Рішення № 100040074, 01.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 р. Справа№200/7157/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1302 (код ЄДРПОУ 07946341, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, смт. Черкаське, 51272), Військової частини А 1962 (код ЄДРПОУ 24973411, Дніпропетровська область, смт. Черкаське, Новомосковський р-н, 51272) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, суд -

У С Т А Н О В И В:

09 червня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1302, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1302 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину А 1302 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 29881,19 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1302 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину А 1302 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року включно в сумі 111290,69 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за певні періоди, у зв`язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 1302 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7157/21. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від Військової частини А 1302 наступні додаткові докази: довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 18.07.2017 року по 29.03.2020 року або витяг з роздавальних відомостей за період з 18.07.2017 року по 29.03.2020 року; довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 18.07.2017 року по 29.03.2020 року; інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2018 року за посадою «діловод», на якій перебувала позивач в період з 18.08.2017 року по 29.03.2020 року; розрахунок належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.07.2017 року по 29.03.2020 року із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.

28 липня 2021 року від відповідача – військової частини А1302 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з 2016 року відповідно до телеграми № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року на виконання вимог телеграми № 248/3/9/1/1150 від 31.12.2015 року щодо збільшення в 2016 році розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, п.7 сказано, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ГІКМУ № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення. 09.12.2015 року "Постановою КМУ № 1013-до Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами) були внесені зміни щодо визначення базового місяця, п.5 викладено в такій редакції: У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. В березні 2018 року на підставі Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року було підвищено посадовий оклад та проведена індексація грошового забезпечення відповідно до Порядку. Право на проведення індексації грошового забезпечення виникло 3 грудня 2018 року. Враховуючи вищевикладене, індексацію було нараховано та виплачено по день виключення зі списків особового складу частини 29.03.2020 року. ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А1962. Військова частина А1962 є окремою військової частиною, яка має власну гербову печатку, самостійну, окрему від військовою частини А1302 фінансову службу. Незважаючи на те, що військова частина А1962 знаходиться на усіх видах забезпечення у військовій частині А1302 - усі виплати здійснюються на підставі наказів, які видає військова частина А1962. Тому, виходячи з вищевикладеного вважає, що командування військової частини А1302, під час організації та проведення заходів бойової підготовки, повсякденної життєдіяльності військ суворо дотримується вимог Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно - правових актів щодо соціального та правового захисту військовослужбовців.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача по справі №200/7157/20-а – задоволено частково. Залучено Військову частину А 1962 (код ЄДРПОУ 24973411, Дніпропетровська область, смт. Черкаське, Новомосковський р-н, 51272) до участі у справі в якості співвідповідача.

06 серпня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Заперечував проти задоволення клопотання військової частини А1302 щодо заміни неналежного відповідача. Підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач - військова частина А1962 правом на надання відзиву не скористалась.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України (ID - картка) № НОМЕР_2 , з 18.07.2017 року по 29.03.2020 року проходила військову службу в у військовій частині А 1962 відповідно до копії військового квитка серія НОМЕР_3 , що сторонами не оспорюється.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 1962 (по стройовій частині) від 30.03.2020 року № 79 позивача виключено зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення з 29 березня 2020 року.

Позивач звернувся до військової частини А1302 із заявою від 18.03.2021, якою просила, зокрема: нарахувати і виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 30.03.2020 року.

Відповідь військовою частиною надана не була.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частинами 1 і 6 ст. 5 указаного Закону встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Також ч. 1 ст. 9 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

При цьому, п.п. 4, 5 і 6 Порядку № 1078 установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Пунктом 10-2 Порядку № 1078, який застосовується з 01.10.2015, установлено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами п. 10-1 Порядку № 1078, в редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 (який застосовувався до 01.12.2015), було передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

З наведеного висновується, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18 зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд звертає увагу, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд дійшов висновку, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №825/1832/17.

Суд зазначає, що на час призову позивача на військову службу діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

У наступному пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відтак, саме з грудня 2015 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Наведене відповідає правовим висновкам Першого апеляційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 5 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а.

При цьому, суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є наявність у позивача права на індексацію із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року.

Поряд з цим, як вже встановлено судом та зазначено вище, ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А 1962 згідно записів у військовому квитку позивача та до витягу з наказу командира військової частини А 1962 (по стройовій частині) від 30.03.2020 року № 79, яким позивача виключено зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення з 29 березня 2020 року.

Суд зазначає, що військова частина А1962 є окремою військової частиною, яка має власну гербову печатку, самостійну, окрему від військовою частини А1302 фінансову службу. Разом з цим, виплати здійснюються на підставі наказів, які видає військова частина А1962, зокрема, наказом (по стройовій частині) від 30.03.2020 року № 79, яким позивача виключено зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення позивача з 29 березня 2020 року.

Таким чином, суд приходить до задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності військової частини А1962 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Щодо виплати сум індексації у конкретному розмірі, суд зазначає наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

На думку суду, з боку державних органів відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону державний орган може приймати різні рішення.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, “ефективний засіб правого захисту” в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, оскільки суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов`язати відповідача нарахувати суми індексації в конкретному розмірі.

З огляду на викладене, суд у межах цієї справи не вирішує питання про зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію в певному розмірі, оскільки суд не може підміняти в спірних правовідносинах відповідача та визначати належний позивачу певний розмір індексації без надання оцінки правильності нарахування індексації відповідачем.

Наведене відповідає практиці Першого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 1 лютого 2021 року у справі № 200/3056/20-а.

Щодо військового збору в розмірі 1,5% суд зазначає наступне.

Як передбачено у перехідних положеннях Податкового кодексу України, а саме підпункті 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою). Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що згідно заявлених позовних вимог військовий збір не повинен бути стягнутий з суми індексації, проте таку суму не нарахровано та не виплачено станом на момент прийняття рішення по справі. Відтак у суду відсутні підстави вважати, що сума військового збору та компенсація ПДФО не будуть компенсовані позивачу при виплаті сум індексації, а відтак суд вважає, що зазначені позовні вимоги заявлені на майбутнє та відмовляє в їх задоволенні.

Таким чином, суд приходить до висновку про зобов`язання військової частини А1962 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 29.03.2020 р. суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, в редакції від 24.02.2018 р., яка набрала чинності з 01 березня 2018 року змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тим самим визначено зовсім інший порядок встановлення та розміру посадового окладу.

Відповідно до довідки відповідача з 01 березня 2018 року посадовий оклад позивача збільшився.

Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення.

Як вже зазначалося вище, згідно п.5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Відтак, згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексації грошового забезпечення не нараховується.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (після 01 січня 2016 року).

Частинами 2 4 статті 4 Закон № 1282-ХІІ визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У місяці підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 %. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розпочинається з місяця, що йде за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).

Право на поточну індексацію зарплати настає, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації (103 %).

За даними Держкомстату України тільки в грудні 2018 року індекс споживчих цін перевищив 103,00%, що є підставою для виплати індексації грошового забезпечення позивачу.

Як визначено пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Аналіз цієї норми свідчить, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно індексуватись у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

У грудні 2018 року цей показник складав 1921 грн. Тобто індексації підлягає грошове забезпечення тільки в розмірі 1921 грн. Сума, що перевищує цю межу, не індексується.

Як свідчать матеріали справи відповідачем індексація грошового забезпечення позивачу не нарахована з врахуванням базового місяця - березень 2018 року.

Сума підвищення грошового забезпечення позивача перевищує суму індексації у березні 2018 року, березень є базовим місяцем під час обчислення індексу споживчих цін, тому індексація грошового забезпечення у березні 2018 року не виплачується.

Починаючи з квітня 2018 року для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком до перевищення порогу інфляції.

В грудні 2018 року індекс споживчих цін перевищив 103%, що є підставою для виплати індексації грошового забезпечення позивачу.

Отже, відповідно до матеріалів справи, відповідачем нарахування та виплати сум індексації відповідно до приписів Порядку №1078 та Закону №1282 не проводились.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправними дій військової частини А1962 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 29.03.2020 року., оскільки індексація за цей період не проведена із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Таким чином, в період з 01.03.2018 р. по 29.03.2020 р. позивачу індексація грошового забезпечення сплачена не правильно, що обумовлює наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судовий збір позивачем не сплачувався.

У своїй позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а за наведеним у позовній заяві обґрунтуванням суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення згідно зі ст. 382 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1302 (код ЄДРПОУ 07946341, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, смт. Черкаське, 51272) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1962 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину А1962 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1962 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року відповідно до абзацу 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078».

Зобов`язати військову частину А1962 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та висновків суду в даній справі з урахування раніше виплачених сум».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Галатіна