Рішення № 100028663, 21.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/12180/21

Провадження № 2/947/2809/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

за участю сторін:

представник позивача – адвокат Пінчук Д.С., діючий на підставі ордеру,

представник відповідача – ОСОБА_1 , діюча на підставі довіреності, посадової інструкції, в порядку самопредставництва юридичної особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до Одеської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицької Олени Юліанівни

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицької Олени Юліанівни, в якій просить суд визначити йому - ОСОБА_2 додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом,

після смерті його дядька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , та, після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частина двокімнатної квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 48,4 кв.м,, житловою площею 29,30 кв.м., що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 20 січня 1998 року, за № 110489, зареєстрованого у Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі №19 пр - 8996, номер запису 2-Х.

Позивач вказує, що вищевказану спадщину за законом отримав чоловік померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , який не зареєстрував отримання спадщини, та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Позивач зазначає, що після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить вищевказана двокімнатна квартира.

У подальшому, як вказує позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та, після смерті свого батька вона не зареєструвала право на спадщину за законом, у зв`язку з чим, спадщина на вказане майно залишилась відкритою.

При цьому, як стверджує позивач, ІНФОРМАЦІЯ_4 його мати - ОСОБА_6 , яка була рідною сестрою ОСОБА_4 ,звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом, і рішенням Київського районного суду м. Одеси їй було відмовлено у задоволенні позову.

Таким чином, позивач зазначає, що він є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

У подальшому, як вказує позивач, він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Позивач стверджує, що у встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із несприятливими сімейними обставинами, а сааме: важким матеріальним становищем, введенням карантинного режиму по всій території України та неповною обізнаністю в юридичних аспектах та знання законодавства України.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 22.04.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_2 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицької Олени Юліанівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

25.05.2021 року від представника відповідача - Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Одеської міської ради просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів щодо пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини.

Представник відповідача вважає, що ОСОБА_2 не є належним спадкоємцем, не надав жодних документів які б свідчили про родинний зв`язок із ОСОБА_3 та підстав для отримання спадщини за законом, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, та передчасно звернувся до суду з зазначеним позовом.

У підготовчому засіданні 08.06.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року було залишено без розгляду заяву ОСОБА_6 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні 21.09.2021 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 21.09.2021 року представник позивача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа - Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицька Олена Юліанівна про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 21.09.2021 року не з`явилась, однак 29.06.2021 року надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, розгляд справи залишила на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20 січня 1998 року Управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Одеської міської ради народних депутатів, в рівних частках належала квартира АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси було складено актовий запис за № 1876.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить копія Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_5 була донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального відділу юстиції в Одеській області було складено актовий запис за № 1977.

15.03.2019 року ОСОБА_6 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.01.2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом було відмовлено, з підстав того, що позивач не надала суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених нею позовних вимог, а саме: не надала доказів фактичного прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3 , будь-яких квитанцій, договорів, чеків і т.п. виписаних на ім`я ОСОБА_5 відносно спірної квартири.

При цьому, рішенням Київського районного суду міста Одеси від 17.07.2019 року було встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на Ѕ частку квартири, яку фактично успадкував чоловік ОСОБА_3 , так як проживав разом зі спадкодавцем, однак своїх прав не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 .

Спадкоємцем першої черги майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була їх донька ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального відділу юстиції в Одеській області було складено актовий запис за № 1977.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_6 , стверджуючи, що вона є рідною тіткою померлої, в результаті чого, Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 354/2018.

27 лютого 2019 року державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Мельник Л.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_6 успадкувала після смерті ОСОБА_5 квартиру під АДРЕСА_3 .

При цьому, 27 лютого 2019 року державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Мельник Л.В. була винесена постанова, якою відмовлено ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_2 .

Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії стало те, що спадкодавець ОСОБА_5 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 , тобто не вчинила дії передбачені ст.. 1269 ЦК України, а саме: не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі вищезазначеного строку, а останнє відоме місце її проживання не збігалося з місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовим розглядом також встановлено, що позивач - ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

06.04.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Однак, листом від 06.04.2021 року за №52049/02-14 Державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицька Олена Юліанівна повідомила про те, що в документах, наданим ним для оформлення спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відсутні документи, що свідчать про наявність підстав до спадкування за законом.

Таким чином, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За приписами ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1 та 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтями 1261-1265 ЦК України визначені черги спадкоємців за законом: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. Четверта черга спадкоємців за законом. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї . Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через тяжкий психологічний та матеріальний стан, що не підтверджується жодними доказами, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із документів, які містяться у матеріалах справи, можливо встановити, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) є батьками ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , в свою чергу, ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 та племінницею ОСОБА_6 .

Разом з тим,в порушення вказаних вимог закону ОСОБА_2 не надав суду належних і допустимих доказів родинних зв`язків з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був ним пропущений з поважних причин, оскільки позивач знав або повинен був знати про існування права на звернення із заявою про прийняття спадщини за законом, чого не зробив. Ті причини, на які посилається позивач як на поважність пропуску визначеного строку, не можуть бути визнані судом такими, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Посилання позивача на важке матеріальне становище, введення карантинного режиму по всій території України та неповну обізнаність в юридичних аспектах не тільки нічим не доведені, але й не є поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд вказує, що відповідно Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, карантин на всій території України було установлено з 12 березня 2020 р., ОСОБА_3 , після смерті якого позивач просить суд поновити строк для подачі заяви про прийняття спадщини, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто карантин на всій території України було встановлено через шість років після смерті ОСОБА_3 , а тому це, у жодному разі, не може бути поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

При цьому судом враховано, що позивачу було достовірно відомо про смерть ОСОБА_3 . У позивача не було жодних перешкод надіслати заяву про прийняття спадщини поштою на адресу нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час розгляду справи позивачем не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

З цих підстав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицької Олени Юліанівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Савицької Олени Юліанівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.10.2021 року.

Суддя Петренко В. С.