Ухвала суду № 100039576, 01.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

01 жовтня 2021 р. Справа № 120/12300/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради.

У позовній заяві позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Ради щодо неналежного розгляду клопотання від 16.08.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою;

зобов`язати Раду розглянути клопотання від 16.08.2021 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду його клопотання, що зареєстроване 16.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,0 га на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Позивач зазначив, що клопотання про надання дозволу зареєстроване 16.08.2021, однак на час звернення до суду (28.09.2021) відповідачем жодного рішення за результатом його розгляду не прийнято.

Це стало приводом для звернення до суду з метою визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Тульчинської міської ради розглянути клопотання.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі, в прохальній частині якої він просить:

- заборонити відповідачу розглядати питання та приймати на 18 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яке відбудеться 29.09.2021 та на наступних сесіях рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 052481000:01:001:0380) площею 11,1300 га, яка розташована в Тульчинському районі за межами с. Журавлівка до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою до ухвалення судового рішення у цій справі.

Заява мотивована тим, що 10.09.2021 на офіційному сайті Тульчинської міської ради опубліковано проект рішення «Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Вказаним проектом рішення пропонується вирішити питання про включення земельних ділянок комунальної власності до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, до яких за пунктом 1.11 включено бажану для нього земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524381000:01:001:0380 площею 11,1300 га, яка розташована в Тульчинському районі за межами с. Журавлівка.

Позивач вказує, що саме за рахунок частини цієї земельної ділянки має бажання та законне право отримати безоплатно у власність ділянку сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,00 га., яке порушується протиправною бездіяльністю відповідача.

Також позивач зазначає, що на офіційному сайті Тульчинської міської ради опубліковано розпорядження Тульчинського міського голови від 17.09.2021 № 02-05-291 про скликання на 29.09.2021 18 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради про винесення питання про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Позивач зазначає, що за очевидної протиправної бездіяльності відповідача та порушення його прав, прийняття відповідачем рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524381000:01:001:0380 площею 11,1300 га, яка розташована в Тульчинському районі за межами с. Журавлівка до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову щодо ймовірних наслідків для позивача, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову – це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Посилаючись на необхідність заборонити відповідачу розглядати питання та приймати на 18 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яке відбудеться 29.09.2021 та на наступних сесіях рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 052481000:01:001:0380) площею 11,1300 га, до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону позивач вказує на те, що за очевидної протиправної бездіяльності відповідача та порушення його прав, прийняття відповідачем рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524381000:01:001:0380 площею 11,1300 га, до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи, та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Втім, заявою про забезпечення позову не доводиться та документально не підтверджується існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Так, позивач вказує на те, що за очевидної протиправної бездіяльності відповідача та порушення його прав, прийняття відповідачем рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524381000:01:001:0380 площею 11,1300 га, до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів.

Проте суд зауважує, що відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадянина з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадянина проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з початкових етапів визначеної законом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок державної чи комунальної власності.

Водночас, виходячи з приписів статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у багатьох рішеннях Верховного Суду, зокрема у постанові 27.02.2018 в справі № 545/808/17, постанові від 26.02.2019 в справі № 826/5737/16 та постанові від 17.04.2019 в справі № 461/8315/17.

Отже, той факт, що ОСОБА_1 звернувся до Тульчинської міської ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сам по собі ще не вказує на наявність у нього переважного права на приватизацію цієї ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо неї.

В цьому контексті суд також наголошує, що в позивача не виникло жодних прав щодо бажаної земельної ділянки. Тому, як позивач так і будь-яка інша третя особа мають рівні права на отримання у власність чи користування цієї земельної ділянки. Беручи до уваги, що спір у цій справі виник лише на стадії надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його твердження про загрозу заподіяння шкоди праву на отримання землі у власність є передчасним, адже прав у ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 0524381000:01:001:0380 ще не виникло.

Суд зазначає, що встановлення заборони відповідачу розглядати питання та приймати на 18 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яке відбудеться 29.09.2021 та на наступних сесіях рішення про включення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 052481000:01:001:0380) до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, є неспівмірним із позовними вимогами та зумовить ситуацію, при якій орган місцевого самоврядування буде позбавлений можливості реалізовувати свої, визначені законом, повноваження у сфері земельних відносин щодо земель, які є значно більшими за площею, в порівняні з бажаною для позивача земельною ділянкою. Як наслідок, порушуватимуться права та інтереси ширшого кола осіб, що не співвідноситься з правом (інтересом), про захист яких просить позивач.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд дійшов висновку про відсутність передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстав для забезпечення позову. Тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, керуючись ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 120/12300/21-а відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання (ст. 256 КАС України).

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Богоніс Михайло Богданович