Ухвала суду № 100027827, 01.10.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3245/21

(провадження № 2/658/1472/21)

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2021 року Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Лященко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сальник Наталія Анатоліївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

До Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сальник Наталія Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві заявлено клопотання позивача в якому вона, посилаючись на п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», просить суд звільнити її від сплати судового збору, зазначаючи те, що вона є інвалідом, має невеликий дохід у вигляді пенсії, тому немає змоги оплатити судовий збір.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплат судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, у відповідності до вимог виходячи з вимог статей 81,83 ЦПК України, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Яка повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland ).

При зверненні до суду позивач посилається на ст. 8 Закон України «Про судовий збір», відповідно якого суд своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони може за її клопотанням розстрочити, або ж звільнити її від сплати судового збору, на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору додано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією дійсне до 01.10.2021 року ОСОБА_1 , та довідку про доходи за серпень 2021 року відповідно до якої остання отримала пенсію в розмірі 2 200, 00 грн., проте будь-яких інших доказів в обґрунтування майнового стану не надано.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не доведено підстав, які б поза розумним сумнівом вказували на неможливість сплати позивачем суми судового збору.

З огляду на викладене, в задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору слід відмовити.

Отже, позивач має надати докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі встановленому п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сальник Наталія Анатоліївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху.

Повідомити представника позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЛященко В. В.