
Справа № 909/724/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2021 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,
Секретар судового засідання Тузін Г.П.
За участю представника позивача Цибенко Л. Л.,
представника відповідача Ридай Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західстан", вул. Пасічна, буд. 12, кв. 39, м. Івано-Франківськ, 76008,
до відповідача: Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед, вул. Симона Петлюри, буд 10, м. Івано-Франківськ, 76005, про стягнення 105 125,00 грн. та судових витрат,
встановив, що ТОВ "Західстан" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед про стягнення 105 125,00 грн., а саме 84454,55 грн. - основного боргу, 2971,04 грн. - 3% річних від простроченої суми, 11755,81 грн. - інфляційних витрат, 5943,60 грн. - штрафних санкцій за обліковою ставкою НБУ та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору купівлі-продажу № 06/20-01 від 01.06.2020, додаткової угоди до договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого ним товару.
За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
В підтвердження викладеного позивач надав суду копії наступних документів: витягів з ЄДРПОУ щодо місця знаходження позивача та відповідача; наказу № 02-к від 05.02.2014 про призначення директора ТОВ "Західстан"; договору купівлі-продажу № 06/20-01 від 01.06.2020; додаткової угоди № 1 від 01.11.2020 до договору купівлі-продажу № 06/20-01 від 01.06.2020; актів звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2021 та 31.12.2020; претензії вих №07/21-01 від 01.07.2021 з доказами направлення; претензії вих №03/21-02 від 23.03.2021; видаткових накладних № РН-0000158 від 05.11.2020, № РН-0000157 від 04.11.2020, № РН-0000156 від 03.11.2020, №РН-0000150 від 30.10.2020, №РН-0000147 від 28.10.2020, № РН-0000141 від 23.10.2020, № РН-0000140 від 21.10.2020, № РН-0000138 від 20.10.2020, № РН-0000137 від 16.10.2020, № РН-0000135 від 09.10.2020, № РН-0000134 від 08.10.2020, № РН-0000130 від 07.10.2020, № РН-0000127 від 06.10.2020, № РН-0000125 від 02.10.2020, № РН-0000121 від 29.09.2020, № РН-0000119 від 28.09.2020, № РН-0000097 від 11.08.2020, № РН-0000093 від 07.08.2020, № РН-0000091 від 05.08.2020, № РН-0000090 від 04.08.2020, № РН-0000088 від 28.07.2020, № РН-0000085 від 27.07.2020, № РН-0000082 від 23.07.2020, № РН-0000080 від 22.07.2020, № РН-0000077 від 20.07.2020, № РН-0000074 від 17.07.2020, № РН-0000067 від 14.07.2020, № РН-0000062 від 13.07.2020, № РН-0000060 від 09.07.2020, № РН-0000057 від 03.07.2020, № РН-0000056 від 22.06.2020, № РН-0000051 від 17.06.2020; платіжних доручень № 1936 від 17.06.2020, № 1955 від 19.06.2020, № 1963 від 23.06.2020, № 1981 від 09.07.2020, № 1988 від 10.07.2020, № 1990 від 13.07.2020, № 1998 від 16.07.2020, № 2007 від 23.07.2020, № 2044 від 06.08.2020, № 2057 від 17.08.2020, № 2105 від 27.08.2020, № 2183 від 22.09.2020, № 2242 від 13.10.2020, № 2278 від 22.10.2020, № 2285 від 23.10.2020, № 2359 від 17.11.2020, № 2421 від 30.11.2020, № 2685 від 05.03.2021, № 2756 від 25.03.2021, № 2795 від 31.03.2021, № 2848 від 16.04.2021, № 2936 від 14.05.2021, № 2965 від 20.05.2021, № 3014 від 31.05.2021.
Відповідач відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні заперечив щодо нарахування пені.
Суд, враховуючи приписи ст. 178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін та вважає, що позов слід задоволити частково.
При цьому суд врахував наступне:
01.06.2020, між ТОВ "Західстан", (надалі - Постачальник) та ДП "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед укладено Договір купівля - продажу № 06/20-01, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію, а саме: гравійно-піщану суміш, пісок, щебінь різних фракцій. (п. 1.1. Договору).
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2020, до договору купівлі - продажу № 06/20-01 від 01.06.2020, зокрема розділом 1 встановлено предмет та ціну договору. У відповідності до вказаного розділу, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію, а саме: щебінь гравійний фракції 5*20, ціни на продукцію формуються в залежності від постачання обсягів наступним чином: -220 грн/т згідно затверджених обсягів продукції в п. 1.3 даного договору; 230 грн./т, якщо фактичний обсяг поставленої продукції менший запланованого. Планові обсяги поставки продукції в розрізі по місяцях: січень - 400т, лютий 650 т, березень-650т, квітень 800т, травень 800т, червень 800т, липень 800т, серпень 800т, вересень 800т. жовтень - 800т, листопад -650 т, грудень -650т. Ціни на продукцію є договірними і можуть змінюватись за домовленістю сторін. Про зміну ціни сторони повинні повідомити одна одну за 10 календарних днів до початку місяця поставки ( п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додаткової угоди).
П.2.1 Додаткової угоди встановлено, що передоплата за продукцію здійснюється у розмірі 50% від запланованого обсягу поставки згідно п. 1.3 за ціною 220 грн/т протягом поточного місяця.
Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться покупцем протягом 5 (п`яти) днів від дня отримання товару ( п. 2.3 Договору).
П.2.3 Додаткової угоди, встановлено, що покупець зобов`язаний провести остаточний розрахунок за товар в кількості фактично поставленій постачальником до 10-го числа наступного місяця.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 362084,55 грн., що підтверджується видатковими накладними.
В порушення умов договору, відповідач виконав зобов`язання по оплаті поставленого товару частково, зокрема, на суму 277630,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
01.07.2021 та 23.03.2021, позивач звертався до відповідача з претензією сплатити заборгованість за отриманий товар.
Однак, станом на день подання позову відповідач не подав суду доказів виконання зобов`язання.
Отже, в силу вимог, зокрема ЦК України між сторонами виникли договірні відносини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 ГК України.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження оплати отриманого товару у повному обсязі не подав, вимога позивача про стягнення з відповідача 84454,55 грн основного боргу є обґрунтованою.
Вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних слід задоволити, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та перерахунку здійсненого судом самостійно.
Згідно вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В стягненні пені слід відмовити, оскільки ст. 217 ГК України встановлено, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій. Як вбачається з матеріалів справи, сторони не передбачили в умовах договору можливість сплати пені та не визначали її розмір. Разом з тим, ч. 6 ст. 231 ГК України, на яку посилався позивач, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов`язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку. (Дана позиція викладена в постанові ВС у справі № 908/1501/18 від 05.09.2019).
Відповідно до ст.ст. 74,77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
За наведених обставин та урахуванням того, що відповідач не спростував належними і допустимими доказами викладених позивачем, обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю Екстрар Холдінг Лімітед, вул. Симона Петлюри, буд 10, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 35276460 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західстан", вул. Пасічна, буд. 12, кв. 39, м. Івано-Франківськ, 76008, код ЄДРПОУ 33860160; р/р НОМЕР_1 в ІФФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 336677 суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, у розмірі 99181,40 грн., (дев`яносто дев`ять тисяч сто вісімдесят одну гривню 40коп), а саме 84454,55 грн. (вісімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 55 коп) - основного боргу, 2971,04 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят одну гривню 04 коп)-3% річних від простроченої суми, 11755,81 грн. (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 81 коп) - інфляційних витрат та 2 141,66 грн (дві тисячі сто сорок одна гривня 66 коп) - судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.10.2021
Суддя І.М.Скапровська
Судове рішення № 100032932, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 22.09.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/724/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: