Рішення № 10003078, 08.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.2010                                                             Справа № 7/31-2010

за позовом головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства „Закарпатагроліс”, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Поллюкс”, м. Хуст

про стягнення 6399,50 грн.,

Суддя С.Б. Швед

секретар судового засідання –Кость В.В.;

від позивача –Поцко В.В., представник по довіреності від 25.06.2009р. №01-5/46;

від відповідача –Алексович В.В., директор;

ВСТАНОВИВ:

Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство „Закарпатагроліс” звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Поллюкс” про стягнення суми 6399,50 грн. заборгованості за поставлений товар. (в т.ч. 4939,50 грн. –основний борг, 1460,00 грн. –пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань).

          Представник відповідача, прийнявши участь у судовому розгляді справи, позовні вимоги не визнав, зазначивши, що оплата за поставлений товар проведена у повному обсязі, шляхом передачі готівкових коштів уповноваженій особі позивача( директору Філіпу С.С.).

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

На підставі товарно - транспортних накладних від 28.06.07 та від 04.07.07 були здійснені господарські операції з поставки лісопродукції на загальну суму 4939,50 грн. між ГДСЛАП „Закарпатагроліс” (Продавець) та ТОВ „Поллюкс” (Покупець).

Факт поставки та отримання зазначених обсягів товарів представником відповідача не заперечується.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості відповідними документальними доказами, позов належить задоволити у частині присудження до стягнення з відповідача 4939,50 грн. основного боргу.

Посилання представника позивача на обставини щодо проведення розрахунків за отриманий товар у готівковій формі, документально не підтверджено. Такі розрахунки, у випадку їх фактичного проведення, мали бути здійснені у відповідності з приписами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (п.п. 2.6., 3.1., 3.3.), шляхом приймання готівки в касу позивача за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства, з видачею платнику квитанцій у підтвердження внесення готівки в оплату лісопродукції.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 1460,00 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно до п.п. 5.2 договору купівлі –продажу від 25.06.07 №36 задоволенню не підлягають, оскільки спірні господарські операції з поставки товарів були здійснені між сторонами на підставі товарно – транспортних накладних, в яких відсутні посилання на договір від 25.06.07 №36 як цивільно –правову підставу існування спірних правовідносин та відповідальності сторін, передбаченої цим договором.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині присудження до стягнення з відповідача суми 4939,50 грн. основного боргу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (ст. 49 ГПК України).          

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю „Поллюкс” (м. Хуст, вул. Сливова, 34, код 32907019) на користь головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства „Закарпатагроліс” (м. Ужгород, вул. Собранецька, 150, код 32434750) суму 4939,50 грн. (чотири тисячі дев’ятсот тридцять дев’ять гривень 50 коп.) заборгованості за товар, а також суму 260,00 грн. (двісті шістдесят гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат (у т.ч. 78,00 грн. - держмито; 182,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов’язковим до виконання на території України.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91- 95, 107- 111№ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Швед