Ухвала суду № 100035792, 01.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2971/21

Номер провадження 1-кп/623/358/2021

У Х В А Л А

іменем України

про призначення справи до судового розгляду

01 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

представника органу пробації Сидоренка Є.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України.

03 серпня 2021 року ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області призначено підготовче судове засідання.

Від потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , надійшли заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Учасники процесу не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про призначення справи до судового розгляду та про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», зазначаючи про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Міщенко І.І. не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення справи до судового розгляду.

В судовому засіданні інших заяв, клопотань від прокурора, обвинуваченого, захисника не надходило.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Ізюмському міськрайонному суду Харківської області відповідно до статей 32, 33 КПК України.

Підстав для прийняття рішення, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог статті 291 КПК України та при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, підстав для його повернення прокурору немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України, у відкритому судовому засіданні, викликати у судове засідання учасників судового провадження.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано свідків, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисних злочинів проти власності, в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області на розгляді перебувають справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2, частиною 3 статті 185 КК України, враховується вік, стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків, який офіційно ніде не працює, не одружений, не має дітей, постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення численних інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 178, 314 - 316, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області о 14 годині 00 хвилин 05 листопада 2021 року.

Судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України, проводити одноособово.

Викликати для участі у судовому розгляді прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з 01 жовтня 2021 року по 29 листопада 2021 року включно із залишенням визначеного розміру застави.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з моменту її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя М.П. Одарюк