Рішення № 100026482, 29.09.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2434/21

Провадження № 2/265/906/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Басівського В.О.,

відповідача ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

09 квітня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що з 14 липня 2018 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_4 . З моменту народження дитини стосунки між ними погіршилися, і наприкінці квітня 2020 року сімейні стосунки були припинені. 14 вересня 2020 року на підставі рішення суду шлюб між ними було розірвано, відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина. З 24 липня 2020 року малолітній син проживає з нею у квартирі, що належить її матері, за адресою: АДРЕСА_1 . Вона не перешкоджає відповідачу бачитися з сином. Проте, щоразу як чоловік забирає сина до себе – існує ризик його неповернення їй колишнім чоловіком, оскільки він неодноразово повторював, що може забрати сина до себе.

24 червня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому позовні вимоги він не визнав, з огляду на наступне. Після розлучення їх з позивачкою син і так залишається проживати з матір`ю, він не перешкоджає цьому. Він ніколи не погрожував, що забере дитину до себе. Він розуміє, що дитина дужа мала та повинна проживати з матір`ю. Він спілкується з сином, купує йому все необхідне. Просив відмовити у задоволенні позову та стягненні з нього судових витрат з оплати судового збору.

02 липня 2021 року позивачкою ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, в якому вона просила задовольнити позовні вимоги. Зазначила, що відповідач не надав згоди на виїзд її з дитиною за кордон для оздоровлення. Відповідач не купує сину всі необхідні речі, він тільки один раз привіз сину куртку осінню у серпні 2020 року та у червні 2021 року кофту, футболку та шорти, вже після подачі позову до суду для надання чеків.

Ухвалою суду від 14 травня 2021 року відкрите загальне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року закрите підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити. Додатково зазначила, що в неї є побоювання, що після того, як відповідач візьме сина для спілкування, він може його не повернути назад, оскільки неодноразово він висловлювався з цього приводу. Рішення суду їй потрібно для того, щоб у разі виникнення такої ситуації, вона могла без перешкод повернути сина до себе. Судові витрати просила не стягувати з відповідача.

Представник позивачки адвокат Басівський В.О. підтримав позовні вимоги та пояснення позивачки ОСОБА_1 . Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач спочатку позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що відсутній спір між ним та ОСОБА_1 з приводу проживання сина з матір`ю. Він не погрожував, що забере сина до себе. Тільки на початку розладу їх сімейних стосунків він говорив про те, що вона може йти, а дитину залишити йому. Але це були тільки слова, жодних дій щодо цього він не приймав. Він розуміє, що дитина досить маленька та повинна проживати з матір`ю. Згодом позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради Мамаєва С.В., діюча на підставі довіреності, надала заяву про розгляд справи в її відсутності, при вирішенні справи просила максимально врахувати права та інтереси малолітньої дитини.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 14 липня 2018 року, актовий запис № 443 (а.с. 14).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 вересня 2019 року Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (а.с. 15).

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 14 вересня 2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 18-19).

Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 червня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, починаючи з 01 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з міста Донецька (а.с. 12). Адреса, за якою вона наразі фактично проживає з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання від 25 березня 2021 року та довідкою про склад сім`ї КСН «Жемчужний» від 25 березня 2021 року (а.с. 22, 23). Вищевказана квартира, в якій фактично проживає позивачка з малолітнім сином, належить на праві власності її матері ОСОБА_5 , про що свідчить відповідний договір купівлі-продажу (а.с. 28).

Позивачка ОСОБА_1 працює, має стабільну заробітну плату, та позитивно характеризується за місцем роботи, на підтвердження чого нею надані відповідні довідки та характеристика (а.с. 25, 26, 27).

Відповідач ОСОБА_2 також працює та позитивно характеризується за місцем роботи, про що свідчить надана ним характеристика (а.с. 54).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до положень ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а на разі відсутності такої згоди та умови проживання батьків окремо один від одного, якщо мати та батько не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними у відповідності до вимог частини першої статті 161 вказаного Кодексу вирішується органом опіки та піклування або судом. За встановлених обставин справи вбачається, що є потреба у вирішенні даного спору судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому за вимогами частини другої вказаної норми орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

До того ж, головним критерієм при визначені місця проживання дитини, є інтереси цієї дитини, які повинні привалювати над інтересами батьків. Про це йде мова в рішенні Європейського суду з прав людини «Гоффманн проти Німеччини»(2001 p.), яким розкривається принципи ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В судовому засіданні не надано доказів того, що сторони зловживають алкогольними напоями чи наркотичними засобами, що вони ведуть аморальний спосіб життя, що вони не забезпечують дитину харчуванням, одягом, іграшками, засобами гігієни, у період перебування сина з ними.

Разом з тим суд враховує ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків.

Так, судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю, яка піклується про неї та займається її вихованням. Крім того, відповідач, визнавши позовні вимоги, не заперечував того, щоб син залишився проживати з матір`ю.

Згідно висновку органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації від 30.08.2021 року в ході проведених заходів орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність встановити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 83-85).

Аналізуючи вищевикладене, вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишиться дитина, суд виходить із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своєї дитини, та враховуючи існуючий факт проживання дитини разом з матір`ю на теперішній час, думку відповідача, суд приходе до висновку до задоволення позовних вимог та визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , тому як, на думку суду, саме таке рішення буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

Враховуючи те, що позивачка у судовому засіданні просила не стягувати на її користь понесені нею витрати з оплати судового збору, суд вважає недоцільним стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 908 гривень відповідно до ст.. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 41696732, юридична адреса: Донецька область місто Маріуполь проспект Миру буд. 70.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 жовтня 2021 року.

Суддя Адамова Т.С.