Рішення № 100032504, 21.09.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2021 р. Cправа № 902/475/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБОРОБ ГОЛЕНДРИ" (вул. Захисників Вітчизни, буд. 38, с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область, 22155)

про стягнення 106 088,25 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Кравчук О.В. за довіреністю;

відповідача Дремлюга Ю.С. згідно ордеру

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 21007.1-Ск-4050-0421 від 07.05.2021 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБОРОБ ГОЛЕНДРИ" про стягнення 106 088,25 грн., з яких: 92 202,18 грн. - основний борг; 2 157,16 грн. - 3% річних; 4503,65 грн. - пеня; 7 225,26 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 17.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/475/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.06.2021.

За наслідками судового засідання 15.06.2021 підготовче засідання відкладено на 13.07.2021.

Ухвалою суду від 13.07.2021, за клопотанням представника відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 26.08.2021.

25.08.2021на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.08.2021(вх. № 01-34/7477/21) з додатками.

26.08.2021 до канцелярії суду подано відповідь на відзив б/н від 25.08.2021 (вх. № 01-34/7546/21)

При розгляді справи 26.08.2021, суд, за погодженням представників сторін, закрив підготовче провадження та перейшов у судовому засіданні згідно частини 3 статті 201 ГПК України до розгляду справи по суті оголосивши перерву в судовому засіданні до 21.09.2021, про що постановив протокольну ухвалу.

21.09.2021 до канцелярії суду подано письмові пояснення № 210007.СК-10444-0921 від 20.09.2021 позивача щодо аргументів відповідача про розірвання Договору розподілу природного газу від 01.06.2018.

На визначену судом з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 094201ІЕ2ЮАР068 від 01.06.2018 р. до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі - Договір).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ та Типового договору розподілу природного газу, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Також, згідно з п.6.1 та п.6.2. Типового договору розподілу природного газу: Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Постановою НКРЕКП №3014 від 24.12.2019 для АТ «Вінницягаз» на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,89 грн. за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ), з липня 2020 року - у розмірі 1,09 за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ) Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 р. № 1152 були внесені зміни до даної постанови Комісії в частині зменшення тарифу на послуги з розподілу газу для Позивача до 0,97 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).

Тариф на послуги з розподілу природного газу з січня 2021 року 1,68 м.куб. затверджений Постановою НКРЕКП № 2765 від 30.12.2020 р. та становить 1,68 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).

Постановою НКРЕКП №3014 від 24.12.2019 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1152) та постановою НКРЕКП № 2765 від 30.12.2020 затверджено тарифи на послуги з розподілу природного газу в період з січня 2020 року, липня 2020 року та січня 2021 року відповідно.

З урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2020-2021 рр. наступним чином:

91 202,29 м.куб. х 1,068 грн. за 1 м.куб. х 12 міс. = 8 117,00 грн. (щомісячна плата для відповідача з січня по червень 2020 р.);

91 202,29 м.куб. х 1,164 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. =8 846,62 грн. (щомісячна плата для відповідача, починаючи з липня 2020 р.);

14 886,65 м.куб. х 2,016 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 2 500,97 грн. (щомісячна плата для відповідача, починаючи з січня 2021 року).

Відтак, протягом січня 2020 року - лютого 2021 року АТ «Вінницягаз» надало послугу з розподілу природного газу ТОВ «ХЛІБОРОБ-ГОЛЕНДРИ» на загальну суму 106 783,64 грн., а оплачені надані позивачем послуги були у розмірі 14 581,49 грн.

Таким чином, станом на 01.03.2021 р. заборгованість ТОВ «ХЛІБОРОБ-ГОЛЕНДРИ» перед АТ «Вінницягаз» за надані протягом 2020-2021 рр. послуги з розподілу природного газу складає 92 202,18 грн.

У той же час позивач зазначає, що на виконання заяви споживача, представниками АТ «Вінницягаз» 22.11.2019 було здійснено пломбування вхідної газової арматури (встановлення інвентарної заглушки) в зв`язку з закінченням сезону зерносушіння, що підтверджується актом від 22.11.2019 № 6/11.

При цьому, посилаючись на положення пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, якими визначено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача, позивач наполягає на зобов`язанні відповідача оплатити послуги з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по лютий 2021 року.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Суть заперечень зводиться до того, що між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 094213С4О7ЕР036 від 21.03.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому.

22.11.2019 представниками АТ «Вінницягаз» було здійснено пломбування вхідної газової арматури (встановлення інвентарної заглушки).

За ініціативою ТОВ «ХЛІБОРОБ-ГОЛЕНДРИ» Договір був розірваний 25.11.2019 шляхом направлення Листа-повідомлення від 25.11.2019 про розірвання договору розподілу природного газу від 01.06.2018.

Розірвання Договору, на переконання відповідача, виключає підстави для нарахування плати за послуги розподілу природного газу.

Поряд з цим, позивач, у відповіді на відзив заперечує факт отримання від відповідача Листа-повідомлення від 25.11.2019 про розірвання договору, наголошуючи на тому, що означений лист на адресу позивача не надходив, а надана відповідачем копія накладної № 213522 від 25.11.2019 як доказ отримання Товариством листа-повідомлення про розірвання договору не містить ані дати отримання позивачем вкладення, ані прізвища, ім`я, по-батькові відповідальної особи, яка його отримала.

У той же час, пунктом 12.3 Типового договору природного газу визначено, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної та вільної потужностей для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII Кодексу ГРМ, а об`єкт Споживача підлягає механічному від`єднанню від газорозподільної мережі.

Як вказує позивач, на сьогодні механічне від`єднання відводу газопроводу об`єкту Відповідача від діючого газопроводу не здійснено, відтак, позивачем у визначеному Кодексом ГРМ розраховано розмір плати за замовлену потужність для даного об`єкту на 2020-2021 роки.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (н-д, за період з жовтня 2019 р. по жовтень 2020р.), фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, у відповідача існує обов`язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку, передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, за період з листопада 2019 р. по лютий 2021р.

В судовому засіданні 21.09.2021 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 21.09.2021 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до заяви-приєднання №094213G4D7FР036 від 21.03.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ ГОЛЕНДРИ» (споживач) приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу ГРС (пункт 1.2 Договору).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

За умовами пункту 2.3 Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.

У розділі VI Договору сторони погодили порядок розрахунків. Зокрема, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 Договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4 Договору).

Згідно п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У п. 6.8. Договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Оператор ГРМ має право отримувати від Споживача оплату за цим Договором (підпункт 1 пункту 7.2 Договору).

За умовами підпункту 1 пункту 7.4 Договору Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 Договору).

Сторони у пункті 8.2 Договору погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення Споживачем, що є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені на заборгованість Споживачів, що є побутовими, здійснюється з 01.05.2019 року. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Згідно з п. 8.3. Договору у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об`єкта Споживача Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим Договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оператор ГРМ не несе відповідальність за припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу, якщо такі заходи здійснені за вимогою його постачальника, що має підтверджуватися відповідними документами. У разі якщо між Оператором ГРМ і Споживачем не досягнуто згоди про компенсацію завданих збитків чи перерахунок наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачені комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу, а саме:

Згідно з п. 1 ст.6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Як визначено п.п. 6, 7 ст. 6 гл. VI Кодексу газорозподільних систем, періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 9 ст. 6 гл. VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання.

Якщо на дату розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу фактичний обсяг споживання сумарно по всіх об`єктах цього споживача або об`єкту, який було вилучено із заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, буде перевищувати оплачену річну замовлену потужність поточного календарного року з урахуванням місяця, у якому розірваний договір або вилучений об`єкт із заяви-приєднання, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня виставлення рахунку сплатити Оператору ГРМ різницю між вартістю фактично використаної потужності та вартістю оплаченої річної замовленої потужності. При цьому за наявності двох і більше об`єктів споживача величина оплаченої вартості річної потужності по об`єкту визначається пропорційно розміру річної замовленої потужності такого об`єкта до загального розміру річної замовленої потужності цього споживача.

Пунктом 10 ст. 6 гл. VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Також, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в роз`ясненні №3831/16/7-20 від 02.04.2020 та 4394/16.3.27-20 від 17.04.2020, зазначено, що з 01.01.2020 відбулося виокремлення вартості послуги розподілу природного газу із загального кінцевого платежу за природний газ. При цьому здійснено перехід до замовленої потужності та змінено принцип визначення вартості оплати послуги розподілу природного газу. З 01.01.2020 кожен споживач сплачуватиме кошти за отриману послугу розподілу рівними частинами протягом року не залежно від обсягу спожитого природного газу в поточному місяці. Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

В період з січня 2020 року по лютий 2021 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 107 143,70 грн., про що складено відповідні акти наданих послуг. В розрізі по актам: акт № ВІЯ80004108 від 31.01.2020 на суму 8 177,00 грн; акт № ВІЯ80004801 від 29.02.2020 на суму 8 177,02 грн; акт № ВІЯ80011676 від 31.03.2020 на суму 8 177,00 грн; акт № ВІЯ80014213 від 30.04.2020 на суму 8 177,00 грн; акт № ВІЯ80017041 від 31.05.2020 на суму 8 177,00 грн; акт № ВІЯ80020581 від 30.06.2020 на суму 8 177,02 грн; акт № ВІЯ80023996 від 31.07.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ80029532 від 31.08.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ80031416 від 30.09.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ80035038 від 31.10.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ80038529 від 30.11.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ80044090 від 31.127.2020 на суму 8 846,62 грн; акт № ВІЯ81003256 від 31.01.2021 на суму 2 500,94 грн; акт № ВІЯ81006907 від 28.02.2021 на суму 2 500,97 грн.

За доводами позивача, по факту надання послуг з розподілу протягом січня 2020 року по лютий 2021 року включно позивачем неодноразово надавались наручно та направлялись на адресу відповідача по два примірники актів наданих послуг, по одному примірнику яких, підписаних зі сторони останнього, так і не було повернуто на адресу позивача.

Відтак, протягом січня 2020 р. - лютого 2021 р. АТ «Вінницягаз» надало послугу з розподілу природного газу ТОВ «ХЛІБОРОБ-ГОЛЕНДРИ» на загальну суму 107143,70 грн., а оплачені надані позивачем послуги були у розмірі 14 581,49 грн. за рахунок існуючої станом на 01.01.2020 переплаті в розмірі 14 581,49 грн.

У зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати за надані позивачем послуги, останній звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 92 202,18 грн. основного боргу, 7 225,26 грн. інфляційних втрат, 2 127,16 грн. три проценти річних та 4 503,65 грн. пені.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І).

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу).

Згідно пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до пункту 4 глави 3 Розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункти 3, 4 глави 3 Розділу VI Кодексу).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року. (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір).

Як встановлено судом вище, 21.03.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №094213G4D7FР036 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до пункту 2.1 договору оператор ГРМ (позивач) зобов`язується надати споживачу (відповідачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями п. 6.6. договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

В свою чергу, відповідно до п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

В матеріалах справи наявні акти наданих послуг з розподілу природного газу на загальну суму 107 143,70 грн, які підписані одноособово Оператором ГРМ.

Поряд з цим, відповідач заперечує надання позивачем послуг з розподілу природного газу за визначений в позові період посилаючись на те, що 22.11.2019 представниками АТ «Вінницягаз» було здійснено пломбування вхідної газової арматури (встановлення інвентарної заглушки).

Так, судом встановлено, що за заявою відповідача представниками АТ «Вінницягаз» 22.11.2019 було здійснено пломбування вхідної газової арматури (встановлення інвентарної заглушки) в зв`язку з закінченням сезону зерносушіння, про що складено акт від 22.11.2019 № 6/11.

Як доводить відповідач, за ініціативою ТОВ «ХЛІБОРОБ-ГОЛЕНДРИ» Договір був розірваний 25.11.2019 шляхом направлення листа-повідомлення від 25.11.2019 про розірвання договору розподілу природного газу від 01.06.2018.

На підтвердження наведеної обставини відповідачем надано копію накладної № 213522 від 25.11.2019.

При цьому суд зауважує, що у вказаній накладній відсутні відомості про отримання поштового відправлення, а саме листа-повідомлення від 25.11.2019 про розірвання договору розподілу природного газу АТ «Вінницягаз», оскільки графа «Одержав» є незаповненою. До того ж за доводами позивача, згідно даних документообігу АТ «Вінницягаз», Товариство не отримувало означеного листа.

Укладений (шляхом подання споживачем заяви-приєднання до умов типового договору) між сторонами договір від 21.03.2016 розподілу природного газу за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

У контексті приписів ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч.1-4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Положеннями ч.ч.2, 3 ст.634 ЦК України унормовано, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

За змістом відзиву на позовну заяву відповідач наголошує, що умови пункту 12.3 договору допускають його розірвання за ініціативою споживача.

Однак, з системного аналізу умов п.12.3 Договору та положень чинного законодавства (господарського та цивільного) вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому ст.188 ГК України, або у судовому порядку у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18.

За таких обставин, оскільки сторонами не досягнуто згоди згідно умов п.12.3 Договору щодо його розірвання, останній може бути розірваний за ініціативою споживача, проте не беззаперечно шляхом односторонньої відмови, а у порядку, визначеному законодавством України, зокрема, приписами ЦК України.

Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Проте, Договір розподілу природного газу від 21.03.2016 є не тільки договором про надання послуг, а є ще й договором приєднання, застосуванню до якого підлягають наведені вище приписи ст.634 ЦК України. До того ж умови укладеного між сторонами договору розподілу природного газу не містять у собі порядок та наслідки розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів розірвання Договору розподілу природного газу від 23.03.2016 в судовому порядку.

До того ж суд зважає на пояснення позивача, за якими у разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної та вільної потужностей для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII Кодексу ГРМ, а об`єкт Споживача підлягає механічному від`єднанню від газорозподільної мережі.

На сьогодні механічне від`єднання відводу газопроводу об`єкту відповідача від діючого газопроводу не здійснено.

За наведених обставин, відповідачем не доведено та не обґрунтовано підстав розірвання Договору про розподіл, відсутні докази отримання позивачем листа-повідомлення про розірвання договору. В разі зволікання позивача зі вчиненням дій щодо відключення газопостачання, відповідач мав вжити всіх необхідних заходів для врегулювання відповідного питання, в тому числі в судовому порядку. Однак, бездіяльність відповідача та недотримання ним встановленого Кодексом ГРМ порядку припинення договору з розподілу природного газу призвели до виникнення заборгованості.

За наведених обставин, враховуючи чинність Договору про розподіл природного газу від 21.03.2016 та відсутність доказів оплати послуг з доставки природного газу за наведений в позові період, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача в сумі 92 562,21 грн.

При цьому, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що правомірним буде стягнення з відповідача 92 202,18 грн. боргу.

Доводи відповідача про неврахування позивачем оплати у розмірі 3 597, 97 грн. здійсненої відповідно до платіжного дорученням від 15.06.2020 р. № 1535 суд відхиляє, позаяк відповідно призначення платежу означеного платіжного доручення є: «за дог. № 32А210-4327-20 зг.рах.60018041», тоді як підставою позовних вимог у даній справі слугує Договір розподілу природного газу №094213G4D7FР036.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем заявлено до стягнення 2 157,16 грн 3% річних; 4 503,65 грн пені та 7 225,26 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, означені вимоги заявлено позивачем у відповідності до умов укладеного Договору та чинного законодавства України.

Суд акцентує увагу, що відповідачем не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.

Суд, перевіривши розрахунок пені виявив помилку в бік завищення. Провівши власний розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що належний до стягнення з відповідача розмір пені становить 4 409,58 грн.

Відтак, наведена вимога про стягнення пені підлягає до часткового задоволення, у визначеному судом розмірі.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що такі вимоги є обґрунтованими, правомірними та арифметично правильними, а тому є такими, що підлягють до задоволення.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 267,99 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ ГОЛЕНДРИ» (вул. Захисників Вітчизни, буд. 38, с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область, 22155; код ЄДРПОУ 39580475) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 92 202 грн. 18 коп. - основного боргу; 4 409 грн. 58 коп. - пені; 2 157 грн. 16 коп. - 3% річних; 7 225 грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 2 267 грн. 99 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду електронні адреси: позивача - office@vngas.com.ua, відповідача - info@vector-oil.com.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 01 жовтня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)

3 - відповідачу (вул. Захисників Вітчизни, буд. 38, с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область, 22155)