Ухвала суду № 100038321, 01.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5897/21

Провадження № 1-кп/727/344/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД Мм ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Івасишиин О. сторін кримінального судового провадження:

прокурора Солонської М.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури Солонської М.Я. про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 186 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт в рамках кримінального провадження за №120202600400001476 від 19.08.2020 року по обвинуваченню: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 186 КК України.

Прокурором Годлевською О. в суд було подано 06.05.2021р. року клопотання про оголошення ОСОБА_1 в розшук; надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з оголошенням останнього в розшук.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.06.2021 року оголошено ОСОБА_1 в розшук; надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та справу провадженнями зупинено. 01.10.2021 року провадження поновлено.

01.10.2021 року о 17.42 годин в суд доставлений на виконання вказаної ухвали суду обвинувачений ОСОБА_1 затриманий в Закарпатській області.

В обґрунтування заявленого клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

Вказує, що ОСОБА_1 було пред`явлено обґрунтовану підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Зазначає, щодо ОСОБА_1 органом досудового розслідування запобіжний захід не обирався. На призначені судом судові засідання по розгляду кримінальної справи не останній з`являвся; до ОСОБА_1 неодноразово було застосовано примусові приводи та в подальшому його було оголошено в розшук.

Посилається в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілого свідків та запобіганню перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином – вчиненню нових кримінальних правопорушень. Просить, клопотання задовольнити та не застосовувати до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, думку обвинуваченого який не заперечував проти заявленого клопотання, суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною першою статті 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Окрім наведеного, судом встановлено, що Справу передано на розгляд судді, в порядку визначеному ст. 35 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.09.2020 року наведене вище кримінальне провадження призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.10.2020 року та від 23.10.2020 року до ОСОБА_1 застосовано було примусовий привід.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.11. 2020 року справу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 186 КК України призначено до судового розгляду.

Відповідно, до ухвал Шевченківського районного суду м. Чернівці, а саме, від 15.01.2021р., 08.04.2021р. було застосовано примусовий привід. З наданих суду відповідних рапортів працівників Чернівецького районного управління поліції, вбачається що за місцем проживання ОСОБА_1 відсутній і останній виїхав за межі Чернівецької області.

Прокурором Годлевською О. в суд було подано 06.05.2021р. року клопотання про оголошення ОСОБА_1 в розшук; надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з оголошенням останнього в розшук.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.06.2021 року оголошено ОСОБА_1 в розшук; надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та справу провадженнями зупинено.

01.10.2021 року о 17.42 годин в суд доставлений на виконання вказаної ухвали суду обвинувачений ОСОБА_1 затриманий в Закарпатській області.

Частиною 1 статті 186 КПК України визначено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено в будь-якому з видів розшуку (державному, міждержавному, міжнародному).

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо.

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України відносно неповнолітнього потерпілого; ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останнього, на даний час не змінилися. Зокрема, із врахуванням досліджених матеріалів щодо обвинуваченого, останньому пред`явлено обгрунтованоі підозри у вчиненні вказаного злочину; достовірно установлено його неодноразові неявки в судові засідання без поважних причин; на думку суду ризи - переховування ОСОБА_1 від суду є дієвим і реальним; ризик впливу у разі перебування на волі на потерпілого, свідків також є дієвим, оскільки ОСОБА_1 були відкриті матеріали кримінального провадження, він ознайомлювався з матеріалами справи (протоколами допиту потерпілого, свідків, з зазначенням адреси місця їх проживання) та реальним є і ризик вчинення іншого (нового) кримінального правопорушення обвинуваченим, зважаючи на відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.

А отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення ОСОБА_1 запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 суд вважає за доцільне обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_1 суд, вважає, за можливе визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 його матеріальний стан, та вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи до ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент заставодавцем або обвинуваченим, суд вважає, за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_1 ряд обов`язків.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, терміном дії до 29 листопада 2021 року

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 42.000,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок UA37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; та здати на зберпігання наявний в нього закордоний паспорт для виїзду та в"їзду та повідомляти прокурора, суд про зміну свого фактичного місця проживання. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.11.2021 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор - для виконання.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя Слободян Г.М.