Ухвала суду № 100029865, 28.09.2021, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 357/10055/20

Провадження № 2/376/511/2021

УХВАЛА

"28" вересня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Коваленка О.М.,

при секретарі Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Сквира Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом та зазначив, що він проживав з відповідачкою, як одна сім`я без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання, 30.06.2014 року відповідач народила дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Оскільки позивач та відповідач на час народження дітей не перебували в офіційному шлюбі, то у свідоцтвах про народження дітей відомості про батька були дітей були зазначені на підставі ст.. 135 Сімейного кодексу України.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-медичної генетичної експертизи.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1,2,3 ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 пунктом 1,2 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити клопотання про призначення експертизи, оскільки для вирішення питання щодо позовних вимог необхідні спеціальні пізнання в медичні галузі, а повно, всебічно і об`єктивно надати правову оцінку спору без дослідження таких обставин неможливо.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Витрати по проведенню експертизи слід відповідно до вимог ст.139 ЦПК України покласти на позивачку як ініціатора проведення експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованим заявлене клопотання про призначення судово-медичної генетичної експертизи.

Відповідно до вимог п.12 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,77,78,81,102,103, 139,252, 253, 258 – 261,351,352, 353,354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про призначення експертизи - задовольнити.

Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства судово-медичну генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово медичної-експертизи (вул. Докучаєвська,4, м. Київ, 03141).

На вирішення експертів поставити питання:

Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Організацію проведення судово-генетичної експертизи доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово медичної-експертизи (вул. Докучаєвська,4, м. Київ, 03141), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

В розпорядження експертів надати копію ухвали суду.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Оплату експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Суддя: О.М. Коваленко