Рішення № 100032808, 20.09.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/262/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.;

від відповідача: Бобрик В.І. - адвокат, довіреність від 09.03.2021 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Гроно"

про скасування рішення загальних зборів

В судовому засіданні 07.09.2021 оголошувалась перерва до 20.09.2021 о 15:00 год.

Позивачка звернулася до суду з позовом про скасування рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Гроно" від 11.03.2019 року, оформленого протоколом №1/2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є одним із спадкоємців ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який володів 50% статутного капіталу ТОВ "АФ "Гроно". Кожен спадкоємець (дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_7 ) успадкував по 1/6 частки майна померлого відповідно до свідоцтва про право на спадщину.

Також позивачка зазначала, що 11.03.2019 були проведені загальні збори учасників ТОВ "АФ "Гроно", оформлені протоколом №1/2019, за наслідком яких: прийнято рішення про відмову у вступі до складу учасників Товариства правонаступників ОСОБА_2 : дружини - ОСОБА_1 , дочки - ОСОБА_3 та дочки - ОСОБА_7 з виплатою їм частки у майні; здійснено розподіл частки померлого ОСОБА_2 ; включено до складу засновників його спадкоємців - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ; затверджено новий склад учасників Товариства.

Разом з тим, ОСОБА_1 наголошувала, що не була повідомлена належним чином про проведення 11.03.2019 загальних зборів учасників Товариства та вважала, що рішенням цих загальних зборів порушені її корпоративні права на участь в управлінні Товариством, оскільки збори не вправі позбавляти інших учасників Товариства їх частки, яка визначена законом.

Як на правову підставу позовних вимог позивачка посилалась на статті 113, 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 5, 6, 23, 28, 29, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.10.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.10.2020 у справі №906/262/20 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Житомирської області від 07.10.2020 у справі №906/262/20 скасовано; справу №906/262/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 справу №906/262/20 розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.05.2021 прийнято справу 906/262/20 до провадження та призначено підготовче засідання.

В подальшому ухвалою суду від 15.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/262/20 до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, що 25.04.2006 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_1 " (т. 1, а. с. 13)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с.14).

Після смерті ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2011, спадкоємцями майна померлого зазначено: дочка - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_5 , дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_7 , які отримали по 1/6 частки кожен. Спадщина складається з частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно" в розмірі 200 грн., що становить 50% (т. 1, а. с. 15).

11.03.2019 проведено загальні збори учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно" (т. 1, а. с.17-21).

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно" №1/2019, на порядок денний зборів було винесено питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Про вступ спадкоємців ОСОБА_2 до Товариства.

3. Про затвердження складу учасників Товариства.

4. Про перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства між учасниками.

5. Про виплату спадкоємцям вартості їх частки в Товаристві.

6. Про зміну місцезнаходження Товариства.

7. Про припинення повноваження та обрання директора Товариства.

8. Про затвердження нової редакції статуту Товариства.

9. Про державну реєстрацію нової редакції статуту та змін до відомостей про Товариство.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно" надсилалося на адресу проживання позивача, однак повернуте відділенням поштового зв`язку з відміткою "через не запит" (т. 1, а. с.163-166).

Вказане повідомлення було адресоване ОСОБА_1 .

Загальними зборами учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", оформленими протоколом №1/2019, зокрема, прийнято рішення про включення до складу учасників товариства спадкоємців ОСОБА_2 : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Також, вирішено не включати до складу учасників товариства спадкоємців ОСОБА_2 : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Виплатити спадкоємцям ОСОБА_2 , які не були включені до складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", частки у майні, яке належало ОСОБА_2 , у таких розмірах: ОСОБА_1 - 19 791 грн. 67 коп.; ОСОБА_3 - 19791 грн. 67 коп..; ОСОБА_7 - 19 791 грн. 67 коп.

Вважаючи, що рішенням загальні збори учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", оформленим протоколом №1/2019 від 11.03.2019р., порушено її корпоративні права як учасника товариства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

З огляду на положення статті 4 ГПК України і статей 15, 16 ЦК України підставною для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. А тому у спорах, що виникають з корпоративних відносин, необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України.

Суд відзначає, що корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про скасування рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Гроно" від 11.03.2019 року, оформленого протоколом №1/2019, яким вирішено не включати до складу учасників товариства спадкоємців ОСОБА_2 , в тому числі ОСОБА_1 та виплатити спадкоємцям ОСОБА_2 , які не були включені до складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", частки у майні, яке належало ОСОБА_2 , в тому числі ОСОБА_1 - 19 791,67 грн.

Згідно п. пунктом 4.6. статуту ТОВ "АФ "Гроно", затвердженого установчими зборами учасників Товариства 03.08.1993, інші особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з товариства, можуть вступати в товариство за згодою зборів учасників (т. 1, а.с. 172-175).

06.02.2018 було прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018.

Разом з тим пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17.06.2018, визначено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Таким чином, протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на такий момент законодавству. Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, то після такого внесення застосовується та редакція статуту товариства, яка має відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Отже посилання на норми законодавства, яке діяло до 17.06.2018 можливе виключно за умови доведення тієї обставини, що статут Товариства не суперечив законодавству станом на 17.06.2018.

Станом на 17.06.2018 стаття 55 Закону України "Про господарські товариства" унормовувала, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Отже, на момент прийняття оспорюваного рішення (11.03.2019) загальними зборами товариства положення пункту 4.6 статуту Товариства не суперечили Закону України "Про господарські товариства", вони діяли протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" - до 17.06.2019.

Крім цього, господарський суд звертає увагу на те, що право на частку в статутному капіталі є майновим та відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є різновидом майна. Тобто частка в статутному капіталі товариства може бути об`єктом права власності.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, визначений у статті 1219 ЦК України, відповідно до частини першої якої не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

За змістом статей 1219 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, внаслідок спадкування особа набуває саме право власності на майно - частку в статутному капіталі.

Також, господарський суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 922/2277/19, відповідно до якої від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

В постанові від 26.02.2020 у справі №906/461/19 Верховний Суд вказав, що набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, проте носієм корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю особа стає з моменту вступу до цього товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, не є доказом вступу до товариства та, відповідно, виникнення у спадкоємця учасника, який помер, корпоративних прав учасника товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на 11.03.2019) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "в" цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Отже, зі змісту Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вбачається, що на момент проведення реєстраційних дій, у випадку прийняття до складу учасників товариства спадкоємців померлого учасника, згідно з вимогами п.п. «в» п. 3 ч. 5 ст. 17 вказаного Закону, спадкоємець мав подати державному реєстратору заяву про вступ до товариства а також згоду інших учасників на вступ до товариства, якщо така згода вимагалась статутом самого Товариства.

Виходячи з аналізу Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, давало спадкоємцю право вимагати прийняття його до учасників Товариства, яке не могло бути заперечене іншими учасниками Товариства, починаючи з дати набуття чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" - 17.06.2018 (однак враховуючи вимоги статуту Товариства, які відповідно Перехідних положень Закону діють до 17.06.2019), а способом його реалізації відповідно до законодавства було: до 02.11.2019 - звернення із заявою до Товариства; після 02.11.2019 - самореєстрація вступу до товариства.

Як вже було зазначено вище, нормами статуту Товариства на час прийняття оспорюваних рішень загальних зборів від 11.03.2019 було передбачено прийняття спадкоємців учасників Товариства лише за згодою інших учасників.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 маючи успадковану частку, могла стати учасником ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно" лише за наявності відповідного рішення загальних зборів товариства про надання згоди на вступ до товариства.

В той же час, суд вважає за необхідне відзначити повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "АФ "Гроно" надсилалося на адресу проживання позивачки, однак повернуте відділенням поштового зв`язку з відміткою "через не запит" (т. 1 а.с. 163-166).

Проте вказане повідомлення було адресоване ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , отже не могло бути нею отримано в силу об`єктивних обставин, оскільки рекомендоване відправлення видається відділенням поштового зв`язку лише тій особі, яка надає документ, що посвідчує її особу (пункт 104 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2019 №270).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що неявка позивачки як власника частки у статному капіталі Товариства на збори, неподання нею заяви (будь-якої), яка б засвідчувала її волю як спадкоємиці учасника Товариства, не свідчить про відмову позивачки від права на вступ до Товариства.

Разом з тим статтею 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" право подачі заяви про вступ до товариства не обмежено будь-яким строком для спадкоємців учасника, частка якого у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю становить більше 50 відсотків, що має місце у цій справі.

Тобто, права "не включати до складу учасників Товариства (відмовити позивачці у вступі у Товариство)" без наявності заяви ОСОБА_1 про відмову у вступі загальні збори ТОВ "АФ "Гроно" не мало.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Охоронюваний законом інтерес у корпоративних спорах визначається правовим положенням учасників корпоративних відносин, в тому числі може бути опосередкований правомірними очікуваннями набуття корпоративних прав. Мотиваційна складова законного інтересу у корпоративних відносинах - це усвідомлене прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством.

Проаналізувавши вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем не було подано ні заяви про вступ або про відмову у вступі в Товариство, суд дійшов висновку, що рішенням загальних зборів від 11.03.2019 був порушений охоронюваний законом інтерес ОСОБА_1 виражений у правомірному очікуванні набуття корпоративних прав.

Відповідно до положень статті 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відносини між товариством і його учасниками щодо виконання ними своїх обов`язків врегульовані насамперед Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і внутрішніми (корпоративними) локальними нормами статутів конкретних товариств. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб`єктів певної правової поведінки.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані: дотримуватися статуту; виконувати рішення загальних зборів учасників товариства.

Позивач зазначає, що Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено лише дві підстави для виключення учасника товариства загальними зборами учасників, які визначені ч.2 ст.15 та ч.2 ст.23 вищевказаного Закону.

Згідно зі статтею 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Частиною 2 статті 97 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відтак, чинним цивільним законодавством України передбачено, що загальні збори учасників товариства як орган його управління уповноважено на прийняття рішень з усіх питань діяльності товариства.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Статтею 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" також передбачено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Частиною 2 цієї статті визначено компетенцію загальних зборів учасників товариства; зокрема, передбачено повноваження щодо внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства, перерозподіл часток між учасниками товариства, визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства, затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період тощо.

Як зазначалося раніше, загальними зборами учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", оформленими протоколом №1/2019 прийнято рішення про включення до складу учасників товариства спадкоємців ОСОБА_2 : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . Також, вирішено не включати до складу учасників товариства спадкоємців ОСОБА_2 : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 . Виплатити спадкоємцям ОСОБА_2 , які не були включені до складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Гроно", частки у майні, яке належало ОСОБА_2 , у таких розмірах: ОСОБА_1 - 19 791,67 грн.; ОСОБА_3 - 19791,67 грн.; ОСОБА_7 - 19 791,67 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, господарський суд вважає, що за умови відсутності заяви ОСОБА_1 про відмову у вступі в ТОВ або заяви про вступ до Товариства, вирішення питання загальними зборами ТОВ "АФ "Гроно" щодо невключення позивачки до складу учасників товариства був порушений охоронюваний законом інтерес виражений у правомірному очікуванні набуття корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма" Гроно" (ід. код 13574961) від 11.03.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма" Гроно" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Привокзальна, 3, ід. код 13574961) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 ) 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.21

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3

2 - відповідачу (рек.)

на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4