Рішення № 100039926, 01.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року Справа № 160/8784/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аделія" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ «Фірма «Аделія» до Дніпропетровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2021/000016/1 від 12.05.2021 року;

- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110140/2021/00075 від 12.05.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що до митного оформлення були подані всі документи, передбачені законодавством, які підтверджують митну вартість товару, а посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

01.07.2021р. засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: 1. декларантом не надано до митного оформлення відомості щодо пролонгації контракту; 2. схема розрахунків (протягом 180 днів після поставки партії товару) може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ; 3. у наданому рахунку BY21069 від 29.03.2021 відсутні відомості про торгівельну марку, заявлену декларантом у електронному інвойсі ЕМД по товарам 2-4; 4. надана комерційна пропозиція видана 02.02.2020, тобто раніше ніж укладений контракт – 01.03.2020 та у пропозиції відсутні відомості про виробника та торгівельну марку, відсутній строк дії пропозиції; 5. у морському коносаменті UTRUST21030377 від 07.04.2021 назва товару, що імпортується, не відповідає заявленим товарам у ЕМД та ТСД; 6. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракту з виробником (4104); 7. У наданій експортній декларації зазначені умови поставки CFR та заявлена вартість партії товарів згідно інвойсу BY21069 від 29.03.2021 – 4265,50 дол.США на умовах поставки DAP Дніпро, а також зазначені витрати на транспортування за маршрутом Нінгбо – порт Одеса 1300 дол.США. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Південний до м.Дніпро не підтверджено.

Станом на 01.10.2021 року до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором визнається спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Отже, Дніпропетровська митниця Держмитслужби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

01.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аделія" та компанією NINGBO BAIYI ELECTRIC Co., LTD (Китай, продавець) укладено контракт №BAI/AL-2020 на поставку товару – побутову техніку, посуд, столові прибори, згідно інвойсів на кожну поставку.

Ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну партію товару. Ціна на товар та умови поставки обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі. Ціни на товар включаються в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту (п.п. 2.1, 2.3, 2.4 контракту).

Відповідно до п. 4.3 контракту оплата за товар може проводитись як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

До вказаного договору сторонами погоджено інвойс № BY21069 від 29.03.2021р. на поставку товару на суму 4265,50 доларів США. Умови оплати: протягом 180 днів після поставки партії товару. Умови поставки DAP Дніпро, Україна.

З метою митного оформлення товару позивачем до митного органу подано митну декларацію №UA110140/2021/004888 від 11.05.2021р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар №1 сушарки для овочів і фруктів побутові мод. LFD-5521 - 4 шт., LFD-5522 - 382 шт., LFD-5523 - 960 шт. Торгівельна марка: LIBERTON. Виробник NINGBO BAIYI ELECTRIC Co., LTD. Країна виробництва: Китай, CN. На загальну суму 4265,50 доларів США.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44 ВМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема: зовнішньоекономічний контракт №BAI/AL-2020 від 01.03.2020р., інвойс №BY21069 від 29.03.2021р., коносамент UTRUST21030327 від 07.04.2021р., пакувальний лист від 29.03.2021р., комерційну пропозицію від 02.02.2021р., CMR №0832 від 08.05.2021р.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000016/1 від 12.05.2020р., згідно якого за результатом проведеної консультації, митну вартість оцінюваного товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 г) - Резервним методом та ґрунтується на рівні митної вартості товарів за ЕМД від 23.04.2021 №UА500490/2021/005425 на рівні 10,07 дол/шт.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- не надано до митного оформлення відомості щодо пролонгації контракту;

- схема розрахунків може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою;

- у наданому рахунку BY21069 від 29.03.2021 відсутні відомості про торгівельну марку, заявлену декларантом у електронному інвойсі ЕМД по товарам 2-4; Зазначені відомості не підтверджені документально та відсутні у товаросупровідних документах (контракт, інвойс, прайс, комерційна пропозиція).

- надана комерційна пропозиція видана 02.02.2020, тобто раніше ніж укладений контракт – 01.03.2020. У пропозиції відсутні відомості про виробника та торгівельну марку, відсутній строк дії пропозиції;

- у морському коносаменті UTRUST21030377 від 07.04.2021 назва товару, що імпортується, не відповідає заявленим товарам у ЕМД та ТСД. Всупереч вимогам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (наказ Мінфін від 30.05.2012 №651) у графі 31 ЕМД не зазначені технічні характеристики та параметри сушарок (потужність, об`єм, температура, кількість програм).

- не надано до митного оформлення документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість;

- у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракту з виробником (4104). Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; -копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN;

- у наданій експортній декларації зазначені умови поставки CFR та заявлена вартість партії товарів згідно інвойсу BY21069 від 29.03.2021 – 4265,50 дол.США на умовах поставки DAP Дніпро, а також зазначені витрати на транспортування за маршрутом Нінгбо – порт Одеса 1300 дол.США. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Південний до м.Дніпро не підтверджено.

Не погодившись з даним рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України Митний кодекс України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України Митний кодекс України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України Митний кодекс України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Щодо тверджень відповідача про не надання до митного оформлення відомості щодо пролонгації контракту, суд зазначає, що копією Додатком №1 від 28.12.2020р. до контракту №BAI/AL-2020 від 01.03.2020р., надано до позову, сторони контракту погодили, що пункт 12. «ТЕРМІН ДІЇ, ПОРЯДОК ПРОДЖОВЖЕННЯ І РОЗІРВАННЯ КОНРАКТУ», розділ 12.1, контракту №BAI/AL-2020 читати в наступній редакції «Цей контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2021р.».

Згідно додатку графи 44 товар №1 митної декларації №UA110140/2021/004888 від 11.05.2021р. зазначено про надання документу під номенклатурним номером m4103* - №1 від 28/12/20, що відповідає реквізитам Додатку №1 від 28.12.2020р. до контракту №BAI/AL-2020 від 01.03.2020р.

Щодо доводів відповідача про те, що схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості та не включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Південний до м.Дніпро, суд зазначає, що умовами укладеного позивачем контракту визначено умови поставки - DAP Dnipro.

Умови поставки DAP ( «Поставка в місце призначення») вказують про покладення на продавця обов`язок нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, враховуючи (де вимагається) будь-які збори, платежі для експорту із країни відправлення.

При цьому, умовами контракту передбачено, що ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту (пункт 2.4).

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

З цих підстав є необґрунтованими доводи відповідача щодо можливого або дійсного перевантаження товару, неподання позивачем доказів укладення продавцем договорів на перевезення товару та доказів понесення продавцем на це витрат, оскільки всі витрати з перевезення, у тому числі з будь-які додаткові витрати (зокрема з перевантаження) до місця доставки в такий спосіб товару. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Фірма "Аделія" не понесло.

Також, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта та прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо ненадання декларантом документів для підтвердження виробника товарів (копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN), суд зазначає, що відповідно до пункту 1.3 контракту - продавець NINGBO BAIYI ELECTRIC Co., LTD є виробником та відправником товару.

Щодо тверджень митного органу про те, що документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано; про те, що у контракті відсутні відомості щодо торгівельної марки, суд зазначає наступне.

Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Крім того, відсутність відомостей у наданому рахунку BY21069 від 29.03.2021 про торгівельну марку, заявлену декларантом у електронному інвойсі ЕМД та не підтвердження їх документально стосуються товарів 2-4, а спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2021/000016/1 від 12.05.2021 року прийнято відносно товарів №1 – Сушарки для овочів і фруктів, Торгівельна марка – LIBERTON (гр.33).

Щодо доводів відповідача про розбіжність назви товару у морському коносаменті UTRUST21030377 від 07.04.2021 з відомостями ЕМД і ТСД суд зазначає, що морський коносамент містить загальні назви предметів за родовими ознаками home appliance (побутова техніка) та spare parts (запасні частини), із зазначенням кількісних (443 коробки) та вагових (5735,60 кг.) показників і номеру контейнеру (OOCU7931393), які відповідають відомостям пакувального листа, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати заявлений до митного оформлення товар.

Щодо доводів відповідача про не зазначення у графі 31 ЕМД технічних характеристик та параметрів сушарок (потужність, об`єм, температура, кількість програм), суд зазначає також про їх безпідставність, з огляду на те, що відповідно до абзацу 9 Правил заповнення графи 31 глави 1 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012р., під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення). Жодних відомостей про неможливість ідентифікувати та класифікувати товар №1 «Сушарки для овочів і фруктів побутові» внаслідок не зазначення позивачем у графі 31 ЕМД відомостей про потужність, об`єм, температуру, кількість програм, відповідачем не вказано.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 4540,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №386 від 27.05.2021 року.

Отже, судовий збір у сумі 4540,00 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі – Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2021/000016/1 від 12.05.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110140/2021/00075 від 12.05.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Аделія» (вул.Наукова, буд.1, офіс 601, с.Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071; код ЄДРПОУ 43154742) судові витри зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко