевському філіалі ПІБ м. Донецька, МФО 334408, код ЄДРПОУ 05428151) на користь Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” (86119, м. Макіївка, вул. Волгоградська, 1, п/р №26006024222000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 03361543) суму боргу в розмірі 5574,06грн., державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя