Ухвала суду № 100025365, 30.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

30 вересня 2021 року справа № 580/4509/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Руденко А.В.,

суддів: Бабич А.М., Рідзеля О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

9 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у адміністративній справі № 580/4509/20, в якій просить:

- рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у адміністративній справі № 580/4509/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо прийняття за заявою ОСОБА_1 від 17 вересня 2020 року рішення по розрахунку (перерахунку) її основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статей 50, 54, 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області усунути порушення права ОСОБА_1 на розмір основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статей 50, 54, 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яке підтверджено постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 березня 2011 року по справі № 2-а-114/10 на момент виникнення спірних правовідносин, прийнявши для цього відповідне розпорядження.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що рішенням Конституційного Суду від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 справа № 3-333/2018(4498/18) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що норму частини 3 статті 54 вказаного Закону у новій редакції з самого початку було прийнято всупереч принципу справедливості та з порушенням конституційного принципу рівності, що є одним з принципів національної правової системи України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження за виключними обставинами та вирішено розгляд заяви здійснити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання для розгляду заяви по суті на 30.09.2021.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена 23.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29 вересня 2021 року представник Головного управління подав заперечення на заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, у якому зазначив, що Конституційний Суд України у рішенні від 07.04.2021 №1-р(11)/21 у справі 3-3333/2018 (4498/18) зобов`язав Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення рішення привести нормативне врегулювання, встановлене статтею 54 Закону №796/Х11 у редакції Закону №76-V111 щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність з Конституцією України та цим рішенням.

З 1 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 29.06.2021 №1584-1Х «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у частині визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів мінімальних пенсійних виплат, згідно з пунктом 2 частини 1 якого викладено у новій редакції частину 3 статті 54 Закону №796-Х11 та передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності 2 групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим за 4 800 грн. Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Також просив заяву розглянути без участі представника Головного управління ПФУ у Черкаській області.

У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів у відповідності до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи і заяви, суд встановив таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у адміністративній справі № 580/4509/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021, позов задоволено частково.

У вказаному рішенні суд встановив, що позивач має право на перерахунок основної і додаткової пенсії лише з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було делеговано Кабінету Міністрів України, а тільки з 03 серпня 2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50-54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року виплата позивачеві пенсії по інвалідності мала здійснюватися відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII.

У задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії позивача починаючи з 3 серпня 2014 року було відмовлено з тієї підстави, що повноваження щодо встановлення розмірів пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, було делеговано Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України (Другий Сенат) від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 справа № 3-333/2018(4498/18) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9 серпня 2021 року заявниця на підставі пункту 1 частини 5 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий Сенат) від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 справа № 3-333/2018(4498/18) частина третя статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до частин першої та другої статті 365 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Отже встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду за виключними обставинами рішення суду, яке підлягає виконанню, і на час винесення Конституційним Судом України рішення про неконституційність закону ще не виконане.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, яка діяла до 1 липня 2021 року.

У задоволенні позовних вимог за період починаючи з 3 серпня 2014 року відмовлено.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства колегія суддів зазначає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №580/4509/20 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за період з 3 серпня 2014 року не передбачає примусового виконання, тому не може вважатись не виконаним.

Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі N 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2018 року у справі N 755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі N 805/550/16-а.

Отже підстави для перегляду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №580/4509/20 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за період з 3 серпня 2014 року за виключними обставинами у зв`язку з визнанням неконституційною частини 3 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII відсутні.

Суд також зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 07.04.2021 №1-р(11)/21 у справі 3-3333/2018 (4498/18) зобов`язав Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення рішення привести нормативне врегулювання, встановлене статтею 54 Закону №796/Х11 у редакції Закону №76-V111 щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність з Конституцією України та цим рішенням.

З 1 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 29.06.2021 №1584-1Х «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у частині визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів мінімальних пенсійних виплат, згідно з пунктом 2 частини 1 якого викладено у новій редакції частину 3 статті 54 Закону №796-Х11 та передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності 2 групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим за 4 800 грн.

Водночас позивач у позовній заяві просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій в розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року N 2136-VIII.

Враховуючи, що згідно з ч. 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/21 у справі 3-3333/2018 (4498/18) частина третя статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VIII втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 07.07.2021, а з 01.07.2021 набув чинності Закон України від 29.06.2021 №1584-1Х «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення статей 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, яка діяла до 01.07.2021, застосуванню не підлягають.

Водночас суд при розгляді заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №580/4509/20 не може застосувати Закон України від 29.06.2021 №1584-1Х «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вказаний Закон на час прийняття рішення суду був відсутній.

За наведених обставин підстави для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 580/4509/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 90, 241-243, 248, 256, 294, 295, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у адміністративній справі № 580/4509/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Головуючий А.В. Руденко

Суддя А.М. Бабич

Суддя О.А. Рідзель