Постанова № 100024682, 29.09.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/524/21

Провадження № 3/938/264/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Івано-Франківській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване та фактичне місце проживання згідно протоколу: АДРЕСА_1 , громадянина України, керівника "Верховинського водопровідно-каналізаційного підприємства"

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 806 від 11 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи керівником «Верховинського водопровідно-каналізаційного підприємства» вчинив правопорушення, а саме, не подав аудиторський звіт за 2020 рік по терміну подання 10.06.2021, порушивши п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із акта перевірки від 28.07.2021. №4230/09-19-18-09/19400280, складеного за результатами проведеної камеральної перевірки щодо неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності за 2020 рік, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом, платника податку «Верховинське водопровідно-каналізаційне підприємство» (ідентифікаційний код 19400280), місцезнаходження: вул.Шептицького, 7, смт.Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вбачається, що платником не подано річну фінансову звітність за 2020 рік, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом в порушення строків визначених п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями).

Із вказаного акту також вбається, що відповідальними особами підприємства за подання звітності є керівник – ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_2 .

Також у матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні:

- копія корінця повідомлення №7842/09-19-18-09-20 від 29.07.2021 року про запрошення платника податку або його представника на 11 год. 00 хв. 09.08.2021 року до каб. 208 ГУ ДПС в Івано-Франківській області (місцезнаходження: м. Коломия, вул. Хмельницького, 3) для складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- копію фіскального чека АТ «Укрпошта» від 29.07.2021, який підтверджує направлення з м. Коломия до смт. Верховина (КП Верховинське ВКП) рекомендованого листа 7820322887003;

- копію поштового повідомлення про вручення адресованого КП Верховинське ВКП (вул. Шептицького,7, смт.Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область), трекінговий номер поштового відправлення 7820322887003, яке отримане адресатом 05.08.2021.

- копія акта про неявку посадової особи для підписання протоколу від 11.08.2021 року №1054/09-19-18-09/19400280, з якого вбачається, що керівник «Верховинського водопровідно-каналізаційного підприємства» ОСОБА_1 , не з`явився для підписання протоколу про адміністративне правопорушення з питань неподання річної фінансової звітності разом із аудиторським звітом за 2020 рік.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання двічі, а саме: 08.09.2021 та 29.09.2021 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які йому вручені 26.08.2021 та 17.09.2021. Причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 , будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків. Зокрема, згідно ч.1 ст. 163-1КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у вину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

В долученому до матеріалів справи акті перевірки від 28.07.2021. №4230/09-19-18-09/19400280, складеному за результатами проведеної камеральної перевірки щодо неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності за 2020 рік, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом, платника податку «Верховинське водопровідно-каналізаційне підприємство» (ідентифікаційний код 19400280), зазначено що відповідальною особою підприємства за подання звітності є, зокрема керівник ОСОБА_1 . Однак такий акт не містить підпису вказаної особи.

В матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі дані, які б вказували, що дійсно ОСОБА_1 є керівником «Верховинського водопровідно-каналізаційного підприємства» (ідентифікаційний код 19400280), і до його повноважень входить подання контролюючому органу річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять значні суперечності, які не з`ясовані під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, протокол про адміністративної правопорушення складений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому не зазначено дату вручення чи направлення копії протоколу особі, що притягається до адміністративної відповідальності, не наведені докази, які би підтверджували обставини вчинення правопорушення.

Із долученої до матеріалів справи копії корінця повідомлення не зрозуміло хто саме викликався для складення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки виклик адресовано платнику податку податків КП «Верховинське водопровідно-каналізаційне підприємство», а не конкретно керівнику підприємства ОСОБА_1 . Відтак відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що його викликають у ГУ ДПС в Івано-Франківській області (місцезнаходження: м. Коломия, вул. Хмельницького, 3) для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення № 805 від 11.08.2021 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Роман ДЖУС