Рішення № 100040258, 22.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 р. Справа№200/6410/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., за участю секретаря Котова С.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд.13/15), Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд.13/15, ЄДРПОУ 00034051), Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд.6) про визнання протиправним та скасування рішення №5 шістнадцятої кадрової комісії від 16.03.2021, визнання протиправним та скасування наказу керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

від відповідача 1 – не з`явився,

від відповідача 2 – не з`явився,

від відповідача 3 – ОСОБА_2 (згідно витягу)

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасувати рішення № 5 від 16.03.2021 року кадрової комісії № 16 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнання протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021 року; поновлення в органах прокуратури на посаді прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Донецької обласної прокуратури з 30.04.2021 року; стягнення з Донецької обласної прокуратури розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.04.2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року судом відкрито провадження по справі 200/6410/21 та призначено підготовче засідання на 16 червня 2021 року.

16 червня 2021 року судом відкладено підготовче засідання до 14 липня 2021 року.

23 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 3.

24 червня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача.

14 липня 2021 року судом відкладено підготовче засідання до 21 липня 2021 року.

14 липня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача 3 про продовження строку підготовчого провадження.

16 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання 04 серпня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року відкладено підготовче засідання на 27 серпня 2021 року.

27 серпня 2021 року судом відкладено підготовче засідання на 01 вересня 2021 року.

01 вересня 2021 року на адресу суду від відповідача 2 надійшли витребувані докази.

01 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшли докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 22 вересня 2021 року.

У судове засідання представники відповідача 1 та відповідача 2 не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ст. 205 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача 1 та відповідача 2.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваним наказом керівника Донецької обласної прокуратури № 859-к від 27.04.2021 року, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" її було звільнено з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 30 квітня 2021 року. Зазначила, що підставою для звільнення стало рішення №5 від 16 березня 2021 року Шістнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого позивач набрала 67 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Зазначила, що підстави для звільнення на підставі вищезазначеного пункту відсутні, оскільки фактично ліквідація або реорганізація органів прокуратури не відбулась. Крім того, зазначила, що станом на дату звільнення не передбачено як підставу звільнення з посади неуспішне проходження атестації прокурором.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача 3 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач 3 вмотивовував тим, що особи, які займають посади прокурора регіональної прокуратури можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. Водночас, позивач під час атестації не набрала мінімально допустиму межу в 70 балів. Вважає, що у зв`язку з неуспішним проходженням позивачем атестації ОСОБА_1 було правомірно прийнято наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 27.04.2021 року №859-к про звільнення позивача з займаної посади.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач 2 вмотивовував тим, що позивач подала заяву про проходження атестації, за результатами якої набрала 67 балів, що менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Вказані результати зафіксовані у відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідно здійснювати повноваження прокурора, в якій позивачем власноручно поставлено підпис. У примітках до цієї відомості відсутні дані про надходження будь-яких зауважень щодо процедури чи несправності техніки, порядку складання іспиту у формі анонімного тестування. Враховуючи зазначене, комісією ухвалено рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, що є підставою для подальшого звільнення. Зазначив, що позивач пройшла іспит і після отримання негативного результату звернулась до кадрової комісії із заявою про перенесення дати іспиту у зв`язку з хворобою. На підставі рішення кадрової комісії керівником Донецької обласної прокуратури від 27.04.2021 року №859-к позивача звільнено з посади прокурора ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, позивачем подано суду відповідь на відзив, зміст якого аналогічний викладеному у позовній заяві.

Крім того, відповідачем 2 подано на адресу суду пояснення, відповідно до яких на засіданні комісії розглядалась заява ОСОБА_1 щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування у зв`язку з поганим самопочуттям під час тестування. При розгляді заяви кадрова комісія зазначила, що перед початком складання іспиту всіх прокурорів ознайомлено з правилами проведення тестування, та було з`ясовано стан здоров`я перед початком іспиту. Скарг не погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я перед початком іспиту та його час до кадрової комісії не надходило. Позивач зазначила про цю обставину після неуспішного проходження тестування. Кадровою комісією не встановлено підстав для повторного проходження ОСОБА_1 тестування.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача 3, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24 липня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 ), та є особою, що претендує на поновлення на посаді в органах прокуратури. (а.с. 13,37)

Відповідач 1, Шістнадцята кадрова комісія, утворена наказом Генерального прокурора №287 від 15.11.2019 року (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Резницька, 13/15) є дорадчим колегіальним органом, тимчасово створеним суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки (на час створення та функціонування).

Відповідач 2, Офіс Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Резницька, 13/15), є суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач 3, Донецька обласна прокуратура (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) є суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено на підставі дублікату трудової книжки серії НОМЕР_3 від 24 січня 2001 року, що ОСОБА_1 працювала у Прокуратурі Донецької області з 16.03.2005 року. З 01.12.2015 року позивача переведено прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури області відповідно до наказу №167к від 01.10.2015 року. На підставі наказу Офісу Генерального прокурора №410 від 03.09.2021 року, №414 від 08.09.2021 року Прокуратуру Донецької області перейменовано в Донецьку обласну прокуратуру. (а.с. 20-24)

07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Генерального прокурора із заявою про про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. (а.с. 28)

Наказом Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу «Прокуратура Донецької області» у «Донецьку обласна прокуратура». (а.с. 87-88)

Наказом Донецької обласної прокуратури №1139-к від 14.09.2020 року прокурору ювенальної юстиції прокуратури Донецької області ОСОБА_1 , посада якої не передбачена наказом Генерального прокурора №46ш від 08.09.2020 року, тимчасово визначено робоче місце у відділі захисту інтересів дітей та протидії насильствам Донецької обласної прокуратури. (а.с. 27)

Відповідно до довідки медичної сестри від 26.02.2021 року про огляд ОСОБА_1 внаслідок погіршення стану здоров`я позивачу було надано первинну медичну допомогу. (а.с. 25)

26.02.2021 року позивач звернулась до Голови Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур із заявою про допущення до перездачі тестів, оскільки набрала 67 балів з 70 через поганий стан здоров`я, у зв`язку з чим зверталась за допомогою до лікаря о 8:30. (а.с. 26)

Відповідно до протоколу №16 засідання Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 26 лютого 2021 року розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне тестування. Зазначено, що членом кадрової комісії та робочої групи безпосередньо перед початком проведення тестування прокурорам роз`яснено, що у разі погіршення стану здоров`я або виникнення технічного збою комп`ютерного обладнання у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно звернутись до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин. При цьому також було з`ясовано стан здоров`я прокурорів перед складанням іспиту. Ніхто з них на погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я не скаржились, із відповідними заявами до членів комісії до проходження етапу тестування не звертались, а вказали цю обставину лише після неуспішного його проходження. Тестування з боку заявників було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складались. Підстав для повторного проходження вказаними прокурорами етапу тестування відсутні. Прийнято рішення про неуспішне проходження атестації позивачем. (а.с. 196, 200, 206)

Відповідно до протоколу №19 засідання Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16 березня 2021 року встановлено, що до кадрової комісії надходили заяви за результатами проходження етапу тестування від прокурорів згідно з переліком (додаток 1) щодо надання можливості повторно пройти вказаний етап. Проте кадровою комісією відмовлено прокурорам у задоволенні таких заяв. Крім цього, під час тестування звернень від вказаних осіб до робочої групи та до членів комісії не було, відповідні акти не складались. Враховуючи викладене прийнято рішення про неуспішне проходження атестації. (а.с. 186-187)

Відповідно до Додатку 1 зазначеного протоколу зазначено ОСОБА_1 (а.с. 193)

Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення №5 від 16 березня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурором», відповідно до якого прокурор відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту набрала 67 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, не допускається до проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки і припиняє участь в атестації. У зв`язку з цим ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію. (а.с. 11)

Наказом керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021 року звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2021 року на підставі рішення №5 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16 березня 2021 року (а.с. 12)

Відповідно до листка непрацездатності серії АДТ №74030 позивач перебувала на амбулаторному лікуванні з 24 квітня 2021 по 05 травня 2021 року. (а.с. 215)

Відповідно до довідки розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 середньоденна заробітна плата складає 455,06 грн. (а.с. 94)

Отже, спірним питанням є правомірність звільнення позивача з посади в органах прокуратури через неуспішне проходження атестації.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі по тексту - Закон №1697-VII).

Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.

За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 3 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

У відповідності до пунктів 2, 4 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 6 Порядку розділу І №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

За правилами пунктів 7-9 розділу І розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора регламентовано приписами розділу ІІ Порядку №221.

Відповідно до пункту 1 цього розділу після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора)..

Пунктом 2 цього розділу визначено, що перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів (пункт 3 розділу ІІ Порядку №221).

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів (пункт 4 розділу ІІ Порядку №221).

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 221).

Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку №221.

Уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (пункт 1 цього розділу).

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (пункт 2 розділу V Порядку №221).

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку №221 у разі істотного порушення прокурором порядку проведення атестації (наприклад, використання під час тестування сторонніх джерел інформації, мобільного зв`язку, власних технічних приладів; спілкування з іншими прокурорами під час тестування; залишення приміщення під час проходження іспиту, співбесіди; публічного прояву грубої неповаги до членів кадрової комісії чи членів робочої групи; перевищення встановленого часу для виконання практичного завдання; спроба фотографування або винесення матеріалів практичного завдання за межі приміщення, у якому проходить атестація, тощо) такий прокурор припиняє участь в атестації, а кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. У такому випадку у протоколі засідання вказується, яке саме порушення здійснив прокурор.

Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (пункт 3-1 розділу V Порядку №221).

Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №221 кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку №221 рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством (пункт 6 розділу V Порядку №221).

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокуратура від 17 жовтня 2019 року № 233, порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

На підставі пункту 2 Порядку № 233 Комісії забезпечують: проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; здійснення добору на посади прокурорів; розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Для здійснення повноважень, передбачених абзацом четвертим пункту 2 цього Порядку, утворюється окрема комісія у складі семи осіб з числа працівників органів прокуратури, прокурорів та інших залучених осіб за їх згодою (абзац 2 пункту 3 Порядку № 233).

На підставі пункту 4 Порядку № 233 склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

Абзацом другим пункту 5 Порядку № 233 визначено, що у разі відсутності голови комісії його обов`язки виконує член комісії (крім секретаря комісії та членів комісії, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями), обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії, про що відзначається у протоколі засідання.

Комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. У разі неявки члена комісії більше двох разів поспіль без поважних причин, такий член комісії підлягає заміні відповідно до пункту 19 цього Порядку (пункт 8 Порядку № 233).

За правилами пункту 12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (пункт 13 Порядку №233).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з березня 2005 року працював у Прокуратурі Донецької області, а 01 жовтня 2015 року переведена на посаду прокурора ювенальної юстиції Прокуратури області.

На виконання пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" позивачем подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим його було допущено до проходження атестації прокурорів.

За результатами проходження першого етапу атестації позивач набрала 67 балів, внаслідок чого рішенням Шістнадцятої кадрової комісії № 5 від 16 березня 2021 визнано такою, що не успішно пройшла атестацію за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Судом встановлено, що позивач звернулась до голови Шістнадцятої кадрової комісії із заявою від 26 лютого 2021 року, в якій зазначила про погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим позивач зверталась до лікаря за отримання медичної допомоги. На підставі зазначеного позивач просила перенести дату складення для нього вказаного тестування.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка огляду ОСОБА_1 від 26.02.2021 року, відповідно до якої позивачу надано первинну медичну допомогу.

Результати розгляду заяви позивача відображено в Протоколі № 16 засідання Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 26 лютого 2021 року, відповідно до якого з приводу восьмого питання зазначено, що членом кадрової комісії та робочої групи безпосередньо перед початком проведення тестування прокурорам роз`яснено, що у разі погіршення стану здоров`я або виникнення технічного збою комп`ютерного обладнання у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно звернутись до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин. При цьому також було з`ясовано стан здоров`я прокурорів перед складанням іспиту. Ніхто з них на погане самопочуття та незадовільний стан здоров`я не скаржились, із відповідними заявами до членів комісії до проходження етапу тестування не звертались, а вказали цю обставину лише після неуспішного його проходження. Тестування з боку заявників було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складались. Підстав для повторного проходження вказаними прокурорами етапу тестування відсутні. Прийнято рішення про неуспішне проходження атестації позивачем.

Для правильного вирішення цього спору визначальним є те, що в силу приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, вбачається, що Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур під час прийняття оскаржуваного рішення не було вчинено жодних дій щодо перевірки обставин, викладених в заяві ОСОБА_1 від 26 лютого 2021 року про допуск до перездачі тестів.

Суд звертає увагу, що п.12 Порядку №233 визначає, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Отже, рішення, підставою для якого може бути обґрунтований сумнів, повинно містити пояснення всіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.

При цьому, суд звертає увагу, що належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура атестації і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення прокурора взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала прокурора. Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про непроходження прокурором атестації, з огляду на наслідки, які це потягне.

Відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на кадрові комісії обов`язок обґрунтувати рішення про проходження або не проходження атестації прокурором в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується.

Враховуючи подання ОСОБА_1 заяви від 26.02.2021 року про допуск до перездачі тестів через поганий стан здоров`я, наявність офіційного звернення до медичного працівника, відсутність в рішенні Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16 березня 2021 № 5 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 відповідних обґрунтувань щодо його розгляду та результатів такого розгляду, суд дійшов висновку, що вказане рішення не може вважатися обґрунтованим та належним чином вмотивованим.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16 березня 2021 № 5 про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є протиправним.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 30.04.2021 року суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.11 Закону №1697-VII керівник обласної прокуратури призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з пп.2 п.19 розд. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

Так, приймаючи наказ від 27.04.2021 року № 859-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури керівник обласної прокуратури керувався статтею 11 Закону України “Про прокуратуру”, якою передбачено його право приймати рішення про звільнення підпорядкованих йому прокурорів, та підпунктом 2 пункту 19 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”.

Отже, рішення про звільнення позивача з займаної посади прямо пов`язано з наявністю відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, а не з ліквідацією чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

При цьому, станом на день звільнення позивача з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури (30.04.2021 року), прокуратура Донецької області, в якій працювала позивач не була ліквідована, накази про скорочення штатної чисельності не видавалися. Доказів зворотнього не було надано.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” №113-ІХ від 19.09.2019 року, наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414, який оприлюднено у державному друкованому виданні “Голос України”, 11 вересня 2020 року визначено днем початку роботи, зокрема Донецької обласної прокуратури.

Крім того, суд враховує Наказ Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур», відповідно до якого перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу «Прокуратуру Донецької області» у «Донецька обласна прокуратура».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код Донецької обласної прокуратури співпадає з ідентифікаційним кодом Прокуратури Донецької області, а саме: 25707002.

Крім того, суд зазначає, що наказ про звільнення позивача прийнято в період знаходження останньої на лікарняному з 24 квітня 2021 року по 05 травня 2021 року включно, що було встановлено судом вище.

Враховуючи те, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16 березня 2021 № 5 про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області ОСОБА_1 атестації є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, суд дійшов висновку, що прийнятий на підставі вказаного рішення наказ керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 30.04.2021 року також підлягає визнанню протиправним та скасуванню з наведених вище підстав та мотивів.

Щодо поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Донецької обласної прокуратури з 30.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Так, на момент звільнення позивач обіймала посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 804/958/16 зазначено, що з аналізу ст. 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення незаконного звільнення суд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується чи спрямований на виникнення певних юридичних наслідків. Індивідуальні акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких передбачені суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їхня юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 проходила службу в прокуратурі Донецької області, що підтверджується записами в трудовій книжці, то й відсутні правові підстави для поновлення її на посаді в Донецькій обласній прокуратурі.

Крім того, суд вважає помилковим прохання позивача поновити її на посаді з 30.04.2021 року, оскільки як вбачається з трудової книжки позивача та наказу № 859-к від 27.04.2021 року, це є останнім робочим днем позивача. Отже він підлягає поновленню на посаді з наступного дня – 01 травня 2021 року.

Отже, з метою поновлення порушених прав позивача суд дійшов висновку поновити позивача на посаді прокурора в Прокуратурі Донецької області з 01.05.2021 року.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 2 Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 440, оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 1 ч. 1.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Суд враховує, що позивач знаходилась на лікарняному у період з 24.04.2021 року по 05 травня 2021 року, що було раніше встановлено судом.

Оскільки позивача було звільнено з посади прокурора 30.04.2021 року, тобто обов`язок з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 01.05.2021 по 05.05.2021 року покладено на органу Фонду соціального страхування України.

Судом встановлено на підставі довідки-розрахунку середнього заробітку станом на 30.04.2021 року, виданої Донецькою обласною прокуратурою №21-85-823, що середньомісячна заробітна плата позивача складає 9556,26 грн., середньоденна – 455,06 грн., спору між сторонами з приводу обчислення складових заробітної плати між сторонами немає.

З урахуванням того, що час вимушеного прогулу позивача становив 139 робочих днів (з 6 травня 2021 року по 22 вересня 2021 року), відтак на його користь з Донецької обласної прокуратури підлягає стягненню середній заробіток на суму 63 253,34 грн.

При ухваленні рішення судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення №5 шістнадцятої кадрової комісії від 16.03.2021, визнання протиправним та скасування наказу керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 5 від 16.03.2021 року Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора».

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури №859-к від 27.04.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Донецької області та органів прокуратури.

Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на рівнозначній посаді прокурора Прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 01.05.2021 року.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2021 року по 22 вересня 2021 року включно у розмірі 63 253,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення прийнято та проголошено 22 вересня 2021 року, повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова