Рішення № 100040030, 01.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2021 р. Справа№200/10085/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до управління ПФУ в м. Селидове Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, рішенням від 04.05.2016 року № 1324 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії, яке оскаржене в судовому порядку. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13.07.2016 року в адміністративній справі №242/2715/16-а рішення управління ПФУ в м. Селидове Донецької області про відмову в призначенні пенсії позивачу визнано неправомірним та скасовано, зобов`язано УПФУ в м. Селидове Донецької області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу та до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Країна» ДП «Селидіввугілля». На виконання вищезазначеної постанови позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на підставі вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, у редакції чинній на час призначення пенсії, з 28 квітня 2016 року. Рішення про призначення пенсії оформлене протоколом від 22.09.2016 року № 1950. Позивач зазначає. що після призначення пенсії продовжив працювати, після чого у зв`язку з набуттям необхідного стажу роботи в підземних умовах, позивачем через Веб-портал електронних послуг ПФУ подано заяву про перерахунок пенсії згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.10.2008 року № 345-VІ, на що позивачу через особистий кабінет на Веб-порталі ПФУ було повідомлено про перерахунок пенсії з 01.05.2021 року, про що було винесено відповідне рішення від 17.05.2021 року № 914280194366, згідно з яким страховий стаж склав 40 років 2 місяці 7 днів, у тому числі за Списком 1 – 12 років 5 місяців 2 дні.Селидлвське ОУ ПФУ, у відповідь на звернення позивача про надання інформації щодо пенсійного забезпечення, листом від 28.05.2021 року № 396-392/М-0218-0572/21 зазначило, що на дату призначення пенсії страховий стаж було зараховано по 31.10.2015 року та складав 25 років 03 місяці 10 днів, у тому числі пільговий за Списком №1 – шахтарі – 8 років 08 місяців 04 дні.За заявою позивача від 12.05.2021 року проведено перерахунок пенсії згідно з ч. 4 статті 42 Заону № 1058-ІV з 01.05.2021 року. При приведенні перерахунку страховий стаж враховано по 30.09.2018 року що складає 28 років 2 місяці 7 днів, у тому числі за Списком №1 – шахтарі – 11 років. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.10.2018 року по 31.03.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сплати єдиного соціального внеску до ДПС України та пільгової довідки підприємства. Разом з цим, у зв`язку з відсутністю стажу роботи позивача 15 років для проведення перерахунку пенсії згідно з Законом № 345-VІ немає законних підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права у зв`язку з чим звернувся до суду із зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.05.2021 року до його страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року та з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, а також щодо не застосування до позивача особливостей пенсійного забезпечення, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністерств України, періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року та з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та провести перерахунок пенсії згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ з 01 травня 2021 року.

Ухвалою суду від 16 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10085/21. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13 вересня 2021 року на електрону адаресу суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивачу до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) ОСОБА_1 встановлено, що за періоди роботи з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна ДП «Селидіввугілля» страхові внески не сплачувались. Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», управління зазначає, що відсутні підстави для дублювання обов`язку відповідача під час такого перерахунку зарахувати вищевказані періоди, оскільки такий обов`язок покладений на управління постановою суду від 13.07.2016 року у справі № 242/2715/16-а та було виконано управлінням. Щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням пільгового стажу відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці», відповідач зазначає. що на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що на день звернення за перерахунком пенсії стаж на підземних роботах ОСОБА_1 складає Список №1 – шахтарі – 10 років 2 дні, замість необхідних 15-ти років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

20 вересня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечував проти доводів, що викладені у відзиві. Підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі № 200/10085/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині зобов`язання зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністерств України, періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України паспорт серія НОМЕР_1 , виданого 01 вересня 2000 року, є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13.07.2016 року в адміністративній справі №242/2715/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов”язання вчинити певні дії задоволені частково.

Визнано неправомірним та скасувати рішення УПФУ в м.Селидове Донецької області № 1324 від 04.05.2016 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов”язано УПФУ в м.Селидове Донецької області зарахувати до спеціального(пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 в ВП “Шахта Україна” ДП “Селидіввугілля” в період з 30.09.1991 р. по 16.10.1991 р., у 2008 році в жовтні у кількості 11 днів; у 2009 році в березні місяці у кількості 18 днів; у 2010 році в березні 11 днів, в квітні 29 днів, в травні 27 днів(загальною кількістю 113 днів; до спеціального стажу на право на призначення пенсії без врахування до страхового стажу періоду з 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.09.2015 р. по 31.03.2016 р. у період роботи на ВП “Шахта Україна” ДП “Селидіввугілля”; до страхового стажу періоди роботи з 01.04.2016 р. по 25.04.2016 р. на ВП “Шахта Україна” ДП “Селидіввугілля”.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вищезазначене рішення набрало законної сили 22.08.2016 року.

Відповідно до листа відповідача від 10.06.2021 року № 0500-1502-8/15593, у відповідь на адвокатський запит, зокрема зазначено, що 27.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ у м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням управління від 04.05.2016 року № 1324 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. На виконання постанови Селидівського міського суду Донецької області від 13.07.2016 року по справі № 242/2715/16-а ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 28.04.2016 року. Періоди роботи, визначені постановою, зараховано до страхового, пільгового стажу при розрахунку стажу та визначенні пенсії. При проведенні перерахунку пенсії з 01.05.2021 року до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2018 року по 31.04.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сплати страхових внесків за вказаний період та пільгової довідки підприємства. Разом з цим, у зв`язку з відсутністю стажу роботи 15 років за Списком №1 – шахтарі, права на розрахунок пенсії з урахуванням Закону № 345 на теперішній час у позивача немає.

Відомості наявні у трудовій книжці позивача сер. НОМЕР_2 (в частині спірного періоду) свідчать, що ОСОБА_1 з 01.04.2015 року затверджений бригадиром підземних електрослюсарем на дільниці виробничого енергозабезпечення, автоматизації і технологічного зв`язку. ОСОБА_1 продовжує працювати по теперішній час.

Згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) в частині спірного періоду роботи ОСОБА_1 , з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна ДП «Селидіввугілля» страхові внески не сплачувались.

Разом з тим, відповідно до відомостей по спеціальному стажу (за наявності даних) та в частині спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року, посади на яких працював останній відносяться до Списку №1 згідно коду підстав для обліку спец стажу (ЗП3013А1).

Згідно копії розрахунку (пільгового та страхового) стажу ОСОБА_1 розраховано до 30.09.2018 року включно.

Розглядаючи позовні вимоги в частині зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС Україниїх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як вже встановлено судом, та зазначено вище, відповідачем до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2018 року по 31.04.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сплати страхових внесків за вказаний період до Державної податкової служби України та пільгової довідки підприємства.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином суд наголошує, що обов`язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права робітника на отримання пенсійних виплат.

Поряд з цим, статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже було вказано вище, позивач, згідно трудової книжки (в частині спірного періоду) з 01.04.2015 року затверджений бригадиром підземних електрослюсарем на дільниці виробничого енергозабезпечення, автоматизації і технологічного зв`язку.

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.

Разом з тим, як зазначено вище відповідно до довідки (Форма – ОК-5) індивідуальні відомості про застраховану особу щодо відомостей по спеціальному стажу в частині спірних періодів роботи ОСОБА_1 з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року, посади на яких працював останній відносяться до Списку №1 згідно коду підстав для обліку спец стажу (ЗП3013А1).

Відповідно робота позивача з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ з 01.05.2021 року суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI) передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Як встановлено судом, позивач отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим її розмір обчислюється згідно із Законом України № 1058 і визначається індивідуально залежно від тривалості набутого шахтарем страхового стажу та величини одержуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.

Відповідно до ст.27 Закону №1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Статтею 8 Закону №345-VI, встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні положення закріплені і в абз.1 частини першої статті 28 Закону №1058, а саме мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.1 Закону №1058, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними ст.27 Закону №1058, і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.

Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1% розміру пенсії, але не більш як 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абзацом 1 частини першої ст.28 Закону №1058).

Враховуючи, що право на перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону №345-VI виникає після зарахування відповідного стажу, суд дійшов висновку, що вимоги в частині перерахунку пенсії згідно з нормами статті 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» від 02.08.2008 року № 345-VІ є передчасними та задоволенню не підлягають.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі “Класс та інші проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Разом з цим, при ухваленні рішення суд керується приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає, що належним, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу спірного періоду роботи та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового та страхового стажу спірного періоду роботи.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду зобов`язувати подати суб`єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністерств України, періоди роботи ОСОБА_1 у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 01.10.2018 року по 30.04.2021 року.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят ) гривень 00 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна