Ухвала суду № 100033614, 23.09.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

23 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/174/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод", вул. Центральна, 57А, с. Товстеньке, Чортківський район, Тернопільська область, 48521

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В., вул. Бережанська, 8, м. Підгайці, Тернопільська область, 48000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані", вул. Медова, 18, м. Тернопіль, 46008

про визнання недійсним договору та усунення перешкод в користуванні майновими правами

За участі представників сторін:

Позивача: Розанової Ольги Зіновієвни, посвідчення № 000324 від 26.10.2018 р., довіреність № 16 від 16.08.2021 р.

Третьої особи на стороні позивача: не прибув.

Відповідача: Накельського Юрія Богдановича, посвідчення № 586 від 17.04.2010 р., ордер серія ТР № 060718 від 05.04.2021 р.

Суть справи:

25.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" про :

1. Визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (48521, Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57; ідентифікаційний код 37694603) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222);

2. Усунення перешкод в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (48521, Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57; ідентифікаційний код 37694603) майновими правами на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б, шляхом:

- визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222) від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.;

- визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та II- га черга Картоплесховище № 2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся із заявою № 139118561 від 22.10.2015 ТОВ "Товстеньківський Крохмальний Завод" до Реєстраційної служби Чортківського РУЮ Тернопільської області про проведення державної реєстрації права власності на Картоплесховища (с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б), у відповідь на яку отримав рішення № 25509394 від 23.10.2015 про відмову у такій реєстрації, обґрунтовану тим, що заявлене право вже зареєстроване за ТОВ "Тіара Компані" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 16.06.2015, який позивач просить визнати недійсним, а також усунути перешкоди в користуванні належними йому майновими правами, відчуженими на підставі оскаржуваного правочину.

Ухвалою від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/174/21. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2021 року на 11:30 год., з подальшим його неодноразовим відкладенням, востаннє на 24.06.2021 на 12:30 год.

За час підготовчого провадження сторонами у справу подано:

- 14.04.2021 представником відповідача через канцелярію суду подано ряд документів, а саме:

- відзив на позовну заяву б/н від 14.04.2021 (вх. номер 3224 від 14.04.2021), у якому Товариство не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що та не можуть бути поєднані в одне провадження з наступних підстав:

- твердження позивача про те, що у його власності перебуває майновий комплекс за адресою с. Товстеньке, вул. Центральна, 57 не відповідає дійсності, адже дане майно належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна Лізингова Компанія "Альфа", що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у який внесено записи №21953844, №21953848, №21953853, №21953851 про реєстрацію права власності за ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Альфа", зокрема, і щодо вищезазначеного об`єкту нерухомого майна, що заходиться в с. Товстеньке, Чортківського району, Тернопільської області, вул. Центральна, 57 (№21953848), на підставі Договору купівлі-продажу майна №16725 від 16.08.2017р.;

- щодо позовної давності по заявлених позивачем позовних вимогах зазначає, що 22 жовтня 2015 року TOB «ТКЗ» звернулося в Реєстраційної служби РУЮ Тернопільської області із заявою про здійснення державної реєстрації права власності на склади, проте 23.10.2015 у здійсненні реєстраційних дій Товариству було відмовлено в зв`язку з тим, що заявлене право вже зареєстроване за ТОВ «ТІАРА КОМПАНІ» на підставі договору купівлі продажу 16.06.2015 року. Таким чином, оскільки спірний договір укладено 30.12.2014 р. строк позовної давності, про визнання спірного договору недійсним сплинув 30.12.2017 року, проте позивач звернувся до суду за захистом свої прав 25.02.2021 року, тобто із спливом трирічного строку позовної давності;

- щодо негаторної вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" майновими правами на спірне нерухоме майно, то відповідач зазначає, що станом на сьогодні на балансі ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» не перебуває жодного нерухомого майна, зокрема, в с. Товстеньке, Чортківського району, Тернопільської області, вул. Центральна, 57, тому позивач не має права подавати позов з такими позовними вимогами.

До відзиву відповідачем долучено: копію договору купівлі - продажу нерухомого майна від 16.08.2017 року за реєстрованим номером 16725; копію Акту приймання передачі майна від 16.08.2017 року; копії витягів з ДРОРМ індексний номер 95039233 від 19.08.2017 року, за індексним номером 95039246 від 19.08.2017 року, за індексним номером 95039256; копію листа міністерства юстиції від 21.11.2017 року; копію ухвали по справі № 921/53/18 від 16 травня 2018 року; докази направлення відзиву іншим учасникам судового процесу;

- клопотання про застосування позовної давності б/н від 14.04.2021 (вх. номер 3222 від 14.04.2021);

- клопотання про закриття провадження у справі б/н від 14.04.2021 ( вх. номер 3223 від 14.04.2021), обґрунтоване тим, що спір про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища в с. Товстеньке, по вул. Центральній, 57-Б від 30.12.2014 року та акта приймання-передачі майнових прав на вказані картоплесховища від 30.12.2014 року; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Термінал Рент" від 04.06.2015 року №21825315; визнання незаконним та скасування з моменту присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо згаданих картоплесховищ; визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на користь ТОВ "Термінал Рент" від 05.06.2015 року №38589251 на приміщення вказаних картоплесховищ; визнання за позивачем права власності на закінчений будівництвом об`єкт, готовий до експлуатації відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме спірних картоплесховищ у вигляді будівельних матеріалів, обладнання, а також зобов`язання ТОВ "Тіара Компані" не чинити перешкод позивачу у користуванні та розпорядженні вказаними об`єктами будівництва (картоплесховищами) вже був предметом розгляду в Господарському суді м. Києва по справі №910/1308/16.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2016 року у справі №910/1308/16 позовні вимоги TOB «ТКЗ» було задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі №910/1308/16 (копія додається), залишеною без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року, задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Тіара Компані», зазначене вище рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, оскільки даний спір про чинність договору майнових прав вже був предметом судового розгляду і є рішення яке набрало законної сили, тому провадження у справі №9321/174/21 відповідач просить закрити в порядку ч. 3 ст. 231 ГПК України.

При цьому відповідач просить суд врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові по справі №910/10647/18 від 07.07.2020 (п.п.7.47-7.48 Постанови);

- клопотання про витребування оригіналів письмових доказів б/н від 14.04.2021 (вх. номер 2320 від 14.04.2021), у якому просить витребувати у позивача - ТОВ "Товстеньківський Крохмальний Завод", оригінали письмових доказів, які долучені до позовної заяви в якості доказів, копії яких є нечитабельними, а саме: договору купівлі - продажу майнових прав від 30.12.2014 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Рент»; акту приймання - передачі майнових прав від 30.12.2014 р. укладеного на виконання договору купівлі - продажу майнових прав від 30.12.2014 р. ; видаткової накладної № 31-12-14/1 від 30.12.2014 р.; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в Управління Держдбудінспеції у Тернопільській області 30.12.2014 року за № 143143640134; свідоцтва про право власності № 38589251 від 05.06.2015 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 21825315 від 04.06.2015 року;

- 05.05.2021 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив № 2021/04-28/04 від 28.04.2021 (вх. № 3757 від 05.05.2021), у якій зазначено, що аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та не обґрунтованими з таких міркувань:

- щодо тверджень відповідача про те, що у власності позивача станом на момент подання позову не перебуває жодного нерухомого майна за адресою Тернопільська область. Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, 51, пояснює, що у позовній заяві зазначено, що ТОВ «ТКЗ» станом на дату укладення спірного договору було власником цілісного майнового комплексу споруд крохмального заводу, розташованого за адресою Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, 57, право користування земельною ділянкою на земельній ділянці площею 20 га (на якій розміщувався вказаний цілісний майновий комплекс) належало останньому на підставі Договору оренди землі від 06.10.2012;

- про пропуск позивачем позовної давності вказує, що позивач до 23.10.2015 не був обізнаний з реєстрацією права власності на Картоплесховища за ТОВ «Термінал Рент» та з подальшою перереєстрацією даного об`єкта на відповідача в справі - ТОВ «Тіара Компані». Також, як зазначалося в позовній заяві, в січні 2016 року ТОВ «ТКЗ» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Термінал-Рент», ТОВ «Тіара Компані», Чортківського міськрайонного управління юстиції, Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Остаточне судове рішення в справі №910/1308/16 було прийнято Вищим господарським судом України 08.12.2016 року, ухвалою Верховного суду України від 06.03.2017 року було відмовлено у допуску справи №910/1308/16 до провадження у Верховному суді України, а постановою Касаційного господарського суду України від 21.05.2018 року залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «ТКЗ» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року про відмову в перегляді судового рішення за новоявленими обставинами. З огляду на викладене, покликаючись на приписи норма ч.ч. 2, 3 статті 264 ЦК України, представник позивача вважає, що для ТОВ «ТКЗ» позовна давність за вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав перервалася в січні 2016 року та після закінчення провадження в справі №910/1308/16 такий строк почався заново.

Крім того в серпні 2018 року мажоритарний учасник позивача ТОВ «ТКЗ» - Компанія «Джамзако Лімітед», зверталась до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ТКЗ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — ТОВ «Тіара Компані» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 30 грудня 2014 року - справа №910/10647/18. Таким чином ТОВ «ТКЗ» під час розгляду вказаної справи фактично був позбавлений можливості ініціювати даний позов самостійно, так як до 07.07.2020 року фактично сам виступав відповідачем у спорі про недійсність договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 року, що, на думку представника позивача, є суттєвою та поважною причиною, яка відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України надає право суду захистити порушене право позивача у випадку коли суд встановить дійсний пропуск строку позовної давності.

В частині заявленого до відповідача негаторного позову зазначає, що подання такого позову строками позовної давності не обмежується, так як негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (пункти 52, 96 постанови Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року в справі №653/1096/16-ц);

- щодо клопотання про закриття провадження в справі в порядку ч. 3 ст. 231 ЦК України, з підстав наявності рішення у справі №910/1308/16, яке набрало законної сили, представник позивача вважає, що з огляду на визначені законодавцем підстави для закриття провадження у справі відмінність як суб`єктного складу сторін в даних спорах, так і предмету та підстав заявленого TOB «ТКЗ» позову не може бути визнано підставою для закриття провадження у даній справі.

До відповіді на відзив позивач долучив докази надіслання її іншим учасникам справи.

- 06.05.20201 через канцелярію суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державним реєстратором прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В., подано пояснення б/н від 12.04.2021 (вх. № 3817 від 06.05.2021), в якому вказує, що рішення №56354651 від 28.01.2021 про відмову у державній реєстрації права власності на картоплесховища в с. Товстеньке, по вул. Центральній, 57-Б за ТОВ "Товстенський Крохмальний Завод" прийняте ним у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки 16.06.2015 право власності на це майно зареєстровано за ТОВ "Тіара Компані", номер запису про право власності :10057656, просить розгляд справи здійснювати за його відсутності;

- 26.05.2021 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 26.05.2021 (вх. № 4368 від 26.05.2021), де зазначив, що підставою визнання договору купівлі-продажу майнових прав в судовій справі № 921/174/21 є встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 у справі № 921/145/17- г/14 (набрало законної сили 10.01.2018) обставини визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод», оформленого Протоколом № 7 від 15.07.2014, які не можуть оцінюватись судом в процесі розгляду даної справи по суті спору, оскільки їм вже дано оцінку в межах судової справи № 910/1308/16.

Вважає, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Як вказано в позові самим позивачем, ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» не є власником нерухомого майна і ніколи не був власником Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б, оскільки на підставі оскаржуваного правочину відбулося відчуження саме майнових прав, а не самого нерухомого майна.

До заперечення долучив копію ухвали від 19.03.2018 у справі №910/1308/16 та докази надіслання такого заперечення іншим учасникам справи;

- 26.05.2021 через канцелярію представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара Компані» подано клопотання б/н від 26.05.2021 (вх. № 4370 від 26.05.2021) про заміну неналежного відповідача у справі № 921/174/21 на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Рент». В обґрунтування підстав для звернення із таким клопотанням відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський Крохмальний Завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Рент». Відповідно до даних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіара Компані» не є стороною даного договору та не являється правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Рент», а тому не може нести жодних прав та обов`язків по договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища від 30.12.2014 р. За результатом розгляду даного клопотання судом постановлено ухвалу про відмову у його (клопотання ) задоволенні від 10.06.2021;

- 24.06.2021представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів б/н від 24.06.2021 (вх. № 5338 від 24.06.2021): копію ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16.06.2021 у справі № 608/2172/18 та докази надіслання такого клопотання іншим учасникам справи, яке судом задоволено.

Ухвалою суду від 24.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №921/174/21 та призначено до судового розгляду по суті на 08.07.2021 з подальшим його неодноразовим відкладенням, востаннє на 23.09.2021 на 15:00 год.

20.09.2021 представником відповідача подано пояснення б/н від 20.09.2021, що містять систематизований виклад заперечень відповідача, заявлених ним у підготовчому провадженні, як у відзиві та заявах по суті справи, так і в усних поясненнях, які судом долучено до матеріалів справи як такі, що не суперечать вимогам ст. 207 ГПК України.

Представник позивача у судових засіданнях по розгляду спору по суті підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, запереченнях на відзив, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях, а також надала для огляду суду частину оригіналів наявних у справах копій документів та пояснила причини неможливості подання іншої частини їх (документів) оригіналів.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов б/н від 14.04.2021, запереченнях на відповідь на відзив б/н від 26.05.2021, клопотанні про застосування позовної давності б/н від 14.04.2021 (вх. номер 3222 від 14.04.2021), клопотанні про закриття провадження у справі б/н від 14.04.2021, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 02.09.2021 не прибув, проте в матеріалах справи міститься пояснення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В. б/н від12.04.2021 (вх. № 3817 від 06.05.2021), в якому просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, повно та об`єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

Позивач в справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Товстеньківський крохмальний завод», був власником цілісного майнового комплексу споруд крохмального заводу, розташованого за адресою Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, 57, на земельній ділянці площею 20 га., право власності на вказаний комплекс в спірний період підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серія САЕ № 395475 від 18.12.2012, витягом про Державну реєстрацію прав №36853900 від 20.12.2012 року.

Для розміщення та експлуатації комплексу крохмального заводу, 06.10.2012 року між Чортківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 6125587700:01:001:2050, строком користування 49 років , копія якого долучена до матеріалів справи.

На вказаній земельній ділянці ТОВ «ТКЗ» власним коштом у період з березня 2013 по листопад 2014 року було побудовано картопляні склади №1 та №2, що підтверджується договором генерального підряду на капітальне будівництво №К-3/2-240412-1 від 24.04.2012 року, декларацією про початок виконання будівельних робіт від 11.06.2014 року, затвердженими відділом містобудування та архітектури Чортківської РДА містобудівними умовами та обмеженнями забудови №02 від 03.06.2014 року, реєстром актів про виконані будівельні роботи на загальну суму 37 512 030, 00 грн. Оплату за виконані будівельні роботу підрядній організації - ТОВ «Буд М», здійснено позивачем згідно з платіжними дорученнями в загальній кількості 32 шт., які містяться у матеріалах справи.

Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою в Управлінні Держбудінспекії у Тернопільській області 30.12.2014 року за № ТП143143640314 підтверджується закінчення будівництвом та готовність до експлуатації Об`єкта будівництва: 1-ша черга Картоплесховище №1, загальною площею 9648,8 кв.м, ємністю 25 тис. тон,та ІІ-га черга Картоплесховище № 2, загальною площею 9651,8 кв.м, ємністю 25 тис. тон, кошторисною вартістю 39 486 350,00 грн.

Рішенням виконавчого комітету Товстеньківської сільської ради №6 від 25.02.2015 року за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" було присвоєно новозбудованому об`єкту нерухомого майна поштову адресу: № 57-Б по вул. Центральна в с. Товстеньке.

29 квітня 2015 року з метою реєстрації права власності на вказані картоплесховища, за замовленням ТОВ «ТКЗ», ТОВ "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області" виготовлено технічний паспорт на збудовані картоплесховища (І-ша та ІІ-га черги) по вул. Центральна, №57 Б в с. Товстеньке.

Відповідно до долученого до позовної заяви звіту про оцінку картоплесховищ та висновку про оцінку станом на року, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Люаж», ринкова вартість майнових прав на об`єкти нерухомого майна - будівлі картоплесховищ (1-а та ІІ-а черги) в с. Товстеньке, вул. Центральна, №57Б становить 43 481 000,00 грн.

22.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" звернулось до державного реєстратора із заявою про реєстрацію прав на вказане майно.

Рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л. від 23.10.2015 року №25509394 було відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТКЗ", на підставі того, що таке право власності вже зареєстровано.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем і третьою особою, право власності на вказані склади зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" на підставі договору купівлі-продажу №1236 від 16.06.2015 року. При цьому первинна реєстрація права власності на спірні склади була здійснена 03.06.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Рент".

Первинна реєстрація права власності на спірні картоплесховища за відповідачем - ТОВ "Термінал Рент" була проведена на підставі рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" оформленого протоколом від 15.07.2014 року та договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Рент".

У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Рент" відчужило спірні склади на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 року.

Так 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" в особі директора Меліша Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" укладено договір купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає (купує) належні Продавцеві майнові права на Картоплесховища (І-ша та ІІ-га черги) в с. Товстеньке, Чортківського району (надалі по тексту - Майнові права) (код об`єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1271.9, категорія складності III), даний закінчений будівництвом об`єкт введений в експлуатацію згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої Управлінням Держархбудінспекції у Тернопільській області 30.12.2014 року за № ТП 143143640314.

Згідно з п. 1.2. Договору, сторони стверджують, що Картоплесховища (І-ша та ІІ-га черги) в с. Товстеньке, Чортківського району, Майнові права на які продаються за даним Договором, володіють наступними характеристиками,

І-а черга. Картоплесховище № 1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.);

ІІ-а черга: Картоплесховище № 2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.), - Картоплесховища загальною площею 19300,6 кв.м.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою, на якій розташовані Картоплесховища (І-ша та ІІ-га черги) в с. Товстеньке, Чортківського району, Майнові права на які продаються за даним Договором є Договір оренди землі від 06.10.2012р №б/н, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Чортківському районі 29.10.2012р., кадастровий номер земельної ділянки 6125587700:01:001:2050, площа земельної ділянки 20,0000 га. (двадцять цілих гектарів).

Право власності на Майнові права за цим Договором виникають у Покупця з моменту передачі Майнових прав. Передача Майнових прав здійснюється Продавцем Покупцеві протягом трьох днів з моменту укладання цього Договору. Передача Майнових прав Продавцем і прийняття Покупцем засвідчуються Актом приймання-передачі майнових прав, який підписується Сторонами (п. 1.4. Договору).

Продаж Майнових прав вчиняється за Договірну ціну, що становить 47 383 гри. 62 коп. з урахуванням ПДВ , які Покупець зобов`язується сплатити на поточний рахунок Продавця до 30 грудня 2016 року (п. 2.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" було підписано акт приймання-передачі майнових прав, складений на виконання договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 року, та видаткова накладна №30-12-14/1.

За твердженням позивача даний договір був укладений директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" з перевищенням повноважень, оскільки статутом товариства передбачено, що укладення договорів, вчинення інших правочинів директором товариства можливе лише за умови отримання попередньої згоди зборів учасників. Зокрема, щодо будь-яких договорів та правочинів, пов`язаних з прийняттям товариством на себе зобов`язань, сумарна вартість яких перевищує 10000 грн на день вчинення правочину.

Відповідно до Статуту ТОВ «ТКЗ», копія дублікату якого долучена до позовної заяви, затвердженого Загальними зборами учасників товариства (Протокол №25-12-2012 від 25.12.2012) Збори учасників є вищим органом управління Товариства.

Збори учасників складаються з учасників (їх представників) або одного учасника (представника) якщо товариство має одного учасника. Збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства (п.6.1 Статуту).

До виключної компетенції Зборів учасників товариства належить, зокрема надання попередньої згоди на укладення договорів, вчинення правочинів та інших дій директором у випадках, передбачених цим Статутом (п.6.2.12 Статуту).

Пунктом 7.8 Статуту передбачено, що укладення договорів, вчинення інших правочинів директором товариства можливе лише за умови отримання попередньої згоди Зборів учасників, зокрема, щодо будь-яких договорів та правочинів, пов`язаних з прийняттям Товариством на себе зобов`язань, сумарна вартість яких перевищує 10000 грн. на день вчинення правочину.

Будь-які договори та інші правочини, укладені від імені Товариства з порушенням вказаних у пункті 7.8 обмежень є недійсними.

Так на підтвердження наявності у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" прав та повноважень на укладення спірного договору купівлі-продажу майнових для реєстрації було надано рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКЗ", оформлених протоколом загальних зборів учасників №7 від 15.07.2014 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 року у справі № 921/145/17-г/14 за позовом Компанії "ДЖАМЗАКО ЛІМІТЕД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанія "МОУКІСАР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД", про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, що прийняті за пунктом два порядку денного та оформлені протоколом №7 від 15.07.2014 року, позов задоволено та визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод", що прийняті за пунктом два порядку денного та оформлені протоколом №7 від 15.07.2014 року.

При розгляді справи №921/145/17-г/14 господарський суд Тернопільської області дійшов висновків про те, що у спірних правовідносинах мало місце порушення ст. 61 Закону (недотримання процедури скликання загальних зборів), ч.2 ст.60 Закону (щодо реєстрації учасників на зборах), ч. 6 ст. 60 Закону (відсутність протоколу загальних зборів ТОВ). Окрім цього, оспорюване рішення результатом волевиявлення усіх учасників господарського товариства (у тому числі позивача) не являлося, адже на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю прийняте не було. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" у заяві про визнання позову у справі №921/145/17-г/14 вказав, що повідомлення про проведення 15.07.2014 року загальних зборів із запропонованим порядком денним Компанії "Джамзако Лімітед" не направлялось, оскільки такі збори не скликались та не проводились.

Вказане рішення набрало законної сили 10.01.2018 і в апеляційному порядку не оскаржувалось, а відтак у відповідності до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у вказаній справі не доказуються при розгляді даної справи і є преюдиційними.

За таких обставин позивач стверджує, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" Меліша Р.І. при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища від 30.12.2014 р. діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариств, отже і волевиявлення ТОВ «ТКЗ» як учасника правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, що в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання Договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 недійсним.

Разом з тим позивач зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 12 липня 2017 року №3-537гс17 дійшов висновку про те, що "договір, укладений від імені юридичної особи її виконавчим органом (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним із підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, якщо відповідні обмеження існували на момент укладення оспорюваного договору. У разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким визначено повноваження виконавчого органу, це рішення є недійсним з моменту його прийняття. Для вирішення у подальшому спору про визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства в той період, коли рішення загальних зборів учасників товариства було дійсне, зазначена обставина має правове значення. Вона підтверджує, що станом на час укладення оспорюваного договору повноваження щодо представництва юридичної особи були відсутні чи обмежені.

Отже, сам факт визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору. Проте такий договір може бути визнано недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно.

Закон не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст. 12 Цивільного кодексу України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов`язки за договором, у який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно".

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 6-2362цс16 та від 27.04.2016 року у справі № 6-62цс16.

Щодо доводів про недобросовісність Товариства з обмеженою від повільністю "Термінал-Рент" як контрагента юридичної особи за оскаржуваним правочином позивач зазначає наступне.

Відповідно до декларації про готовність картоплесховищ до експлуатації від 30.12.2014 кошторисна вартість будівництва склала 39 486 350,00 грн.

Згідно звіту про оцінку картоплесховищ та висновку про оцінку станом на 31.12.2014 року, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Люаж», ринкова вартість майна, майнові права на яке було відчужено за спірним договором станом на 30.12.2014 складала 43 481 000, 00 грн.

Разом з тим, за умовами спірного Договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 продаж майнових прав відбувся за ціною 47 383, 62 грн.

Таким чином позивач переконаний, що ТОВ "Термінал-Рент" не могло не розуміти, що за спірним правочином воно отримувало у власність нерухоме майно площею майже 20 тис. м2, за вартістю нижчою ринкової у майже 1000 раз.

При цьому, відповідно до пункту 2.1. договору продаж вчиняється з відстрочкою оплати до 30.12.2016, тобто оплату суми в розмірі 47 383, 62 грн. відстрочили на два роки.

Кошти, які ТОВ «Термінал-Рент» намагалось сплатити за договором купівлі-продажу майнових прав на користь ТОВ «ТКЗ», останнім неодноразово в повному обсязі повертались платнику як отримані без достатньої правової підстави.

Крім того, про недобросовісність Товариства з обмеженою від повільністю "Термінал-Рент" свідчить і те, як у подальшому Товариство розпорядилося придбаними майновими правами:

- 04.06.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" було проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно;

- 05.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" отримало Свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно;

- 16.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" на підставі договору купівлі-продажу відчужило нерухоме майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані".

В подальшому після отримання у жовтні 2015 року відмови у реєстрації права власності на картоплесховища, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКЗ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 року. Провадження у справі №910/1308/16 було відкрито 01.02.2016 року , а вже 02.02.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про прийняття засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-Рент" рішення про припинення товариства і встановлено строк для заявлення кредиторських вимог - до 03.04.2016 року.

Вказане свідчить, що залучення ТОВ «Термінал-Рент» до участі в укладенні спірного договору було формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення ТОВ «ТКЗ» права власності на майно.

Також як на підставу заявленого позову позивач посилається на порушення положень статті 331 Цивільного кодексу України під час укладення Договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014.

За умовами оскаржуваного правочину було відчужено майнові права на закінчений будівництвом об`єкт, який було введено в експлуатацію.

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Разом з тим, абзац 3 зазначеної статті встановлює правило згідно якого, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, таке право виникає тільки з моменту державної реєстрації.

В силу абзацу 1 частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

З урахуванням наведеного позивач вважає, що до моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно ТОВ «ТКЗ» не мав майнових прав на Картоплесховища, а мав лише право власності на матеріали, що були використані в процесі цього будівництва, а відтак предметом спірного договору купівлі-продажу не могли бути майнові права на Картоплесховища, а лише матеріали, що були використані в процесі будівництва Картоплесховища.

Крім того, оскільки предмету оспорюваного в даній справі договору купівлі-продажу майнових прав, з огляду на завершення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію, притаманні усі ознаки нерухомого майна, а відтак позивач стверджує, що договір купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 року укладено з порушенням форми, що визначена ст. 657 ЦК України без нотаріального його посвідчення та державної реєстрації відповідного права власності на об`єкт незавершеного будівництва у відчужувана майнових прав, що є порушенням вимог ч.4 ст. 203 Цивільного кодексу України, і , відповідно, окремою підставою заявленого позову в цій частині. При цьому позивач покликався на висновки Великої палати Верховного суду викладені у постанові по справі №910/10647/18 від 07.07.2020 року (п.п.7.31-7.34, 7.37-.7.38 Постанови).

Також підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину позивач зазначає порушення при його укладенні приписів статті 120 Земельного кодексу України.

Так в силу положень абзацу 3 частини першої статті 120 Земельного кодексу України та практики Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011) до моменту укладення спірного договору земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва, повинна була бути виділена з загальної площі земель та проведено її реєстрацію відповідно до норм чинного законодавства, з присвоєнням цій ділянці кадастрового номера, у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що до укладення спірного договору не відбулось виділення частини ділянки в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера, у зв`язку з чим договір купівлі майнових прав на нерухоме майно не містить розміру та кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва, то такий договір купівлі-продажу прав на Картоплесховища, на переконання позивача, є таким, що суперечить приписам статті 120 Земельного кодексу України.

Також матеріали справи свідчать, що у січні 2016 року позивач - ТОВ «ТКЗ», звертався до господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів: ТОВ «Термінал-Рент», ТОВ «Тіара Компані», Чортківського міськрайонного управління юстиції, Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2016 року в справі №910/1308/16 за результатами рогляду справи позовні вимоги TOB «ТКЗ» задоволено: визнано недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року; визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-Рент» від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.; визнано незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасувано Реєстраційний номер нерухомого майна:651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища та Свідоцтво про право власності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-Рент» від 05 червня 2015 року, індексний номер 38589251, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського міськрайонного управління юстиції Тернопільської області Маковецькою Л.B. на приміщення картоплесховища (І та II черги), що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57-Б, реєстраційний номер нерухомого майна: 651420061255; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» право власності на закінчений будівництвом об`єкт (Картоплесховища).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року в справі №910/1308/16, залишеною без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року, задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Тіара Компані», зазначене вище рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Так апеляційний господарський суд, з яким погодився й касаційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з недоведеності обставин, якими обгрунтовано позовні вимоги у справі №910/1308/16, адже за відсутності судового рішення, що набрало законної сили, про визнання рішення загальних зборів товариства від 15.07.2015 року недійсним, відсутні й правові підстави за заявленими вимогами для визнання спірного правочину недійсним.

З огляду на прийняте Господарським судом Тернопільської області рішення від 14.12.2017 у справі № 921/145/17-г/14 (набрало законної сили 10.01.2018), яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод», оформлене Протоколом № 7 від 15.07.2014, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16 оскільки вважав, що установлена судом у справі № 921/145/17-г/14 обставина недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" є нововиявленою обставиною, яка не була відома заявникові та суду і спростовує мотиви суду апеляційної інстанції, покладені в основу постанови від 06.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, залишеною без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2018 року, у задоволенні заяви ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16 відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16 залишено без змін. Висновки судів апеляційної та касаційної інстанцій ґрунтуються на тому, що обставини, якими позивач обґрунтував свою заяву, вважаючи їх нововиявленими, такими не являються, адже були йому відомі на момент розгляду даної справи судом першої інстанції та прийняття останнім рішення про задоволення позову саме в врахуванням цих обставин, про що зазначалось раніше; а також під час перегляду даної справи судом апеляційної інстанції та прийняття постанови про скасування згаданого рішення місцевого суду та відмову в позові (залишена без змін судом касаційної інстанції), відповідно судами було враховано зазначені доводи позивача під час розгляду справи по суті спору.

Суд, надавши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України з огляду на таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України).

Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Тому у цій справі для правильного застосування п. 3 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України необхідним є дослідження підстав позову у розглядуваній справі №921/174/21 у порівнянні з підставами, заявленими у справі №910/1308/16.

З огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини і зібрані у справі докази, суд вважає, що предметом спору у справі, що розглядається, як і у справі №910/1308/16, є ідентичні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном (майновими правами) ТОВ "ТКЗ" шляхом:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30 грудня 2014 року та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Товстеньківський крохмальний завод (48521, Тернопільська область, Чортківський район, с. Товстеньке, вул. Центральна, буд. 57; ідентифікаційний код 37694603) і Товариством з обмеженою відповідальністю Термінал-Рент (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222);

- визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Термінал-Рент (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 34; ідентифікаційний код 38827222) від 04 червня 2015 року №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.;

- визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис. тонн, площа 9648,8 кв.м.) та II- га черга Картоплесховище № 2 (ємність 25 тис. тонн, площа 9651,8 кв.м.)) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б.

Водночас, судом встановлено та сторонами не заперечується, що суб`єктний склад сторін у справі, що розглядається, та у справі №910/1308/16 не є тотожним з огляду на наявність серед учасників справи №910/1308/16 ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222) в статусі відповідача 1 (як сторони оскаржуваного правочину, та особи, за якою первинно було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно) та відсутність вказаної юридичної особи серед учасників справи №921/174/21.

Наведені відмінності пояснюються тим, що ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222) 02 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про прийняття засновниками Товариства рішення про його припинення і на підставі судового рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 у справі №908/1056/16 про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом 19.07.2016 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. На підтвердження наведених обставин позивачем до позовної заяви долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформований станом на 12.03.2021р.

Згідно з частинами 1 і 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи припиняється її цивільна право та дієздатність (ст.ст. 92, 93 ЦК України) .

Отже, оскільки станом на день заявлення позову у справі №921/174/21 (25.03.2021) юридична особа - ТОВ "Термінал-Рент" (код ЄДРПОУ 38827222), була припинена у зв`язку з визнанням її банкрутом, а відтак не могла брати участь у розгляді даної справи і бути включеною у число її учасників.

З огляду на викладене, господарський суд вважає підставним та процесуально вірним визначення відповідачем у даній справі №921/174/21 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" як особи, яка хоч і не була стороною оскаржуваного правочину, однак за якою станом на день заявлення позову було зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія СТА246945, індексний номер 38589251 від 05.06.2015 та не заперечується самим відповідачем. Крім того, слід зазначити, що відповідно до норм процесуального законодавства сторонами у справах за вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути як одна зі сторін правочину, так і інша заінтересована особа.

Щодо тотожності підстав заявлених позовів у справах №910/1308/16 та №921/174/21, то, як убачається із судових рішень у справі №910/1308/16, що доступні на сайті ЄДРСР та містяться у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» обґрунтовані тим, що первинна реєстрація права власності на спірні склади була здійснена 03.06.2015 за ТОВ «Термінал Рент» на підставі Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» від 15.07.2014, Договору купівлі-продажу майнових прав та акта приймання передачі майнових прав від 30.12.2014, в результаті 05.06.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно оформлено Свідоцтво про право власності № 38589251 на ці склади, які в подальшому було відчужено на користь ТОВ «Тіара Компані» за Договором купівлі-продажу від 16.06.2015. На переконання позивача, документи, на підставі яких оформлено Свідоцтво про право власності є фіктивними, так як загальні збори учасників товариства 15.07.2014 не проводились, директор товариства Меліш Р.І. на зборах присутнім не був, протоколу не підписував, згоди на укладення Мелішем Р.І. договору купівлі-продажу майнових прав на спірні сховища від імені ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» у визначеному Статутом порядку загальними зборами не наддавалось, тобто з підстав перевищення керівником Товариства наданих йому Статутом повноважень, що свідчить про відсутність волі товариство на укладення спірного правочину. Крім цього, спірний договір суперечить приписам ст. 331 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання таких правочинів недійсними ст.ст. 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а реєстрація права власності на спірні картоплесховища здійснена з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Підставами заявлених вимог у даній справі (№921/174/21) ТОВ "ТЗК" визначено перевищення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" Меліша Р.І. повноважень наданих йому статутом товариства при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища від 30.12.2014 р. Наведені обставини позивач підтверджує рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 року у справі № 921/145/17-г/14 за позовом Компанії "ДЖАМЗАКО ЛІМІТЕД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанія "МОУКІСАР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД", яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Вказаним рішенням визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод", що прийняті за пунктом два порядку денного та оформлені протоколом №7 від 15.07.2014 року «Про надання повноважень Директору на укладення договорів», відповідно до якого учасники господарського товариства вирішили надати згоду ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на укладення протягом шести місяців з дати проведення цих загальних зборів, а директору право на їх підписання (з правом видачі довіреності) будь-яких договорів та (або) правочинів, будь-яких додатків до нього (них), актів приймання-передачі, на умовах на його розсуд, без будь-яких обмежень:

- пов`язаних з прийняттям Товариством на себе зобов`язань, сумарна вартість яких перевищує 10000 грн. на день вчинення правочину, обмеження щодо підписання яких визначено п.п (1) п.7.8. чинної редакції Статуту ТОВ "Товстенькіський крохмальний завод" в редакції від 27.12.2012,

- спрямованих на відчуження або придбання об`єктів нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, незалежно від їх вартості, обмеження щодо підписання яких визначено п.п. (2) п.7.8. чинної редакції Статуту ТОВ "Товстенькіський крохмальний завод" в редакції від 27.12.2012. Наведене свідчить про відсутність вільного волевиявлення ТОВ «ТКЗ» на укладення спірного правочину, що в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання Договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 недійсним.

Крім того, з покликанням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі №3-537гс17 , від 30.11.2016 року у справі № 6-2362цс16 та від 27.04.2016 року у справі № 6-62цс16 про те, що сам факт визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору, проте такий договір може бути визнано недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно, позивач стверджує про недобросовісність Товариства з обмеженою від повільністю "Термінал-Рент" як контрагента юридичної особи за оскаржуваним правочином. Також вказує на порушення відповідачем приписів ст.ст. 203, 215, 331, 657 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу, що також є самостійними правовими підставами для визнання оскаржуваного правочину недійним.

Аналізуючи підстави заявлених позовів у справах №910/1308/16 та №921/174/21 на предмет їх тотожності, судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у п. 9 Постанови від 15.12.2020 у справі №910/6923/20 про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, а також висновки Київського апеляційного господарського суду викладені в ухвалі від 19.03.2018 за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/1308/16, з якими погодився Вищий господарський суд України у Постанові від 21.05.2018 року, про те, що обставини, на які ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" посилається як на нововиявлені, щодо недотримання процедури скликання загальних зборів, давності виконання підписів від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у протоколі та повноважень директора позивача на підписання спірного договору, що було установлено судом у справі № 921/145/17-г/14, були відомі ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на час розгляду справи № 910/1308/16, ці обставини також було враховано судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час прийняття судових рішень у цій справі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені позивачем доводи фактично є переоцінкою тих доказів, які вже було оцінено судом у процесі розгляду справи № 910/1308/16 по суті спору.

Cудом встановлено, що визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ «ТКЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-Рент» та акту приймання-передачі майнових прав від 30 грудня 2014 року, про скасування реєстраційного номера нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було також предметом розгляду в межах справи N910/10647/18 за позовом Компанії «Джамзако Лімітед» до ТОВ «ТКЗ» та до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області Маковецької Л. В. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Компанія «Джамзако Лімітед» із часткою у статутному капіталі 97,5 % є учасником ТОВ «ТКЗ», який є власником єдиного майнового комплексу крохмального заводу, розташованого за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с.Товстеньке, вул. Центральна, 57, а відтак спірний договір та реєстрація права власності на новозбудоване майно порушують корпоративні права позивача на управління товариством, позбавляють його правомірних (законних) очікувань на отримання частки прибутку (дивідендів). При цьому позивач у вказній справи зазначав, що договір купівлі-продажу майнових прав від 30 грудня 2014 року, укладений ТОВ «ТКЗ» та ТОВ «Термінал-Рент», та подальша реєстрація права власності на новозбудоване майно - картоплесховища, розташовані за адресою: в с.Товстеньке, вул. Центральна, 57-Б, за ТОВ «Термінал-Рент», суперечать положенням статей 203, 215, 331 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України , вчинені всупереч внутрішній волі учасника правочину.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у справі №910/10647/18, залишеному без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 5 червня 2019 року, позовні вимоги Компанії «Джамзако Лімітед» задоволено повністю, визнано недійсними: договір купівлі-продажу майнових прав від 30 грудня 2014 року на картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище номер 1 (ємність - 25 тис. тонн, площа - 9648,8 кв. м) та ІІ-га черга: Картоплесховище номер 2 (ємність - 25 тис. тонн, площа - 9651,8 кв. м) у с. Товстеньке Чортківського р-н Тернопільської обл. по вул. Центральній, 57-Б, укладений ТОВ «ТКЗ» і ТОВ «Термінал-Рент»; акт приймання-передачі майнових прав на вказані картоплесховища від 30 грудня 2014 року. Місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено ті обставини, що директор ТОВ «ТКЗ» при укладенні спірного договору діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства. За висновком суду залучення ТОВ «Термінал-Рент» до участі в укладенні спірного договору було формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення ТОВ «ТКЗ» права власності на майно. Спірний договір від 30 грудня 2014 року про відчуження майнових прав на закінчений будівництвом об`єкт, який вже було введено в експлуатацію, без реєстрації права власності на такий об`єкт, є укладеним з порушенням вимог статті 331 ЦК України та статті 120 ЗК України.

Однак, за результатами касаційного перегляду вказаних судових рішень, Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 07.07.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 5 червня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у справі № 910/10647/18 скасувала, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовила з тих підстав, що укладення ТОВ «ТКЗ» спірних договорів не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Підписання оспорюваних договорів ТОВ «ТКЗ» з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників (п. 7.16 Постанови).

Крім цього, у п.п. 7.47. – 7.48 зазначеної постанови Велика Палата ВС зазначила, що: … « з матеріалів справи вбачається, що визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року вже було предметом розгляду в межах справи № 910/1308/16 і постановою Київського апеляційного господарським суду від 6 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2016 року, ТОВ «ТКЗ» у задоволенні такої вимоги було відмовлено.

7.48. Отже, Компанія «Джамзако Лімітед», звертаючись з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року у справі № 910/10647/18, як учасник із часткою у статутному капіталі 97,5 % ТОВ «ТКЗ», фактично ставить під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи № 910/1308/16 судового рішення, яким вирішений спір про дійсність договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30 грудня 2014 року…».

Наведене в сукупності свідчить, що судами уже неодноразово досліджувались обставини недійсності спірного правочину з підстав недотримання процедури скликання загальних зборів, давності виконання підписів від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Протоколі № 7 від 15.07.2014 та повноважень директора позивача на підписання спірного договору, а як наслідок - відсутність внутрішньої волі ТОВ «ТКЗ» на укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав, про що судами ухвалено відповідні рішення, які набрали законної сили, а відтак повторне звернення позивача - ТОВ "ТКЗ", із позовом про усунення порушень його права як власника відчуженого по оспорюваному правочину є, по суті, намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин і доказів у справі з метою ухвалення нового рішення у справі вже на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005).

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (наведена правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі N 910/4647/18).

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Отже, за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку, що у обох справах - 921/174/21 та № 910/1308/16 між тими самими позивачем та відповідачами оспорюється один і той же договір купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища від 30.12.2014 р. з підстав перевищення керівником Товариства повноважень, наданих йому статутом, при укладенні зазначеного правочину, та є судове рішення, яке набрало законної сили, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

У відповідності до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Приписами ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких обставин, Товариству з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод", як платнику судового збору у даній справі, підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6810,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №89302 від 18.03.2021.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 42, 46, 73-86, 91, 130, 185, п.3 ч.1 ст. 231, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №921/174/21 - закрити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" (вул. Центральна, 57А, с. Товстеньке, Чортківський район, Тернопільська область, 48521, ІПН 37694603) з Державного бюджету України 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №89302 від 18.03.2021.

3. Ухвалу направити учасникам судового процесу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2021.

Суддя Н.М. Бурда