Рішення № 10002121, 11.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.10 р.                     Справа № 32/104пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Мацуха Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ісмайлова І.Т. довіреність від 27.03.09р.

від відповідача: Гармашов І.І. довіреність від 03.06.2010р.

у справі за позовом: Акціонерного банку „Український Бізнес Банк” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КИЇРІВЕНЬТОРГ” м. Київ

про визнання права власності на предмет іпотеки.

Позивач, Акціонерний банк „Український Бізнес Банк” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КИЇРІВЕНЬТОРГ” м. Київ про визнання права власності на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним, як заставодержателем, права власності на нерухоме майно – нежитловий будинок загальною площею 741,3кв.м., який знаходиться по вул. Комсомольській, 10/4 у м. Горлівці, ринковою вартістю (згідно звіту про оцінку) 2221676,00грн., з метою часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 124 від 27.04.07р. в розмірі 2195940,00грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що визнає позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

27.12.07р. між Акціонерним банком „Український Бізнес Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „КИЇРІВЕНЬТОРГ” був укладений кредитний договір № 124, відповідно до умов якого банк (позивач у справі) надає позичальнику (відповідачу у справі) у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3030000,00грн. за наявністю вільних грошових коштів на придбання нерухомості, поповнення оборотних засобів, розрахунки з постачальниками та підрядниками, придбання обладнання, оплату товарів та інших фінансово-господарських операцій на строк з 27.12.07р. по 25.12.2012р. зі сплатою 21% річних.

З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем 28.12.07р. був укладений договір іпотеки, предметом якого є нежитловий будинок загальною площею 741,3кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 10/4, який належить останньому на праві власності.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначає позивач (та не заперечує відповідач), ТОВ „КИЇРІВЕНЬТОРГ” свої зобов’язання за договором кредиту належним чином не виконало, внаслідок чого станом на 26.05.2010р. утворилась заборгованість в загальній сумі 2811897,78грн.

Саме невиконання ТОВ „КИЇРІВЕНЬТОРГ” умов кредитного договору й стало підставою для звернення банку до суду з позовом про визнання права власності на майно, яке є предметом договору іпотеки, укладеного між сторонами у справі з метою забезпечення повернення кредиту, внаслідок зміни оціночної вартості предмету застави.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Як вказано вище, між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки нежитлового будинку загальною площею 741,3кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 10/4.

У випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору кредиту іпотекодержатель (банк) має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна (п. 1.1. договору іпотеки).

Також, згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Крім того, ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії на суму заборгованості. Однак, вимога позивача щодо сплати боргу відповідачем, який виник за кредитним договором, залишилась останнім без задоволення.

Статтею 37 Закону України „Про іпотеку”, визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 5.5.1. договору іпотеки встановлено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги банку про усунення порушених зобов’язань за цим або кредитним договорами у встановлений строк, такі вимоги задовольняються за рахунок предмету іпотеки.

Зазначене застереження, в силу ст. 23 Закону України „Про іпотеку”, для виникнення у банку права власності на заставлене майно.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості нерухомого майна – нежитлової будівлі, розташованої по вул. Комсомольська, 10/4 у м. Горлівці, наданому Суб’єктом оціночної діяльності Максимовим Вадимом Володимировичем, ринкова вартість спірного майна складає 2221676,00грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного банку „Український Бізнес Банк” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „КИЇРІВЕНЬТОРГ” м. Київ про визнання права власності на предмет іпотеки.

Визнати за Акціонерним банком „Український Бізнес Банк” (83055, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ЄДРПОУ 19388768) право власності на нерухоме майно – нежитловий будинок загальною площею 741,3кв.м., який знаходиться по вул. Комсомольській, 10/4 у м. Горлівці, ринковою вартістю 2221676,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КИЇРІВЕНЬТОРГ” (04075, м. Київ, вул. Сирецька, 25А; ЄДРПОУ 32822873) на користь Акціонерного банку „Український Бізнес Банк” (83055, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ЄДРПОУ 19388768) витрати з державного мита в сумі 25500,00грн. та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення підписаний 14.06.2010р.

Рішення набирає законної сили 25.06.2010р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя