Ухвала суду № 100037345, 01.10.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2007/21

Провадження № 1-кс/352/358/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2021 м. Івано-Франківськ

Слідча суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Шпек В.О.,

за участю: представника скаржника Геника А.В.,

дізнавача Ільків О.В.,

розглянувши матеріали скарги представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. на постанову про закриття кримінального провадження,-

в с т а н о в и л а:

28.09.2021 до суду надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. на постанову про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні №12021096250000077 від 11.08.2021.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що у кримінальному провадженні №12021096250000077 від 11.08.2021 органом дізнання проведені не всі необхідні слідчі дії, а тому підстави для закриття кримінального провадження відсутні.

У судовому засіданні представник заявника подану скаргу підтримав, пояснив, що кримінальне провадження закрите передчасно без проведення експертизи, допиту свідків. Вказав, що органом Держгеокадастру неправильно визначена шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Дізнавач в судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги. Вказала, що по факту самовільного захоплення земельної ділянки ГУ Держгеокадастром в Івано-Франківській області було проведено перевірку, якою визначено розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 . За наслідками даної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою від 24.06.2021 визнано ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в особі директора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення. Звернула увагу суду, що встановити кількість дерев та кущів, які знаходились на земельній ділянці, яка в подальшому була самовільно зайнята, не вбачається можливим.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши представника скаржника, дізнавача, дослідивши надані до скарги докази, слідча суддя встановила наступне.

11.08.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.08.2021, внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.197-1 КК України.

В подальшому дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області допитано потерпілого ОСОБА_1 , який повідомив, що у вересні 2020 та травні 2021 ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» було самовільно зайнято його земельну ділянку і знищено дерева та кущі, які там знаходились.

Крім того, 19.08.2021 дізнавачем проведено огляд місця події, а саме земельної ділянки кадастровий номер 2625885201040010001, що на праві власності належить ОСОБА_1 . В протоколі огляду місця події зафіксовано, що на даній земельній ділянці засіяна соя, межові знаки не проглядаються, в лівій нижній крайній точці та лівому дальньому куті земельної ділянки насаджені дерева та росте трава, по периметру ділянки проглядається корінна система дерев, а за межами земельної ділянки знаходяться викорчувані дерева.

26.08.2021 року було допитано в якості свідка директора ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» ОСОБА_2 , яка повідомила, що земельна ділянка, що на праві власності належить ОСОБА_1 була засіяна соєю частково, а саме 1,5 га. Вказала, що в червні ОСОБА_1 звернувся з скаргою до органів Держгеокадастру, за результатами чого проведено перевірку та встановлено розмір завданих збитків в сумі 3 504 грн. Пояснила, що дані кошти ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» були сплачені ОСОБА_1 . Крім того ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в її особі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП. Штраф сплачено.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення дізнавача про закриття кримінального провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Відсутність складу кримінального правопорушення як підстава закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, щодо якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльність), але сама по собі не є злочином, оскільки:

а) відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона);

б) наявні діяння, що виключають злочинність діяння.

Слідча суддя звертає увагу на те, що на підставі заяви ОСОБА_1 ГУ Держгеокадастром в Івано-Франківській області було проведено перевірку, якою визначено розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 , в сумі 3 504 грн.

Дана сума відповідно до платіжного доручення за №7471 від 06.07.2021 року була перерахована ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» ОСОБА_1 .

Крім того, за наслідками даної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення №482/0/92-21-ДК/257П/07/01/-21 від 24.06.2021 та постановою від 24.06.2021 за №482/0/92-21-ДК/247/По/08/01/-21 визнано ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в особі директора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн.

Дана постанова є чинною, а штраф в розмірі 340 грн. відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» за №0.0.2179894638.1 сплаченим.

В судовому засіданні представник скаржника підтвердив ту обставину, що перевірка органом Держгеокадастру здійснювалась за зверненням ОСОБА_1 , в якому він повідомив про всі обставини вчиненого правопорушення. З метою перевірки даних фактів працівники ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області виїжджали на місце вчинення правопорушення.

В подальшому отримавши відшкодування від ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», звернувся із скаргою на бездіяльність СВ ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за ч.1 ст.197-1 КК України.

Зі змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» за ст. 53-1 КУпАП та матеріалів кримінального провадження №12021096250000077 від 11.08.2021 слідчою суддею встановлено, що вони стосуються однієї і тієї ж події.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З урахуванням практики ЄСПЛ слід розуміти, що провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним» для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ поняття «те саме правопорушення» - елемент idem принципу non bis in idem, у ст. 4 Протоколу N 7 до Конвенції, належить розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або, по суті, одних і тих самих фактів.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Чернов проти України» від 10.12.2020 року ЄСПЛ зазначив, що факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка національних судів у кримінальному провадженні, по суті, стосувалася тих самих фактів, які були розглянуті у справі про адміністративне правопорушення; якби факти адміністративної та кримінальної справ були абсолютно різними, прокурор не мав би подавати протест, щоб скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення; судове рішення у адміністративному провадженні, яким заявника визнано винним було остаточним і до порушення кримінальної справи заявник відбув накладене стягнення у вигляді адміністративного арешту; скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення після порушення кримінальної справи не призвело до того, що останнє провадження почало відповідати принципу nebis in idem, оскільки заявник вже відбув свій триденний арешт. ЄСПЛ вказав, що ст. 9 КУпАП передбачала, що адміністративна відповідальність наставала лише тоді, коли факти за своїм характером не тягнули за собою кримінальної відповідальності.

Матеріали провадження доводять, що на момент внесення відомостей до ЄРДР за ознаками вчинення ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, Товариство в особі директора ОСОБА_2 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП за те, що частина земельної ділянки кадастровий номер 2625885201040010001, що на праві власності належить ОСОБА_1 , в розмірі 1,5 га є самовільно зайнята та перебуває в сільськогосподарському обробітку ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття». Тобто суть адміністративного правопорушення повністю дублює суть кримінального правопорушення, яке було в подальшому закрите оскарженою постановою.

Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» сплатило штраф, тобто відбуло накладене адміністративне стягнення і на час внесення відомостей до ЄРДР постанова набрала законної сили і не була оскаржена чи скасована.

Слідча суддя звертає особливу увагу на те, що предметом дослідження як органами Держгеокадастру так дізнавачем були одні і ті ж обставини, оскільки як підтвердив в судовому засіданні представник скаржника, ОСОБА_1 було повідомлено дані органи про абсолютно ідентичні обставини за яких вчинено правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 8 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, окрім іншого, у разі наявності повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Згідно зі ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.04.2007 N 14-26-7/2367 у разі, якщо посадова особа органу земельних ресурсів, яка

розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки (матеріали справи про адміністративне правопорушення), встановить, що в діях порушника відсутні ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 197-1 Кримінального кодексу України, вона, за наявності ознак адміністративного правопорушення, притягує порушника земельного законодавства до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 КУпАП.

Якщо посадова особа органу земельних ресурсів, яка розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки (матеріали справи про адміністративне правопорушення), встановить, що в діях порушника наявні ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 Кримінального кодексу України, вона приймає рішення відповідно до статті 253 КУпАП про передачу матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. При цьому посадова особа, керуючись пунктом третім статті 284 КУпАП, виносить постанову про закриття справи у зв`язку із передачею матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання.

Оригінали документів (акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, інші матеріали (за наявності), які засвідчують факт самовільного зайняття земельної ділянки), разом із постановою про закриття справи у 3-денний строк направляються до відповідного органу прокуратури.

Проте в даному випадку, ГУ Держгеокадастром в Івано-Франківській області в межах компетенції розглянуто звернення ОСОБА_1 , за результатами якого притягнуто ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в особі директора до адміністративної відповідальності, що свідчить про не встановлення в діях порушника ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 197-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, ОСОБА_1 , як особа, що ініціювала дане провадження, та є потерпілим, відповідно до ст.287 КУпАП не скористалась своїм правом та не оскаржила постанову про накладення адміністративного стягнення, якою визначено розмір шкоди в сумі 3 504 грн., а вирішив ініціювати кримінальне провадження відносно одного і того ж факту, посилаючись на неповне з`ясування розміру завданої шкоди.

Слідча суддя, надаючи оцінку посиланням скаржника на неправильність визначення органом Держгеокадастру розміру шкоди, встановила наступне.

Розмір завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі-Методика), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Дана Постанова є чинною та в імперативному порядку підлягає до застосування в спірних правовідносинах.

Пункт 4 Методики визначає формулу обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зазначена формула була застосована при розрахунку шкоди.

Щодо посилання представника скаржника про необхідність призначення експертизи з метою визначення вартості дерев, які були знищені, слідча суддя зазначає, що жодних клопотань з даного приводу в рамках кримінального провадження ним подано не було. Крім того, на запитання суду, як представник скаржника так і дізнавач вказали, що об`єктивно встановити кількість зелених насаджень неможливо з огляду на тривалий період, який пройшов з моменту самовільного зайняття земельної ділянки. Одночасно, на запитання суду представник скаржника повідомив, що проведення даної експертизи надасть змогу в подальшому звернутись ОСОБА_1 до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» в порядку господарського судочинства, оскільки скаржник є особою пенсійного віку та у нього відсутні кошти для оплати експертизи.

Враховуючи вищевикладене, слідча суддя приходить до висновку, що оскаржена постанова винесена з урахуванням всіх обставин, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би ставили під сумнів законність рішення дізнавача, не встановлено, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 9, 110, 284, 303-305, 309 КПК України, слідча суддя, -

п о с т а н о в и л а :

В задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. на постанову про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні №12021096250000077 від 11.08.2021 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Дзвенислава ГРИНЬКІВ