Рішення № 10003795, 16.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.10 р.                     Справа № 28/62                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул”, м. Донецьк

про стягнення 19658,36грн.

Представники сторін:

Від позивача: Шевера О.О.

Від відповідача: Єрмак В.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул”, м. Донецьк, про стягнення пені в розмірі 19658,36грн.

В обґрунтування вимог позивач надав договір про надання кредиту № 15-30/06/07/04 від 06.07.2004р., графік повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, Постанову Кабінету Міністрів України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України” № 1007 від 08.08.2007р., платіжні доручення №125 від 24.12.2009р., №139 від 03.02.2010р., №152 від 11.03.2010р., рішення господарського суду Донецької області по справі №1/290 від 17.12.2009р., бухгалтерські довідки №94 та №95 від 03.03.2010р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.03.2010р. порушив провадження у справі № 28/62.

15.04.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшли уточнення позовних вимог №173 від 15.04.2010р., відповідно до яких останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму пені в розмірі 19706,07грн. Суд приймає до уваги збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті. Докази направлення заяви відповідачу наявні в матеріалах справи.

Відповідач надав відзив б/н та дати, відповідно до якого останній вимоги позивача вважає необґрунтованими та заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2010р., відповідно до клопотання сторін від 19.04.2010р., строк розгляду справи було продовжено до 19.06.2010р., на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пояснень щодо строку позовної давності №204 від 28.04.2010р. позивач наполягає на своїй правовій позиції.

16.06.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно до якого останній позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк визнає в повному обсязі та просить суд керуючись ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 15000,00грн.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2009р. у справі №24/199 (набуло законної сили) за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 06.07.2004р. №15-30/06/07/04 позовні вимоги суд задовольнив частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул” на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 230554 грн. – боргу (за II-III квартал 2008р.), 19230, 66 грн. –пені. Провадження у справі щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 2251 грн. 61коп. та 7186, 29 грн. - інфляційних припинено у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині. Провадження у справі щодо стягнення 70 007 грн. 84 коп. суми боргу частково по кредиту за ІІ квартал 2008р. та відсотків за користування кредитом за ІІ та ІІІ квартали 2008р. припинено у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2009р. у справі №1/140 (набуло законної сили) за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 06.07.2004р. №15-30/06/07/04 позовні вимоги суд задовольнив частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул” на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 97 069,34грн. – боргу (за IV квартал 2008р.- I квартал 2009р.), 20282, 26 грн. –пені, 2535,15грн. – річних, 12 435,22грн. – інфляційних. В частині стягнення заборгованості в сумі 114 854,66грн. провадження у справі припинено на підставі п.11 ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2009р. у справі №1/185 (набуло законної сили) за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 06.07.2004р. №15-30/06/07/04 в сумі 133341,00 грн. (за II квартал 2009р.), за відсотками в сумі 11304,56грн., пені в сумі 348,73 грн., річних в сумі 47,55грн. позовні вимоги задоволені повному обсязі.

Рішенням від 17.12.2009р. у справі №1/290 господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи пеню у сумі 50 000грн. В іншій частині позовних вимог –відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2010р. рішення господарського суду Донецької області по справі № 1/290 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приймаючи до уваги, що склад сторін у даній справі та справах №1/290, №24/199, №1/140, №1/185 є тотожним, вищевказані рішення мають преюдиціальне значення для розгляду даної справи.

Рішеннями господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. по справі №1/290, від 30.07.2009р. по справі №1/185, від 12.01.2009р. по справі №24/199, від 23.07.2009р. по справі №1/140 встановлено наступне:

06.07.2004р. між Українською державною інноваційною компанією (яка була перейменована в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу згідно постанови КМ України від 08.08.2007р. № 1007) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консул” був укладений договір № 15-30/06/07/04, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) в порядку та на умовах визначених договором та чинним в Україні законодавством кредит в сумі 2399900грн.00 коп. з метою впровадження проекту “Організація виробництва по збагачуванню вугілля на шахті № 4-21 шляхом пневмосепарування”, а позичальник (відповідач) зобов’язався за користування кредитом сплатити кредитору (позивачу) 9 % річних, сплата яких здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною договору (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору).

Вищезазначеним графіком сторони узгодили кінцевий строк повернення кредиту та сплати відсотків 30.06.2009р.

Відповідно до пункту 2.2 договору позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25.03.2005р. та сплату відсотків з 25.12.2004р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків.

Згідно п.5.4 договору Позичальник повинен сплачувати відсотки за користуванням кредитом в розмірі 9% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (кварталі), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків. У разі дострокового повернення кредиту (його частини) Позичальником, сума відсотків підлягає сплаті відповідно до кількості днів фактичного користування кредитом.

Рішеннями господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. по справі №1/290, від 30.07.2009р. по справі №1/185, від 12.01.2009р. по справі №24/199, від 23.07.2009р. по справі №1/140 встановлений факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Консул”, м. Донецьк своїх грошових зобов’язань за договором про надання кредиту № 15-30/06/07/04 від 06.07.2004р. перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Донецьк та стягнута пеня по справах:

-          № 24/199 за період з 25.06.2008р. по 14.11.2008р. та з 25.09.2008р. по 14.11.2008р.;

-           № 1/140 за період з 25.12.2008р. по 01.06.2009р. та з 25.03.2009р. по 01.06.2009р.;

-           № 1/185 за період з 30.06.2009р. по 03.07.2009р.;

-           №1/290 за період з 15.11.2008р. по 13.11.2009р. (заборгованість, що стягнута за рішенням по справі 24/199), за період з 02.06.2009р. по 13.11.2009р. (заборгованість, що стягнута за рішенням по справі 1/140), за період з 04.07.2009р. по 13.11.2009р. (заборгованість, що стягнута за рішенням по справі 1/185).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені за невиконання відповідачем зобов’язань за договором про надання кредиту № 15-30/06/07/04 від 06.07.2004р. за період з 14.11.2009р. по 16.03.2010р. в сумі 19706,07 грн. Позивачем нарахована пеня по заборгованості за III квартал 2008р. за період з 14.11.2009р. по 02.02.2010р. (з урахуванням часткових оплат), по заборгованості за I квартал 2009р. за період з 14.11.2009р. по 16.03.2010р. (з урахуванням часткових оплат); по заборгованості за II квартал 2009р. за період з 14.11.2009р. по 16.03.2010р. (з урахуванням часткових оплат).

Відповідно до платіжних доручень №125 від 24.12.2009р. відповідач сплатив 19000,00грн., №139 від 03.02.2010р. – 84031,30 грн., №152 від 11.03.2010р. – 23321,59 грн. Позивач відповідно до положень ст. 534 ЦК України правомірно зарахував отримані від відповідача грошові кошти погашення судових витрат, процентів, неустойки та основного боргу.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктами 5.5, 5.6 договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту та відсотків з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією з загальних засад цивільного законодавства, згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є свобода договору, тобто укладаючи кредитний договір, сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, у тому числі умови щодо повернення кредитних коштів, нарахування пені на несвоєчасно погашену частину кредиту та відсотків і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.

В даному випадку саме договором сторони передбачили інший порядок нарахування штрафних санкцій (до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків), що також встановлено в постанові Донецького апеляційного господарського суду по справі № 1/290 від 24.02.2010р. Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 14.11.2009р. по 16.03.2010р.

Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 11 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 р. № 01–6/438 „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” (з наступними змінами) якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов’язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Вказане роз’яснення суд приймає до уваги при розгляді даного спору, оскільки застосування строку позовної давності можливо тільки стосовно права на судовий захист, яке фактично виникло у позивача.

При нарахуванні пені право на судовий захист виникає у позивача щоденно в залежності від тривалості періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, кожен день на певну суму пені.

Таким чином, виходячи з дати направлення позову до суду – 19.03.2010р., суд дійшов висновку, що строк позовної давності до пені підлягає застосуванню за період до 19.03.2009р. Враховуючи наведене, строк позовної давності в один рік щодо нарахованої пені за період з 14.11.2009р. по 16.03.2010р. на дату подання позову не сплинув.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пеня нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства.

Відповідач у відзиві б/н та дати та у судовому засіданні від 16.06.2010р. (протокол судового засідання від 16.06.2010р.) визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що незважаючи на скрутне фінансове становище, що підтверджується наданому фінансовому звіту, відповідач погашає заборгованість за кредитом, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені до 15000,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 49, 77, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул”, м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Консул” (83000, м.Донецьк, пр. Комсомольський, 7, р/р 26004301751406 у філії „Головне управління ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 31709404) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 65-Б, ЄДРПОУ 00041467) в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (83003, м. Донецьк, вул. Калужська, 10, р/р 2650402513965 у ВАТ „Укрексімбанк” м. Києва, МФО 334817, ЄДРПОУ 25902086) пеню в сумі 15000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 197,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.06.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Повний текст рішення підписаний судом 16.06.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя