Ухвала суду № 100033041, 29.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.09.2021Справа № 910/3116/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"

про відстрочку виконання рішення у справі №910/3116/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЯТРАНЬ"

до відповідача Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 3 428 822,97 грн.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЯТРАНЬ" звернулось до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 3 262 239,50 грн., з яких: 2 877 252,18 грн - основний борг, 100 207,53 грн. - пеня, 201 407,62 грн. - штраф, 32 737,90 грн. - інфляційні втрати, 50 634,27 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2021 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЯТРАНЬ" основну заборгованість в розмірі 2 778 344,84 грн., пеню в розмірі 163 194,58 грн., штраф в розмірі 194 484,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 160 316,96 грн., 3% річних в розмірі 58 397,08 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 321,06 грн.

14.09.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення від 06.09.2021 у справі №910/3116/21 на один рік з моменту ухвалення вищевказаного рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 суд призначив розгляд заяви про відстрочку виконання рішення у справі №910/7256/20 на 29.09.2021.

27.09.2021 на електронну адресу суду надійшли пояснення стягувача, у яких останній просить суд відмовити у відстрочці виконання рішення, оскільки у позивача наявна заборгованість за кредитними договорами та задоволення заяви боржника призведе до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків перед банком. Крім того, позивач зазначив, що жодного платежу в рахунок погашення заборгованості в період з травня по липень 2020 року від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 29.09.2021 суд заслухав представника відповідача, який підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення та просив її задовольнити. Представник позивача щодо відстрочення виконання рішення суду заперечував та просив відмовити в задоволені заяви Державного підприємства "Гарантований покупець".

Треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого регулятором, а ПАТ НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов`язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом.

При цьому, на думку відповідача, утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням ПАТ НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань.

Заперечуючи проти відстрочення виконання рішення суду у даній справі, позивач вказує на недоведеність відповідачем неможливості виконання рішення суду у даній справі без надання відстрочки та про існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЯТРАНЬ" грошових зобов`язань перед Банком, з яким укладені кредитні договори.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.

Також твердження заявника про наявність боргу зі сторони ПАТ НЕ "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Більш того, існування спору у справі Господарського суду міста Києва №910/16664/20 за позовом ДП "Гарантований покупець" до ПАТ НЕК "Укренерго" про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець" з метою належного виконання рішення суду саме у даній справі по закінченню терміну відстрочки (тобто, протягом року з моменту винесення рішення).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

В той же час, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Суд відзначає, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії", саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і було створено Державне підприємство "Гарантований покупець", тому воно зобов`язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/3116/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 29.09.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.10.2021.

Суддя Л. Г. Пукшин