Рішення № 100030047, 30.09.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/802/21

Провадження № 2/553/635/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.09.2021м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І,

за участю секретаря: Махаринської Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

Позивач в квітні 2021 року звернувся до суду за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, не повідомивши суду про причини неявки, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час судового засідання.

Не з`явилися треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча завчасно та належним чином були повідомлені про день та час судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір б\н від 21 липня 2015 року.

Відповідачем по вказаній справі виступає ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Аланд», яке придбало право вимоги за вказаним Договором, однак жодних документів на підтвердження цього позивач не отримував

23 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було здійснено виконавчий напис №14749 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 21 липня 2015 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у сумі 17 759,56 гривень, з них: 11 925,11 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5 832,93 грн. – прострочена заборгованість за комісією, 1,52 грн. – прострочена заборгованість за несплаченими процентами, 0,00 грн – строкова заборгованість за сумою кредиту, 0,00 гривень – строкова заборгованість за комісією, 0,00 гривень – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн. – строкова заборгованість за простроченими штрафами та пенями 500 гривень – оплата послуг нотаріуса.

Загальна сума заборгованості складає 18 259,56 гривень.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було відкрито виконавче провадження № 62862409 року про стягнення заборгованості.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса було здійснено із грубим порушенням норм чинного законодавства, із підстав які порушують норми чинного законодавства, а тому виконавчий напис № 14749 від 23.07.2020 року має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню із наступних підстав.

Позивачем було укладено кредитний договір із ПАТ «ОТП Банк» однак стягувачем за кредитним договором є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», однак позивач не укладав жодних договорів із Відповідачем, не отримував листів про зміну сторони у договорі, не отримував жодних нових реквізитів щодо сплати заборгованості за вказаним кредитом, а тому відповідачем передчасно застосовано такий спосіб захисту як вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис відносно кредитного договору, який було укладено у 2015 році, так як відповідно до законодавства, що діяло на момент укладення договору у нотаріуса відсутнє право на вчинення виконавчого напису відносно договорів, які не посвідчені нотаріально.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України№ 662від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку)";доповнити розділ пунктом 1-1такого змісту:

"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".

п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року за результатами розгляду касаційних скарг Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, судом було скасовано п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 - рішення вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, в оспорюваному виконавчому написі відсутнє посилання на документ, який підтверджує розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором та безспірність вказаної суми. Тобто, у самому виконавчому написі відсутнє посилання на будь-який документ, який може підтверджувати законність та повноту розрахунку вказаної заборгованості, яка стягується за вказаним виконавчим написом.

У зв`язку із вищевикладеним, виконавчий напис № 14749 від 23.07.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Більше того, виконавчий напис вчинено із порушенням строків позовної давності.

Так, кредитний договір було укладено 21 липня 2015 року. Строк дії договору – 24 місяці.

Отже, строк позовної давності для захисту порушеного права закінчився 21 липня 2020 року.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років

Оспорюваний виконавчий напис було вчинено 23 липня 2020 року, тобто за межами строку позовної давності.

Враховуючи правову природу виконавчого напису, останній може бути вчинений виключно при безспірності суми стягнення.

Однак, позивач не визнає суму стягнення, яка зазначена у оспорюваному виконавчому напису, вважає, що всі суми не відповідають дійсним обставинам справи, а тому виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідно до тексту виконавчого напису, стягненню підлягає у сумі 17 759,56 гривень, з них: 11 925,11 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5 832,93 грн. – прострочена заборгованість за комісією, 1,52 грн. – прострочена заборгованість за несплаченими процентами, 0,00 грн – строкова заборгованість за сумою кредиту, 0,00 гривень – строкова заборгованість за комісією, 0,00 гривень – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн. – строкова заборгованість за простроченими штрафами та пенями 500 гривень – оплата послуг нотаріуса.

Загальна сума заборгованості складає 18 259,56 гривень

Відповідач, він же стягувач за виконавчим написом нотаріуса, стверджує, що розмір заборгованості розрахований за період з 14.05.2020 по 25.05.2020 року.

Однак, не вказує моменту, коли позивач прострочив виконання свого зобов`язання, і відповідно від якого моменту почався перебіг строку позовної давності.

Відповідно до правових позицій Верховного суду, початок перебігу строку заборгованості за платежами, які є щомісячними, розпочинається з наступного дня за визначеною датою сплати.

Отже, відповідач пропустив строки позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідач просить стягнути із Позивача комісію за користування кредитними коштами.

Однак, стягнення комісії – яка за своєю правовою природою не є оплатою за користування кредитними коштами, є протиправною та не відповідає вимогам закону.

Оплата інших послуг банку є незаконною вимогою у Договорі, і тому стягувати таку заборгованість відсутні правові підстави.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції чинній на момент укладення договору), договір, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками, є договором про надання споживчого кредиту; а отже, на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Виконавчим написом від 23.07.2020 року передбачено, що, крім загальної суми заборгованості, до стягнення підлягає відшкодування витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису на суму таких витрат.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції чинній на момент укладення Договору) якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов`язання споживача кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.

Таким чином, стягнення з позивача грошових коштів у сумі 500,00 гривень плати за вчинення виконавчого напису суперечить положенню п. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції чинній на момент укладення Договору)

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 34, 36, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню– задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 14749 від 23.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 18 259,56 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук