Рішення № 100033714, 22.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4244/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі

за позовом ОСОБА_1 , смт. Високий 3-і особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Гаражного кооперативу "Кіровець", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Мірошниченко Людмила Іванівна про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів, визнання недійсним з моменту реєстрації статуту та вчинення певних дій за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_16

відповідача - не з`явився

3-і особи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2021 у справі № 922/4244/20 позов задоволено. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів гаражного кооперативу "Кіровець" від 16 листопада 2016 року, оформлене Протоколом № 3 від 16 листопада 2016 року. Визнано недійсним з моменту реєстрації статут гаражного кооперативу "Кіровець", у редакції, затвердженій протоколом № 3 загальних зборів членів гаражного кооперативу "Кіровець" від 16.11.2016, державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Мірошниченко Л.І. від 16.12.2016 запис № 14801050007029253. Скасовано реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 14801050007029253 від 16.12.2016 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформація про засновників, зміна складу засновників (учасників) юридичної особи, зміни в діяльності, проведену державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Мірошніченко Л.І. від 16.12.2016 щодо гаражного кооперативу "Кіровець" (код ЄДРПОУ 22726393).

ОСОБА_1 , через канцелярію суду 10.09.2021 за вх.№ 21116, надав до суду клопотання з додатком, згідно якого просить суд стягнути з Гаражного кооперативу "Кіровець" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25200,00 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 6306,00 грн. та витрати на сплату експертизи в розмірі 20421,59 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2021 було прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та призначено його до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2021 о 10:00.

Представник позивача в призначеному на 22.09.2021 судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення по справі та просив суд її задовольнити.

Представники відповідача та 3-х осіб в призначене на 22.09.2021 судове засідання не з`явилися.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду:

- копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021;

- копію Протоколу погодження договірної ціни до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021;

- копії наступних рахунків-фактур: № СФ-00001 від 22.02.2021 року на суму 4000,00 грн., № СФ-00002 від 03.03.2021 року на суму 5600,00 грн., № СФ-00003 від 05.03.2021 року на суму 3120,00 грн., № СФ-00003-4 від 05.04.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-5 від 12.04.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-6 від 19.04.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-7 від 21.04.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-8 від 03.06.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-9 від 07.06.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-10 від 01.09.2021 року на суму 1560,00 грн., № СФ-00003-11 від 08.09.2021 року на суму 1560,00 грн.;

- копію меморіального ордеру № @2PL183464 від 22.02.2021 на суму 4000,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2040848605.1 від 05.03.2021 на суму 5600,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2046979731.1 від 11.03.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2055740482.1 від 17.03.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2077116728.1 від 05.04.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2084307949.1 від 12.04.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2096002563.1 від 19.04.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2099786167.1 від 21.04.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2148978296.1 від 03.06.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2152280212.1 від 07.06.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- копію квитанції № 0.0.2250854126.1 від 01.09.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- копію квитанції № 0.0.2257356424.1 від 08.09.2021 на суму на суму 1560,00 грн.;

- дублікат квитанції № 0.0.2170914536.1 від 22.06.2021 на суму на суму 20421,59грн.;

- копію Акту наданих послуг від 24.02.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 на суму 4000,00 грн.;

- копію Акту наданих послуг від 07.09.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 на суму 5600,00 грн.;

- копію Акту наданих послуг від 08.09.2021 до договору № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 на суму 15600,00 грн.

Згідно умов укладеного між Адвокатським бюро "Василенко Ганна та партнери" (Адвокатське бюро) та Аветісовим Аркадієм Сергійовичем (Довіритель) Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021, Довіритель доручає Адвокатському бюро, а останнє приймає на себе обов`язки з надання правничої (правової) допомоги на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 5.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 передбачено, що вартість послуг за цим договором, зазначається в протоколі погодження договірної ціни, який складається в разі необхідності за погодженням сторін. Послуги з договором можуть надаватися на умовах Pro-bono.

Відповідно до п.5.3. Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021, розрахунок проводиться на підставі рахунку Адвокатського бюро.

Згідно п. 1 Протоколу погодження договірної ціни від 19.02.2021 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 (надалі - Протокол), договірна ціна (гонорар адвокатського бюро/адвоката) за надання правової допомоги Аветісову А.С. при розгляді господарської справи № 922/4244/20 за позовом ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Кіровець» про визнання статуту та протоколу недійсним та скасування державної реєстрації змін у Господарському суді Харківської області становить 12270,00 грн. з яких оплата участі адвоката у 1 судовому засіданні у формі фіксованої суми - 1560,00 грн. та 9600,00 грн. (із розрахунку 800 грн. година).

У відповідності до п. 2 Протоколу, оплату фіксованої суми в розмірі 9600,00 грн., визначеному в п.1 Протоколу, довіритель зобов`язується сплатити до 09.03.2021.

Згідно п. 3 Протоколу, оплата вартості представлення інтересів адвокатом у судових засіданнях у розмірі 1560,00 грн. здійснюється відповідно до кількості таких засідань та на умовах попередньої оплати за один робочий (день) до призначення дати засідання. До сплати попередньо зазначається 2 судових засідання в сумі 3120,00 грн.

На підставі Актів наданих послуг від 24.02.2021, 07.09.2021 та 08.09.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги № АБ-19-02-21 від 19.02.2021 Адвокатським бюро було надано позивачу правову допомогу у розмірі 25200,00 грн., яка останнім була сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Крім того, у зазначеній вище постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У даній справі відповідач не звернувся до суду із заявою про зменшення суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 25200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 25200,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в частині стягнення з Гаражного кооперативу "Кіровець" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25200,00 грн.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в частині стягнення з Гаражного кооперативу "Кіровець" на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в розмірі 6306,00 грн. та витрат на сплату експертизи в розмірі 20421,59 грн., суд зазначає, що клопотання в даній частині не підлягає задоволенню, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2021 у справі № 922/4244/20 було стягнуто з Гаражного кооперативу "Кіровець" на користь ОСОБА_1 6306,00 грн. судового збору та 20421,59 грн. витрат за проведення судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Ухвалити у справі № 922/4244/20 додаткове рішення.

Стягнути з Гаражного кооперативу "Кіровець" (61082, м. Харків, вул. Братська, 58, код ЄДРПОУ 22726393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25200,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті клопотання - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 01.10.2021.

Суддя А.М. Буракова справа № 922/4244/20