Постанова № 100025241, 30.09.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа № 725/5708/21

Номер провадження 2-а/725/197/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н. В.

при секретарі Томко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боднарюк Костянтин Васильович до Чернівецької митниці ДМС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0209/40800/21 від 19 серпня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці ДМС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0209/40800/21 від 19 серпня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначав, що 19 серпня 2021 року в.о. начальника Чернівецької митниці ДМС України - Товтом М.Й. винесено постанову у справі про порушення митних правил №0209/40800/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме: 229 473 грн. 48 коп., виходячи із даних та висновків, встановлених протоколом про порушення митних правил.

Вказаною постановою було встановлено, що ОСОБА_1 15.02.2021 року в`їхав на територію п/п «Порубне-Сірет» в зону митного контролю на автомобілі марки «VOLKSWAGEN BORA», країна реєстрації Румунія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та прямував у напрямку з України до Румунії у приватних справах. Маючи статус громадянина-резидента, для перетину митного кордону використовував паспортний документ громадянина Румунії.

Разом з тим, із вказаною постановою не погоджується, вважає її протиправною з наступних підстав.

Зокрема, 25 березня 2021 року в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби України Мухтаровим Р.Р. вже було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0209/40800/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил , передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме : 229 473 грн. 48 коп.

Однак, в подальшому, не погоджуючись із вищевказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку та рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 травня 2021 року позов задоволено та справу направлено на новий розгляд до Буковинської митниці.

При новому розгляді справи про порушення митних правил, митним органом винесено постанову від 19 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 повторно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме: 229 473 грн. 48 коп.

Зокрема, вказаною постановою було встановлено, що ОСОБА_1 15.02.2021 року в`їхав на територію п/п «Порубне-Сірет» в зону митного контролю на автомобілі марки «VOLKSWAGEN BORA», країна реєстрації Румунія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та прямував у напрямку з України до Румунії у приватних справах. Маючи статус громадянина-резидента, для перетину митного кордону використовував паспортний документ громадянина Румунії.

При цьому зазначав, що при в`їзді на територію України через Закарпатську митницю, позивачем було заявлено про митний режим – тимчасове ввезення транспортного засобу строком до 1 року, та жодних порушень закону з боку ОСОБА_1 на той час працівники митниці не виявили.

Проте, вважає, що при розгляді справи відповідач у жодній формі не намагався всебічно з`ясувати всі обставини справи маючи всі докази невинуватості позивача. Вважає, що у правовідносини із державою «Україна» ввозячи транспортний засіб позивач вступав як громадянин іншої держави, на підтвердження чого надав дійсний документ, а отже перебував у статусі «нерезидента», а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Крім того вважає, що визначений постановою у справі про порушення митних правил розмір несплачених митних платежів не ґрунтується на належних і допустимих доказах, оскілки розмір митних платежів був визначений на підставі службової записки, згідно якої сума необхідних для сплати митних платежів складає 76 491 грн. 16 коп, що є припущенням митного органу.

Посилаючись на вказане, просив визнати протиправною та скасувати постанову Буковинської митниці Держмитслужби від 19 серпня 2021 року у справі про порушення митних правил №0209/40800/21 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить – 229 473 грн. 48 коп, а також закрити справу про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю складу правопорушення та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В судове засідання позивач не з`явився, від його представника через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, поданий позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього через канцелярію суду надійшов відзив на позов разом з копіями матеріалів в справі про порушення митних правил, в якому зокрема, вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, не зважаючи на наявність у позивача окрім громадянства України також паспорту громадянина Румунії, у правових відносинах з Україною він вважається громадянином України, а тому є резидентом та переміщуючи товари через митний кордон України зобов`язаний сплачувати необхідні митні платежі, Однак, пред`явивши митному контролю паспорт громадянина Румунії та переміщуючи при цьому через митний кордон України автомобіль марки «VOLKSWAGEN BORA», країна реєстрації Румунія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у такий спосіб ухилився від сплати митних платежів тим самим вчинив правопорушення передбачене ст. 485 МК України. Вказані обставини були зафіксовані у протоколі про порушення митних правил, а також підтверджуються іншими доказами зібраними під час провадження по справі про ПМП.

Щодо визначення вартості транспортного засобу, то вважає, що у службовій записці Управління контролю митної вартості, класифікації походження товарів та прогнозування надходжень буковинської митниці Держмитслужби для визначення вартості транспортного засобу використовувався висновок товарознавчого дослідження, згідно якого вартість автомобіля становить 1023 євро, а тому визначення митної вартості автомобіля й відповідно митних платежів проведено з дотриманням вимог закону.

Вважає, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а постанову Чернівецької митниці Держмитслужби від 19 серпня 2021 року такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Так, відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, як убачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.

Судом встановлено, що 15.02.2021 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 м/п «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби Чекашкіною М.П. складено відносно гр. України ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0209/40800/21 (а.с. 18-19).

Зокрема, зі змісту протоколу убачається, що 15.02.2021 року о 15 год. 30 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 » під керуванням гр. ОСОБА_1 , який прямував з України до Румунії в приватних справах. Вказаний громадянин до митного контролю надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору» та до митного контролю подав закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 12.10.2016 року на ім`я ОСОБА_2 .

Під час здійснення митних формальностей, відповідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС» було встановлено, що гр. України ОСОБА_1 слідував через п/п «Порубне-Сірет» м/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС та до митного контролю надавав паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 (службова записка №168/24-70-20-05/17 від 05.03.2019 року).

Згідно поданого до митного контролю паспорта р. Румунії № НОМЕР_2 , виданий 12.10.2016 року на ім`я ОСОБА_2 та паспорта гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 виданий на гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що вони видані на одну особу.

Маючи статус «резидента» згідно до інформації яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС, митним органом встановлено, що неодноразово для в`їзду на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до одного року» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 гр. ОСОБА_3 використав паспортний документ гр. Румунії на ім`я ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати митних платежів.

За наслідками вищевказаного протоколу, постановою в справі про порушення митних правил №0209/40800/21 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 229 473 грн. 48 коп. (а.с. 15-16).

Однак, не погоджуючись із вищевказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку та рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 травня 2021 року позов задоволено, а справу направлено на новий розгляд до Буковинської митниці, зокрема для визначено у встановлений законом спосіб митної вартості автомобіля.

При новому розгляді справи, митним органом 19 серпня 2021 року на підставі протоколу від 15 лютого 2021 року, складеного щодо повивача, 19 серпня 2021 року за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №0209/40800/21, винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме 229 473 ,48 грн.

Зокрема, зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач, з метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України, щодо транспортного засобу «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_5 , надано паспортний документ громадянина Румунії, що надає йому статусу «нерезидента», хоча останній є громадянином України, а тому фактично маючи статус «резидента» надав документ, який є підставою для несплати митних платежів в сумі 76 491,16 грн., тим самим вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Таким чином, під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надала документ, який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус «резидента».

Так, диспозицією ст. 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином обов`язковим елементом складу правопорушення є інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Згідно п.3 ч.1 ст.292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Таким чином обов`язковим елементом складу правопорушення є інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 під час ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 надав паспорт громадянина Румунії.

Так, відповідно до пп. «в» п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

За приписами пп. «в» п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Зі змісту ст. 103 МК України слідує, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 16 жовтня 2018 року по справі № 751/7809/16, відповідальність, передбачена санкцією ст. 485 МК України, настає у разі наявності мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

Таким чином, основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

При цьому, документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

Крім того, згідно з п. 45 ч.1 ст. 4 МК України, постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).

Як убачається з листа старости села Ропча Сторожинецького району Чернівецької област і від 19 березня 2021, копія якої міститься в матеріалах справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , а також за ним рахується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, відповідно до листа Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не отримував, інформація про його вихід з громадянства України відсутня.

При цьому позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт його постійного проживання за кордоном.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у правових відносинах з Україною ОСОБА_1 визнається громадянином України та має статус резидента, а тому що позивач, як громадянин України, при ввезенні на територію України транспортного засобу, був зобов`язаний сплатити передбачені законодавством митні платежі.

Отже, надаючи паспорт громадянина Румунії при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації, позивач діяв з метою ухилення від сплати митних платежів, чим порушив вимоги ст.485 Митного кодексу України.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає правильним та обґрунтованим висновок митного органу про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Оцінюючи висновки митного органу в частині правильності визначення суми штрафу, суд виходить з наступного.

Так, згідно зі ст.485 МК України розмір штрафу обчислюється від несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, визначення розміру митних платежів безпосередньо впливає на правильність обчислення розміру санкції за правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Відповідно до п. 27 ст. 4 МК України митні платежі складаються з мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ставки акцизного податку визначені статтею 215 ПК України залежно від об`єму двигуна та року випуску автомобіля.

Згідно з положеннями Закону України "Про митний тариф України" розмір ввізного мита визначається за встановленими цим Законом ставками в процентному відношенні від митної вартості.

Базою оподаткування податком на додану вартість згідно з статтею 188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 189.3 статті 189 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

Отже, для визначення розміру митних платежів, що підлягали сплаті при ввезенні на територію України автомобіля марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , митний орган зобов`язаний визначити митну вартість вказаного автомобіля.

При цьому, як встановлено судом та убачається з копії оскаржуваної постанови, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення уповноважений орган керувався службовою запискою від 10.03.2021 року, відповідно до якої сума митних платежів складає – 76 491 грн. 16 коп.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, митним органом для визначення вартості автомобіля було призначено товарознавчу експертизу й відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 22 лютого 2021 року вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 становить 1023 Євро.

Таким чином, з матеріалів справи убачається, що розмір митних платежів визначений на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22 лютого 2021 року, складеного СП "Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру", згідно з яким вартість автомобіля «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , що ввозиться на митну територію України, на момент дослідження, становить 1023 Євро .

Разом з тим, оцінюючи даний висновок на предмет відповідності нормам закону й відповідно правильності визначення митним органом митної вартості автомобіля та в подальшому штрафу, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Відповідно до ч.1 ст.516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

З матеріалів справи убачається, що товарознавчу експертизу щодо митної вартості автомобіля«VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , призначено постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про ПМП Буковинської митниці Держмитслужби Д.Русу від 16 лютого 2021 року.

Згідно до ч.2 ст.515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Частиною 5 ст.515 МК України передбачено, що висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди.

Таким чином, автотоварознавча експертиза, призначена в порядку МК України, не є судовою експертизою, а отже на висновок експерта, складений за наслідками такої експертизи не поширюються вимоги ст.101 КАС України, зокрема щодо зазначення у висновку про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, згідно з ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Таким чином, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 підготовлено не для подання до суду, а в порядку, передбаченому МК України в межах розгляду справи про порушення митних правил, а отже положення ст.104 КАС України не застосовуються до експертиз, призначених в порядку МК України.

За таких обставин, при оцінці правильності визначення митної вартості автомобіля й відповідно в подальшому митних платежів, суд приходить до висновку, що відповідачем міг прийматися до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22 лютого 2021 року.

Разом з тим, відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Отже, визначення вартості автомобіля без його огляду особисто експертом можливе тільки за рішенням митного органу.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 року огляд ТЗ не проводився.

Водночас, в постанові про призначення товарознавчої експертизи від 16.02.2021 не вказано про те, що експерту доручено оцінити автомобіль на підставі наданих матеріалів , й відповідно без проведення особистого огляду.

Таким чином, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 складено з порушенням п.5.1 Методики.

Також слід зазначити, що з метою визначення розміру штрафу, вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 слід визначати саме станом на 15 лютого 2021 року, натомість згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження вартість автомобіля визначено на момент дослідження, тобто 22 лютого 2021 року.

Зважаючи вище невідповідносте, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 не може бути прийнятий в якості доказу, що підтверджує дійсну митну вартість автомобіля марки«VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , а також не може бути й належним доказом службова записка, яка містить носить інформативний характер й відповідно не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу й відповідно основана на припущеннях.

Крім того, у даній записці містяться дані про те, що вартість автомобіля та відповідний розрахунок проводився станом на 18 лютого 2021 року, тоді як висновок експерта датується 22 лютим 2021 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів щодо доведення правильність обчислення суми штрафу, застосованого до ОСОБА_1 відповідно до ст.485 МК України, а службова записка по даній справі має інформативний характер і визначена в ній сума не точна, а орієнтовна, а отже на її підставі не може бути визначено митну вартість транспортного засобу, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки санкція статті 485 МК України передбачає стягнення у розмірі 300% саме несплаченої суми митних платежів.

Так, частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Окрім того, суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку особи відносно якої ведеться справа щодо порушення митного законодавства проводити експертизу та оплачувати її вартість.

При цьому, відповідачем також в процесі судового розгляду справи клопотання про призначення експертизи не заявлялось.

Зокрема, положеннями п.2 ч.3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

За таких обставин, а також беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи те, що справа судом направляється на новий розгляд, позов в частині закриття провадження задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, що фактично складає 50 % заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 232 грн., що становить половину сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94, 229, 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову №0209/40800/21 від 19 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та направити справу на новий розгляд до Чернівецької митниці Держмитслужби України .

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецькоїмитниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 43971359, місцезнаходження, за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-М) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) 232 грн. сплаченого судового збору. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Піхало Н. В.