Ухвала суду № 100031407, 30.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4976/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 від 02.12.2019 року та заяву ОСОБА_2 від 12.12.2019 року про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц за первісним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання частково недійсними деяких положень кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.12.2019 року та ОСОБА_2 12.12.2019 року звернулися до суду із заявами від про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської від 27.08.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц.

В обґрунтування заяв про перегляд заочного рішення посилаються на те, що про час і місце судового засідання у даній справі, яке відбулося 27.08.2019 року вони не були повідомлені належним чином, оскільки жодних судових повісток за адресою проживання не отримували. Про наявність оскаржуваного рішення дізналися лише 07.11.2019 року з Єдиного реєстру судових рішень. Відтак, висновок суду, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення є необгрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, задовольняючи позовні вимоги судом не надано належної правової оцінки всім обставинам справи та доказам, що наявні у матеріалах справи, зокрема, судом не враховано, що позивачем пропущено строки позовної давності, в тому числі, щодо стягнення пені, у зв`язку з несвоєчасним погашенням платежів. Також позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за термін тривалістю більше трьох років, а тому підлягали застосуванню строки позовної давності, що вказувало на підстави для відмови у задоволенні позову. Крім того, позивач не надав належного відображення арифметичних розрахунків боргу відповідачів по тілу кредиту, відсотках. А тому просять поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.07.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заявники в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були неодноразово повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

У матеріалах справи наявні відзиви позивача від 31.01.2020 року та від 09.06.2020 року на заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відповідно до яких позивач просить відмовити у задоволенні заяв про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Щодо заперечення відповідача щодо наданого розрахунку зазначив, що порядок нарахування заборгованості вказано в розділі 3 кредитного договору. Відповідачами розрахунок заборгованості не спростований, контрозрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза з метою з`ясування питання наявності чи відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні. Щодо строку позовної давності зазначив, що згідно умов договору строк виконання зобов`язань спливає 29.08.2018 року, позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача у 2015 році, до спливу строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні при проголошенні рішення суду від 27.08.2019 року присутніми не були. Рішення суду надсилалося відповідачам, однак докази вручення такого у матеріалах справи відсутні. Заявники стверджують, що про наявність рішення суду від 27.08.2019 року їм стало відомо тільки 07.11.2019 року з Єдиного реєстру судових рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від від 27.08.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц за первісним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання частково недійсними деяких положень кредитного договору.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом наведеної норми закону, умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про судове засідання 27.08.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.03.2019 року, наявне у матеріалах справи, яке повернулося до суду з відміткою «не проживає».

Водночас, суд констатує, що у поданих до суду процесуальних документах, відповідачем ОСОБА_1 зазначена саме адреса: АДРЕСА_1 та у суду відсутні відомості про зміну відповідачем ОСОБА_1 місця проживання, про що згідно приписів ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд під час провадження справи.

Наслідком невиконання вказаного обов`язку відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України є те, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у суді здійснював його представник – адвокат Рокітянський В.В., судова повістка якому про виклик в судове засідання на 27.08.2019 року була належним чином вручена, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне у матеріалах справи.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Також встановлено, що ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про судове засідання 27.08.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.03.2019 року, наявне у матеріалах справи, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як убачається з матеріалів справи, відповідачі неодноразово повідомлялися про день та час розгляду справи, проте судові повістки поверталися у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

При цьому представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Ламбрух а також особисто ОСОБА_1 , неодноразово подавалися заяви про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, оскільки сторони на даний час ведуть переговори з приводу врегулювання спору.

Зазначене свідчить, що відповідачі були обізнані про розгляд справи, проте через власні переконання не отримували судові повістки, які поверталися до суду у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення суд виходить з того, що відповідно до ст.288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

Проте, доказів, які мають істотне значення для вирішення справи в розумінні ст. 288 ЦПК України, відповідачами не надано.

Посилання заявників на строки позовної давності суд не бере до уваги, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

А тому з огляду на вищенаведене, суд увважає, що підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку не має.

При цьому суд роз`яснює заявникам, що відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на подання заяв про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц за первісним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання частково недійсними деяких положень кредитного договору.

Заяву ОСОБА_1 від 02.12.2019 року та заяву ОСОБА_2 від 12.12.2019 року про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року у цивільній справі № 308/4976/15-ц за первісним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання частково недійсними деяких положень кредитного договору – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О.А. Придачук