Рішення № 100033057, 30.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2021Справа № 910/5153/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат"

про стягнення 210 276,48 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" (відповідач) про стягнення 210 276,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за Договором купівлі продажу майнових прав (відступлення права вимоги) № 21/10/19 від 21.10.2019 до відповідача за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі - продажу № 2018/13/02 від 13.02.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/5153/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" та зобов`язав позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками.

22.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, позивачем було надано до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат".

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 06.04.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/5153/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача та третьої особи, зазначені в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу відповідача: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105476309375, та на адресу третьої особи: 01030, місто Київ, вул. Михайла Коцюбинського, будинок 4Б, офіс 17/1, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105476309383.

Проте, зазначені відправлення з трек-номерами 0105476309375, 0105476309383 вручені адресатам не були про що свідчать довідки Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою" відповідно.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/5153/21 відповідач та третя особа вважаються повідомленими належним чином. Позивач також повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача та третьої особи на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 2018/13/02 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід`ємною частиною цього Договору.

13.02.2018 між покупцем та продавцем було укладено Додаток № 1 до Договору, згідно п. 1 якого покупець купує на умовах Договору та цього Додатку товарну продукцію: Мілано М Зоря у кількості 1500 л. загальною вартістю 205 632,00 грн.

Згідно п. 5 Додатку № 1 термін оплати - 30% вартості товару в строк до 30 березня 2018 року, залишок вартості товару в розмірі 70% до 30 жовтня 2018 року.

Продавець свої зобов`язання за Договором та Додатком № 1 до Договору виконав у повному обсязі, що підтверджується укладеною між продавцем та покупцем видатковою накладною № 13 від 28 березня 2018 року, згідно якої покупець передав, а покупець прийняв товар Мілано М Зоря у кількості 1500 л. загальною вартістю 205 632,00 грн.

У свою чергу покупець свої зобов`язання виконав не в повному обсязі, 15.02.2018 покупцем було сплачено 61 689,60 грн. 30% вартості товару, однак залишок вартості товару 70% в розмірі 143 942,40 грн. покупцем не сплачено до цього часу.

13.02.2018 між покупцем та продавцем було укладено Додаток № 2 до Договору, згідно п. 1 якого покупець купує на умовах Договору та цього Додатку товарну продукцію: напалм (860 л.), імпульс (340 л.), консорт (660 л.) загальною вартістю 461 798,40 грн.

Згідно п. 5 Додатку № 2 до Договору термін оплати - до 30 березня 2018 року.

Продавець свої зобов`язання за Договором та Додатком № 2 до Договору виконав у повному обсязі, що підтверджується укладеною між продавцем та покупцем видатковою накладною № 16 від 29 березня 2018 року, згідно якої покупець передав, а покупець прийняв товар консорт у кількості 660 л. загальною вартістю 319 334,40 грн.

У свою чергу покупець свої зобов`язання щодо оплати поставленого консорту виконав не в повному обсязі, 15.02.2018 покупцем було сплачено 95 800,32 грн. 30% вартості товару, 29.03.2018 сплачено 107 200,00 грн., 24.04.2018 сплачено 50 000,00 грн., однак залишок вартості товару консорт в розмірі 66 334,08 грн. покупцем не сплачено до цього часу.

Станом на час подання відповідного позову до суду загальна заборгованість покупця перед продавцем за Договором складає 210 276,48 грн.

21.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" було укладено Договір № 21/10/19 купівлі-продажу майнових прав (відступлення права вимоги) (Договір № 21/10/19), згідно п. 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" передає належне йому право вимоги (майнові права) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" в сумі 210 276,48 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" приймає це право і сплачує за нього визначену цим договором ціну.

Згідно п. 1.2. Договору № 21/10/19 майнові права належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" на підставі наступних документів: Договір купівлі-продажу № 2018/13/02 від 13.02.2018, рахунок на оплату № 3 від 15.02.2018, рахунок на оплату № 5 від 15.02.2018, видаткова накладна № 16 від 29.03.2018, видаткова накладна № 13 від 28.03.2018 та інших документів (первинних документів, якими було оформлено фактичне передання товарів, документів на часткову оплату, документів про звіряння взаємних розрахунків тощо).

Відповідно до п. 1.3. Договору № 21/10/19 право власності на майнові права переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" з дня передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" оригіналів документів, які підтверджують право вимоги за актом приймання-передачі.

Згідно п. 1.4. Договору № 21/10/19 з дня переходу права власності на майнові права Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" стає кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" та одержує право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" виконання всіх зобов`язань на підставі наступних документів: Договір купівлі-продажу № 2018/13/02 від 13.02.2018, рахунок на оплату № 3 від 15.02.2018, рахунок на оплату № 5 від 15.02.2018, видаткова накладна № 16 від 29.03.2018, видаткова накладна № 13 від 28.03.2018.

21.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" було укладено Акт приймання-передачі документів № 1 до Договору № 21/10/19 від 21.10.2019, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімікат" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" відповідні оригінали документів.

12.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" повідомлення про відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу № 2018/13/02 від 13.02.2018. Відповідачем відповідне повідомлення залишено без відповіді та заперечень проти нового кредитора, як і не вчинено жодних дій щодо погашення відповідної заборгованості.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів повної оплати поставленого товару ані первісному кредитору ані новому, а відтак суд установив, що відповідачем порушено умови Договору в частині строку оплати поставленої продукції.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" про стягнення 210 276,48 грн. - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України , разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн.

Як доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн. позивачем до позовної заяви додано Договір про надання правової допомоги від 20.03.2021 та Додаток № 1 до Договору від 20.03.2021, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" (клієнт) та Адвокатським бюро "Олександр Паламарчук і партнери" (бюро).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 20.03.2021 клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (юридичні послуги) клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

При цьому відповідно до п. 3.4. Договору про надання правової допомоги від 20.03.2021 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками.

В матеріалах справи відсутній підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі правової допомоги, також відповідний документ не доданий позивачем до позовної заяви. За таких обставин, у суду немає можливості встановити, що правова допомога була надана позивачу. З урахуванням зазначеного, відповідні витрати позивача на професійну правову допомогу не можуть бути відшкодовані, як недоведені.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" про стягнення 210 276,48 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпостач Компані" (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код 39996744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Украп" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 47, офіс 12, ідентифікаційний код 40169321) 210 276 (двісті десять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 48 коп. заборгованості та 3 154 (три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 15 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.09.2021

Суддя С. В. Стасюк