Ухвала суду № 10002906, 21.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-56-91

___________________________

___________________________

УХвала

21.10.2009 р. Справа № 19/83

Суддя господарського суду Пригара Л.І.,

розглянувши заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород б/н від 12.10.2009 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у справі № 19/83 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 4 762 грн. 05 коп., в тому числі 3774 грн. 48 коп. основного боргу за поставлений товар, 446 грн. 73 коп. пені, 468 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 72 грн. 81 коп. три проценти річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з участю представників сторін: від заявника зявився, від ТОВ „Торгівельний будинок „Мегаполіс” зявився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у справі № 19/83 задоволений повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м. Запоріжжя: стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 96 (код ЄДРПОУ 25484884) суму 4 762 (Чотири тисячі сімсот шістдесят дві гривень) грн. 05 коп., в тому числі 3 774 (Три тисячі сімсот сімдесят чотири гривень) грн. 48 коп. основного боргу за поставлений товар, 446 (Чотириста сорок шість гривень) грн. 73 коп. пені, 468 (Чотириста шістдесят вісім гривень) грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 72 (Сімдесят дві гривень) грн. 81 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у справі № 19/83, яке набрало законної сили, 09.10.2009 року судом було видано наказ № 19/83.

Через канцелярію Господарського суду Закарпатської області 13.10.2009 року заявник Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Ужгород подала суду заяву б/н від 12.10.2009 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у справі № 19/83.

Вказана заява мотивована тим, що Фізична особа підприємець ОСОБА_2 потребує розстрочки виконання рішення від 21.09.2009 року у справі № 19/83 зі сплатою щомісячно по 130 грн., оскільки станом на сьогоднішній день Фізична особа підприємець ОСОБА_2 знаходиться на лікарняному (у звязку з вагітністю та пологами) та наявністю додаткових розходів та витрат на утримання неповнолітньої дитини, що не дає можливості займатися підприємницькою діяльністю та тягне за собою відсутність доходів, які були б достатніми для виконання рішення суду одразу в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.10.2009 року розгляд вищезазначеної заяви було призначено на 21.10.2009 року.

Представник стягувача (позивач по справі) ТОВ „Торгівельний будинок „Мегаполіс” надіслав на адресу суду заперечення б/н від 20.10.2009 року на заяву про розстрочку виконання рішення, в якому проти надання розстрочки виконання рішення суду заперечує та просить суд відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року № 19/83 в повному обсязі, з огляду на те, що всі обставини, якими відповідач обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення суду були йому відомі не тільки на час проголошення рішення, а й задовго до звернення позивача з позовом до господарського суду Закарпатської області. При цьому відповідач весь час знав про наявність заборгованості перед позивачем, знав, якщо не знав мав знати про можливі штрафні санкції, однак відповідачем не було зроблено жодного заходу спрямованого на мирне врегулювання спору (не направлено ні листа з проханням розстрочити заборгованість, не було повернено товар, та інше), не було зроблено заяви про розстрочення заборгованості під час судового розгляду справи. Посилається на те, що навіть після винесення рішення відповідач жодного разу офіційно не повідомив позивача про труднощі при виконання рішення і не зробив жодних дій, спрямованих на вирішення цих питань. Крім того, вважає, що вказана заява про розстрочку подана виключно з метою затягування процесу виконання.

Заявник через канцелярію Господарського суду Закарпатської області 20.10.2009 року подала заяву від б/н 20.10.2009 року про уточнення вимог, викладених у заяві про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду від 21.09.2009 року № 19/83 на 40 місяців, а саме: з листопада 2009 року по березень 2013 року зі сплатою по 130 грн. щомісячно до повної сплати боргу.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Згідно із ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх тверджень документи, суд дійшов висновку про фактичну наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду, і доцільність задоволення заяви частково шляхом надання розстрочки виконання рішення від 21.09.2009 року у справі № 19/83 про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м. Запоріжжя суми заборгованості в розмірі 4 762 грн. 05 коп., в тому числі 3 774 грн. 48 коп. основного боргу за поставлений товар, 446 грн. 73 коп. пені, 468 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 72 грн. 81 коп. три проценти річних, а також суму 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на шість місяців.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. Заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород б/н від 12.10.2009 року про розстрочку виконання рішення від 21.09.2009 року у справі № 19/83 задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у справі № 19/83 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 96 (код ЄДРПОУ 25484884) суми заборгованості в розмірі суму 4 762 грн. 05 коп., в тому числі 3 774 грн. 48 коп. основного боргу за поставлений товар, 446 грн. 73 коп. пені, 468 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 72 грн. 81 коп. три проценти річних, а також суму 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу наступним чином:

до 23.11.2009 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 70 коп. заборгованості, а також суму 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу;

до 21.12.2009 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 70 коп. заборгованості;

до 21.01.2010 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 70 коп. заборгованості;

до 22.02.2010 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 70 коп. заборгованості

до 22.03.2010 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 70 коп. заборгованості;

до 21.04.2010 року суму 793 (Сімсот девяносто три гривень) грн. 55 коп. заборгованості.

Суддя Пригара Л.І.