Рішення № 100033184, 21.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2021Справа № 910/7723/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Адв"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця"

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача: Липовенко Г.В., адвокат,

від відповідача: Чуракова Н.М., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Велес Адв" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" про визнання протиправною відмову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" від 28.04.2021 № НЗ-1-08/569 у внесенні змін до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах за номерами: 66049362, 67055350, 53115796, 67295014, 55181465, 65054520, 67101618,53764536, 59665240, 53765004, 60608114, 66048448, 53115911, 61788535, 54897764, 56799679, 60780905, 66664673, 60874567,61871026, 61797601, 66945544, 61788733, 60793452, 55198121, 55798037, 60606910, 60677648, 60766219, 60606480, 59072884, 62054267, 54898432, 60609609, 67189621, 55794663, 59074435, 60747284.60608460,60729407, 56575376, 58918475, 67055368, 60612058, 53764916, 52953981, 55079990,61183513, 56011455, 58918384, 60766409,54898556, 61789012, 66068909, 67153031, 59959668, а саме зміни ознаки 05: "Зміна власника вагонів" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Адв"; зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах за номерами: 66049362, 67055350, 53115796, 67295014, 55181465, 65054520, 67101618,53764536, 59665240, 53765004, 60608114, 66048448, 53115911, 61788535, 54897764, 56799679, 60780905, 66664673, 60874567,61871026, 61797601, 66945544, 61788733, 60793452, 55198121, 55798037, 60606910, 60677648, 60766219, 60606480, 59072884, 62054267, 54898432, 60609609, 67189621, 55794663, 59074435, 60747284.60608460,60729407, 56575376, 58918475, 67055368, 60612058, 53764916, 52953981, 55079990,61183513, 56011455, 58918384, 60766409,54898556, 61789012, 66068909, 67153031, 59959668 шляхом зміни ознаки 05: "Зміна власника вагонів" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Адв".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

31.05.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 встановлено заборону на ввезення певних товарів на митну територію України. При цьому, відповідачем прийнято розпорядження щодо необхідності подання митних декларацій та сертифікатів походження при наданні заявок на вагони, що були у власності нерезидента України, чого позивачем не виконано.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що спірні вагони ввезені на територію України ще до початку дії відповідної заборони та позивачем надано всі передбачені Порядком документи для внесення змін до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах. При цьому, частина вагонів мала країну походження Україна, у зв`язку з чим відповідач не мав права відмовляти у внесенні змін по всім вагонам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявкою № 04/05/1 на зміни по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, власником яких є позивач, а саме: станція приписки Київ-Волинський (код 320505); причина зміни даних в АБД ПВ: 05 (зміна власника вагонів): 66049362, 67055350, 53115796, 67295014, 55181465, 65054520, 67101618,53764536, 59665240, 53765004, 60608114, 66048448, 53115911, 61788535, 54897764, 56799679, 60780905, 66664673, 60874567,61871026, 61797601, 66945544, 61788733, 60793452, 55198121, 55798037, 60606910, 60677648, 60766219, 60606480, 59072884, 62054267, 54898432, 60609609, 67189621, 55794663, 59074435, 60747284.60608460,60729407, 56575376, 58918475, 67055368, 60612058, 53764916, 52953981, 55079990,61183513, 56011455, 58918384, 60766409,54898556, 61789012, 66068909, 67153031, 59959668.

До вказаної заявки позивачем додано договір купівлі-продажу від 15.01.2021 № ДВ 31/01-21 разом із специфікацією, акт прийому-передачі від 25.07.2019 до договору, повідомлення № УИП-итс-7/252ис «Уведомление о факте продажи вагонов» від 02.02.2021, технічний паспорт вагона ф.ВУ-4М, акт огляду технічного стану вантажних вагонів, заявка про приписку власних або орендованих вагонів до станції, погоджена залізницею.

У відповіді на вказану заявку від 05.04.2021 № 04/05/1 відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» зі змінами та доповненнями затверджено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. У поданому позивачем пакеті документів міститься інформація щодо походження вантажних вагонів з Російської Федерації, у зв`язку з чим позивачу відмовлено в внесення (зміні) даних до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по власним вантажним вагонам згідно вказаної заявки.

Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Нормами статті 317, 319 ЦК України визначений зміст права власності: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; а також здійснення права власності: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 статті 321 ЦК України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості користування вантажними вагонами визначені Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113.

Згідно з пунктом 1.2 Правил АБД ПВ - автоматизований банк даних парку вантажних вагонів; власні вантажні вагони - вантажні вагони, які мають загальномережеву нумерацію, що нанесена на вагони відповідно до альбому-довідника 632-2011 ПКБ ЦВ "Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм", затвердженого Радою із залізничного транспорту держав - учасниць СНД 25 квітня 2001 року (далі - Знаки і написи), та мають ознаку в АБД ПВ "власний вагон"; заборона курсування - неможливість вагона рухатися коліями загального користування у порожньому і навантаженому станах за наявності перешкод, зазначених в АБД ПВ; орендовані власні вагони - власні вантажні вагони, передані власником у користування на визначений строк іншій юридичній особі або фізичній особі - підприємцю на підставі договору оренди.

В пункті 3.1. Правил зазначено, що курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування здійснюється на підставі договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею.

Пунктом 3.2 Правил передбачено, що не допускається випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів, не занесених до АБД ПВ, крім випадків, передбачених пунктом 4.14 розділу IV цих Правил. Занесення даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ виконується на підставі договорів між залізницями і власниками вантажних вагонів та з урахуванням Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених Радою із залізничного транспорту держав - учасниць СНД 25 квітня 2001 року.

Внесення (зміни) даних щодо власних вантажних вагонів до АБД ПВ врегульований положеннями Порядку.

На підставі викладеного та з урахуванням положень пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Порядку слід зробити висновок, що у разі невнесення до АБД ПВ інформації щодо ознаки вантажного вагону "власний вагон" випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів не допускається, оскільки наявні перешкоди, зазначені в АБД ПВ, для курсування цих вагонів, а власник позбавляється можливості користуватись власними вантажними вагонами, та відповідно реалізувати своє право власності, передбачене статтями 317, 319 ЦК України.

Порядок внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджений заступником генерального директора ЦЗМ-14/458 Жураківським В.О. 25.03.2015, регламентує внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів.

Порядок розповсюджується на вантажні вагони, що перебувають у власності операторів, підприємств, організацій, установ, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майна, договору про спільну діяльність тощо, а також на вагони, які перебувають на балансі державних вагонних компаній.

Порядок розроблений у відповідності до «Правил експлуатації власних вантажних вагонів», затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 (далі - Правил експлуатації), зареєстрованими в Мінюсті 14.02.2015 за № 168/26613 та Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затвердженими шістдесят першою Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД (далі - Методичних положень).

Згідно пункту 2.2 Порядку для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах в АБД ПВ НЧ залізниці приписки вагону отримує від власника вагонів заявку за формою додатку 1 до цього Порядку та відповідний пакет документів. Надані документи повинні бути без виправлень, містити інформацію про номери вагонів (заводські та загальномережеві), моделі та роки їх побудови. Документи пред`являються в оригіналах та в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками НЧ залізниці надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою НЧ. Оригінали документів повертаються власнику. Загальний перелік документів, які надаються власником:

1) Технічний паспорт вагона ВУ-4М надається в двох екземплярах.

2) Документи про набуття права власності на вагони відповідно до чинного законодавства. Якщо це договори купівлі-продажу, то вони надаються з актами приймання-передавання основних засобів з зазначенням номерів, років побудови і моделей вагонів. У випадку первинного внесення даних по вагону до АБД ПВ надаються документи, починаючи з заводу-виробника вагонів. Якщо вагони вже внесені до АБД ПВ - документи, починаючи з останнього занесеного власника.

3) Акт огляду технічного стану вантажних вагонів (згідно з додатком 2 до Правил експлуатації) в двох екземплярах.

4) Заява про приписку власних або орендованих вагонів до станції, погоджена залізницею. Залізничні станції приписки встановлюються за заявою власника вантажних вагонів з дозволу залізниці за формою додатка 1 Правил експлуатації.

5) Акт довільної форми про нанесення номеру на вагон згідно п. 2.3 Правил експлуатації, який надається власником в НЧ або ІОЦ залізниць для введення номерів вагонів в інформаційні бази (повідомлення 8444).

6) Документ про продовження терміну служби вагонів - Технічне рішення про продовження терміну служби власних вантажних вагонів, затверджене організацією, що провела технічне обстеження вагонів, та узгоджене з ЦВ Укрзалізниці.

7) Договір з власником про передавання вагонів в оренду із зазначенням терміну оренди та акту приймання-передавання в оренду (з оренди).

8) Письмова згода власника на тимчасову зміну станції приписки.

9) Акт проведених робіт з модернізації вагону та технічні умови на проведення модернізації.

10) Акт про зафарбування (знищення) восьмизначного номера із зазначенням року побудови, моделі вагона і станції виключення, завірений відповідними підписами та печатками начальника ВРП, начальника станції, представника власника.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку перелік документів, які НЧ залізниці приписки вагонів отримує від власника вагонів, залежить від причин внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ згідно таблиці.

Зміна власника вагону, внесеного до АБД ПВ, значиться за кодом 5 у таблиці, відповідно до якого заявнику необхідно надати документи 1), 2), 3), 4), а саме:

1) Технічний паспорт вагона ВУ-4М надається в двох екземплярах.

2) Документи про набуття права власності на вагони відповідно до чинного законодавства. Якщо це договори купівлі-продажу, то вони надаються з актами приймання-передавання основних засобів з зазначенням номерів, років побудови і моделей вагонів. У випадку первинного внесення даних по вагону до АБД ПВ надаються документи, починаючи з заводу-виробника вагонів. Якщо вагони вже внесені до АБД ПВ - документи, починаючи з останнього занесеного власника.

3) Акт огляду технічного стану вантажних вагонів (згідно з додатком 2 до Правил експлуатації) в двох екземплярах.

4) Заява про приписку власних або орендованих вагонів до станції, погоджена залізницею. Залізничні станції приписки встановлюються за заявою власника вантажних вагонів з дозволу залізниці за формою додатка 1 Правил експлуатації.

Як встановлено судом, позивачем при подачі заявки від 05.04.2021 № 04/05/1 дотримано вимоги Порядку та додано згідно коду 5 «Зміна власника вагону, внесеного до АБД ПВ» наступні документи: договір купівлі-продажу від 15.01.2021 № ДВ 31/01-21 разом із специфікацією, акт прийому-передачі від 25.07.2019 до договору, повідомлення № УИП-итс-7/252ис «Уведомление о факте продажи вагонов» від 02.02.2021, технічний паспорт вагона ф.ВУ-4М, акт огляду технічного стану вантажних вагонів, заявка про приписку власних або орендованих вагонів до станції, погоджена залізницею.

У той же час, відмова у внесенні (зміні) даних до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по власним вантажним вагонам згідно заявки позивача від 05.04.2021 № 04/05/1 відповідачем надана у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147, якою затверджено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.

У відзиві на позовну заяву відповідач послався на прийняте ним розпорядження від 11.03.2020 № Ц-2-79/80-20 щодо забезпечення прийняття заявок на вагони, які були у власності нерезидента України, їх опрацювання та передачу до ГІОЦ згідно Порядку, за умови підтвердження власником цих вагонів факту митного оформлення товару (електронної митної декларації та сертифікату походження).

30.12.2015 постановою Кабінету Міністрів України № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» заборонено до 31.12.2021 (включно) ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, за переліком згідно з додатком (абзац 1 пункт 1 у редакції від 25.11.2020).

Відповідно до пункту 2 постанови остання набрала чинності з 10.01.2016.

Згідно переліку позиція 8606300000 «вагони залізничні або трамвайні для перевезень вантажів коліями, що були в користуванні, та які ввозяться в митному режимі імпорту» набирає чинності з 20.11.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 535 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації» зазначено, що постанова набирає чинності з 01.07.2019, крім позицій 8606300000, що набирають чинності з 20.11.2019 року.

Отже, на залізничні вагони, що були в користуванні, та які ввозяться в митному режимі імпорту, заборона на ввезення розповсюджується з 20.11.2019 року.

У той же час, із наявних у матеріалах справи документів слідує, що за сертифікатами походження 21 вагон має країну походження Україна, а 35 вагонів походять з Російської Федерації.

За наданою Державною митною службою України інформацією від 14.05.2021, спірні залізничні вагони у кількості 35 штук ввезені на територію України ще в 2015 році, тобто до початку розповсюдження заборони з 20.11.2019 на ввезення вагонів з Російської Федерації.

У зв`язку з наведеним, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача при відмові від 28.04.2021 № НЗ-1-08/569 на внесення (зміну) даних до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по власним вантажним вагонам на постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 зі змінами, оскільки відповідні зміни щодо ввезення вагонів розповсюджувалися лише з 20.11.2019 року.

Таким чином, твердження відповідача у відзиві про необхідність застосування прийнятого у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 розпорядження залізниці від 11.03.2020 № Ц-2-79/80-20 також визнається судом безпідставним.

Одночасно, суд також зауважує на тому, що при наданні відмови від 28.04.2021 № НЗ-1-08/569 у внесенні змін до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах відповідач не зазначив про необхідність надання позивачем будь-яких інших документів для внесення змін, мотивувавши свою відмову лише тим, що вантажні вагони походять з Російської Федерації.

У зв`язку з цим суд також наголошує, що за наданими позивачем технічними паспортами частина вагонів у кількості 21 штуки мають країну походження Україна, внаслідок чого по таким вагонам мали бути внесені зміни даних до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах.

Відтак, позивачем при подачі заявки від 05.04.2021 № 04/05/1 дотримано вимоги Порядку та додано згідно коду 5 «Зміна власника вагону, внесеного до АБД ПВ» всі необхідні документи для внесення змін даних по спірних вантажних вагонах.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог у частині зобов`язання відповідача змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по спірним вантажним вагонам шляхом зміни ознаки 05: «Зміна власника вагонів» на позивача.

Разом із цим, у позовній вимоги щодо зобов`язання визнати протиправною відмову відповідача від 28.04.2021 № НЗ-1-08/569 у внесенні змін до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах суд дійшов висновку відмовити з огляду на неналежний спосіб захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

У той же час, як захист права, розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання визнати відмову відповідача у вчиненні певних дій протиправною, не матиме наслідком ефективне поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати згідно з вимогами статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Адв" задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по вантажних вагонах за номерами: 66049362, 67055350, 53115796, 67295014, 55181465, 65054520, 67101618,53764536, 59665240, 53765004, 60608114, 66048448, 53115911, 61788535, 54897764, 56799679, 60780905, 66664673, 60874567,61871026, 61797601, 66945544, 61788733, 60793452, 55198121, 55798037, 60606910, 60677648, 60766219, 60606480, 59072884, 62054267, 54898432, 60609609, 67189621, 55794663, 59074435, 60747284.60608460,60729407, 56575376, 58918475, 67055368, 60612058, 53764916, 52953981, 55079990,61183513, 56011455, 58918384, 60766409,54898556, 61789012, 66068909, 67153031, 59959668 шляхом зміни ознаки 05: «Зміна власника вагонів» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Адв" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 89-А, кв. 85; ідентифікаційний код 40099202).

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Адв" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 89-А, кв. 85; ідентифікаційний код 40099202) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 01.10.2021 року.

Суддя К.В. Полякова