Рішення № 100039834, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/10540/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропром-М" до Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропром-М" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 27.05.2021 року №282646 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропром-М» адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не є в данному випадку перевізником, оскільки транспортний засіб було передано за договором оренди транспортних засобів №01/02 від 02.12.2019 ТОВ «Енергія-Росту».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

03.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного:

При перевірці транспортного засобу водієм не було надано договору оренди транспортних засобів №01/02 від 02.12.2019 укладеного між ТОВ «Днпропром-М» і ТОВ «Енергія-Росту», на який посилається позивач в позовній заяві.Разом з тим, сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що йогт уклали, у розпорядженні та використовувані транспортного засобу. Доказів того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивачем не надано.

Посилаючись на абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоціклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів,мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 і п. 6.3. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів,оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379, відповідач зазначає, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

30.03.2021 на 264 км. а/д М-18 старшими державними інспекторами Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу FORD номерний знак НОМЕР_1 .

Представниками Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 30.03.2021 складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027089, в п. 8 якого вказано, що повна маса, тонн нормативно допустима 40т, тоді як фактична -41,25 т. Крім того, за результатами габаритного контролю транспортного засобу складена 30.03.2021 відповідна довідка за №045589.

Результати перевірки оформлені актом №260877, в якому встановлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортним засобом, встановлених абз.16 ч. 1 ст. 60, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавстввом габаритно-вагових норм понад 20% при перевірці вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 79,38%.

Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи №35504/3.1/24-21 від 14.05.2021, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 20.05.2021.

Докази направлення такого повідомлення в матеріалах відсутні, проте позивач факт отримання повідомлення не заперечує.

Начальник Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Дніпропром-М», враховуючи, що підприємством було допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №260877 від 30.03.2021, постановив стягнути з ТОВ «Дніпропром-М» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.

Результати розгляду справи оформлені постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.05.2021 за №282646.

Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт»

Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, п. 1 якого визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний траснспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України

Згідно з ч.ч. 14, 17 ст. 6 зазначеного Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 48 Закону України Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Так, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпний.

За ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі Порядок №879).

За п. 3. Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

В пункті 2 Порядку №879 наведені, зокрема, такі терміни:

-великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (п. 3);

-габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п.4);

-дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (п.5).

Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі Правила №30).

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

За п.25. Правил №30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Водієм транспортного засобу, який здійснював дане перевезеня були надані документи:посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.06.2020, дорожній лист, що належить ТОВ «Дніпропром-М», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс №АР/4070813 від 04.092020. Натомість, документів які б підтверджували право позивача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативних вагових параметрів, а саме дозвілу, водієм надано не було, не було також внесено плату за проїзд великовоговим (великогабаритним) транспортом.

Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже зазначено вище, після перевірки документів, які надав водій співробітнику Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого встановлено порушення норм, які зазначені в п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР України), а саме: навантаження на здвоєну вісь склало 28700 кг при допустимій нормі 16000 кг, що складає 79,38% перевищення параметрів від нормативу.

Позивач наполягає на тому, що він не відповідає за вчинене правоворушення, оскільки транспортний засіб був переданий в оренду відповідно до договору оренди №01/02 від 02.12.2019, укладеного між ТОВ «Дніпропром-М» і ТОВ «Енергія-Ресурс». Належність водія транспортного засобу ОСОБА_1 до ТОВ «Енергія-Ресурс» підтверджується копіями наказу товариства №9-к від 22.07.2020 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортного засобу, копією витягу з трудової книжки.

Доводи позивача не можуть бути прийняті судом, як такі, що звільняють підприємство від відповідальності, в силу наступного:

Дійсно 02.12.2019 за №01/02 між ТОВ «Дніпропром-М» (Орендодавець) і ТОВ «Енергія-Росту» (Орендар) був укладений договір оренди транспортних засобів, у порядку і на умовах якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування транспортні засоби, зазначені у п. 1.2. договору. До переліку транспортних засобів переданих в оренду входить і FORD CARGO номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб разом з іншими був переданий орендарю 02.12.2019 за Актом приймання-передачі транспортних засобів до договору оренди, підписаному сторонами договору.

Суд встановив, що п. 3.1. договору не містить визначення розміру орендної плати за договором, яка за змістом ст.ст. 632, 762 Цивільного кодексу України є обов`язковою умовою договору відповідно до актів цивільного законодавства, а надані копії платіжних доручень про сплату орендної плати в підтвердження виконання умов договору оренди, в силу вимог ст.94 КАС України не є належними письмовими доказами, оскільки не засвідчені належним чином. За ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас матеріали справи не містять доказів визнання договору оренди недійсним в судовому порядку.

За абз.4 п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок №1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до положень п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів (далі ТЗ), оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 (далі Інструкція № 379), якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

Таким чином, зміст вищенаведених норм говорить про те, що у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, одна із його сторін повинна була звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

До подібного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16: «Попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».

Під час прийняття спірної постанови Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті не мало підстав для звільнення від відповідальності Товариства, яке є власником транспортного засобу, що перевірявся. При проведенні перевірки та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не надавався відповідний договір оренди транспортного засобу та документи в підтвердження його виконання.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 255,258, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропром-М" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 27.05.2021 року №282646 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропром-М» адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн. -відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона