Ухвала суду № 100024048, 19.08.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/104/21

ун. № 2-2090-1/08

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді П`ятничук І.В.

при секретарі Марус П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), заінтересовані особи: АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.04.2021 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), заінтересовані особи: АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк», якою просить поновити строки для подання даної скарги, визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Васильєва Сергія Сергійовича від 12.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 36511351 за виконавчим листом № 2-2090-1/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» суми боргу у розмірі 438288,87 грн.

В обґрунтування скарги заначив, що 15.03.2021 року АТ КБ «Приватбанк» було накладено арешт на картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 , який відкритий на його ім`я. З єдиного порталу державним послуг «Дія» йому стало відомо про наявність виконавчих проваджень № 36511037, № 36510900, № 36511351 щодо примусового стягнення з нього грошових коштів. З документів що містяться в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень дізнався, що постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Васильєва С.С. від 12.02.2013 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2090-1/08, виданим 12.05.2010 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з нього на користь АКІБ «УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 438288,87 грн. Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 36511351 від 12.02.2013 року незаконною, прийнятою з порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки рішення суду по справі № 2-2090-1/08 набрало законної сили 29.09.2008 року, виконавчий лист було видано 12.05.2010 року, а стягувач звернувся з заявою про примусове виконання рішення суду тільки 12.02.2013 року, тобто з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, вважає, що державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Васильєвим С.С. було неправомірно відкрито виконавче провадження № 36511351. Враховуючи викладене, просить задовольнити скаргу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити посилаючись на обставини викладені у скарзі.

Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Представник АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, подав до суду клопотання яким просить провести судовий розгляд без участі представника АТ «УкрСиббанк».

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 цього Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2008 року по цивільній справі № 2-2090-1/08 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, розірвано кредитний договір № 11151842000, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 07.05.2007 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436558,87 грн. а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30,00 грн.

12.05.2010 року на виконання рішення суду Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 438288,87 грн.

12.02.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Васильєвим С.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36511351 по виконанню виконавчого листа № 2-2090-1/08 виданого 12.05.2010 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 438288,87 грн.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент набрання законної сили заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2008 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент набрання законної сили заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року) передбачалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6)

Виходячи з викладенного, вбачається, що станом на час звернення стягувача до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 438288,87 грн., було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що одним із основних принципів діяльності приватних виконавців є обов`язковість виконання рішень та розумність строків виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного вище обґрунтування, визначених законом прав та обов`язків державного виконавця при вчиненні виконавчих дій, суд вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2013 року на підставі виконавчого листа №2-2090-1/08 від 12.05.2010 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 438288,87 грн. неправомірними.

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому суд приходить до висновку що є законом передбачені підстави для задоволення заявлених вимог скарги.

Щодо поновлення строку для звернення до суду для оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2013 року, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки скаржник дізнався про винесення оскаржуваної постанови тільки 15.03.2021 року коли було накладено арешт на його картковий рахунок відкритий у АТ КБ «Приватбанк».

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 10, 18, 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк».

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), заінтересовані особи: АКІБ «УкрСиббанк», ПАТ «Дельта Банк» - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Васильєва Сергія Сергійовича від 12.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 36511351 за виконавчим листом № 2-2090-1/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» суми боргу у розмірі 438288,87 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. П`ятничук