Рішення № 100020720, 29.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1477/21

пр. № 2-а/759/99/21

29 вересня 2021 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коваль О.А., розглянувши в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського Департаменту патрульної поліції Белінської О.І. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (ДПП, відповідач-1), поліцейського Департаменту патрульної поліції Белінської О.І. (відповідач-2) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов мотивовано тим, що постановою серії 1АВ № 01131603 від 22.11.2020, згідно якої водій автомобіля «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 12.9(б) Правил дорожнього руху 22.11.2020 о 01 год. 20 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса, 35+240, допущено перевищення швидкості руху на 45 км/год, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення швидкісного режиму та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. В обґрунтування незаконності постанови зазначено, що вказаний у постанові транспортний засіб не перебуває у володінні позивача ОСОБА_1 . Зокрема, 05.11.2011 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Мурзак С.О. було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску. З дати посвідчення довіреності вказаний автомобіль у користуванні ОСОБА_1 не перебував, крім того він вважав, що автомобіль вже знято з обліку або перереєстровано на іншу особу. Термін довіреності закінчився 05.11.2016 р., але автомобіль протиправно не був повернутий йому як власнику, тобто фактично вибув з його володіння. Станом на момент фіксації порушення ПДР позивач перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 , а тому не міг вчинити правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП на а/д Київ-Одеса. Відтак, склад адміністративного правопорушення відсутній у зв`язку з відсутністю як його суб`єктивної, так і об`єктивної сторони. Крім того, просив суд витребувати з ДПП інформацію, чи складались інші протоколи про адмінправопорушення на водіїв авто «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , про усіх водіїв, які керували цим автомобілем з 01.05.2011 по 22.11.2020, а також про наявність обмежень швидкісного режиму на ділянці а/д М05 Київ-Одеса 35+240 та в радіусі 10 км.

Згідно ухвали від 10.03.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасника справи роз`яснено право подачі заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.

Представник Відповідача-1Бенда Є.М. направив до суду відзив на позовну заяву від 29.03.2021 р., в якому зазначив, що твердження позивача, викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що інспектор ДПП виніс на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, що містяться в мережі Інтернет за посиланням, із яких було ідентифіковано автомобіль «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , що обліковується за позивачем на праві власності. Окремо вказав, що відповідальність за адмінправопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, несе спеціальний суб`єкт - відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, зокрема фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Розгляд справ цієї категорії здійснюється уповноваженими працівниками Нацполіції в порядку, встановленому ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП, згідно положень яких постанова про накладення стягнення за адмінправопорушення, що зафіксовані в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Комплекс автоматичної фото/відеофіксації порушень ПДР «КАСКАД», як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання. Крім того зазначив, що ст. 279-3 КУпАП передбачено випадки звільнення від відповідальності відповідальної особи, зазначеної у ст. 14-2 КУпАП, зокрема у разі встановлення належного користувача транспортного засобу та якщо ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу. Відповідно до витягу з ІІПС МВС України «Армор», власником т.з. «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 . Окремо зауважив, що положеннями КУпАП від імені Національної поліції уповноважено розглядати справи про адмінправопорушення та накладати стягнення працівників органів і підрозділів Нацполіції, які діють від від імені цих органів, а отже належним відповідачем у справі є лише відповідач-1 (ДПП).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив від 05.04.2021 р., в якому звернуто увагу на те, що відзив подано представником без належних повноважень. По суті позовних вимог зазначено про те, що не розглянутими залишились клопотання сторони позивача про врахування практики притягнення до адмінвідповідальності водіїв автомобіля «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , та надання інформації про водіїв цього транспортного засобу. Окремо звернуто увагу на те, що строк дії довіреності, згідно якої цей автомобіль передано іншим особам стік у 2011 р., тобто задовго до набрання чинності Законом України № 596-VІІІ від 14.07.2015, яким запроваджено визанчення «відповідальної особи». Також, зазначено у відзиві на те, що автомобільна дорога на момент фіксації порушення була порожня, попереджувальні знаки на ній відсутні, відтак не розглянуто можливість визнання порушення малозначним. Рівень освітлення дорогу був достатньо низьким, що не дозволило однозначно ідентифікувати транспортний засіб (марка, модель, колір). Притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП порушує визначений у ст. 61 Конституції індивідуальний характер юридичної відповідальності. Процедура розгляду заяви позивача про перегляд постанови відповідачем-1 не відповідає критеріям розумності, справедливості та об`єктивності. У зв`язку з наведеним, позов просив задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим доказам у їх сукупності й співставленні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 22.11.2020 року поліцейським ДПП була винесена постанова серії 1АВ № 01131603 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Згідно цієї постанови, 22.11.2020 р. о 01 год. 20 хв. за адресою а/д М05 Київ-Одеса, 35+240, особа, що керувала транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 12.9(б) Правил дорожнього руху перевищила встановлені обмеженні швидкості руху транспортних засобів на 45 км/год. За вказане порушення притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до примітки до цієї статті суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до наданого представником відповідача-1 витягу з ІІПС МВС України «Армор», автомобіль «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано на позивача ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 Територіальним сервісним центром № 8047 (дата реєстрації 05.11.2016 р.). Відповідні дані підтверджуються аргументами сторони позивача про те, що ОСОБА_1 було надано довіреність на користування і розпорядження цим автомобілем іншим особам на строк до 05.11.2016 р., отже позивач станом на 22.11.2020 р. був власником цього автомобіля і відповідальною особою у розумінні ч. 1 ст. 14-2 КУпАП.

Таким чином, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, у тому числі за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, суб`єктом відповідальності є відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, а не особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, яким починаючи з 05.11.2016 р. є позивач.

Отже, доводи сторони позивача про те, що в момент правопорушення позивач не керував автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки той не був повернутий у його володіння не підлягають врахуванню у визначенні належного суб`єкта відповідальності за правопорушення, що зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 3 ст. 14-2 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 279-3 КУпАП передбачається два випадки звільнення від відповідальності відповідальної особи. Так, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Однак, доказів того, що до 22.11.2020 р. автомобіль «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, чи протиправно використовувались іншими особами номерні знаки, що належать цьому автомобілю не надано. Також відсутні відомості, що особою, яка керувала автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , подано звернення до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчиненого ним адміністративного правопорушення того дня при керуванні цим автомобілем і надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак, підстави для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якого притягнуто до відповідальності як відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , за перевищення 22.11.2020 р. о 01 год. 20 хв. за адресою а/д М05 Київ-Одеса, 35+240, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год при керуванні цим транспортним засобом - відсутні.

Суд також критично розцінює обґрунтування сторони позивача про порушення відповідачем права на належний, об`єктивний розгляд справи і перегляд постанови, так як посадовою особою органу Нацполіції уповноваженого згідно ст. 222 КУпАП за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у т.ч. за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі з урахуванням ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП всебічно перевірено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Законність винесеної постанови перевірено Рішенням заст. начальника відділу упровадження систем автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху ДПП від 16.12.2020 щодо залишення постанов по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скарги без задоволення надано.

Згідно ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, отже право на безпосередню участь в розгляді справи також не було порушень.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача у притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, є законними та такими, що були вчинені із дотриманням встановлених правил.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про відсутність повноважень представника відповідача-1 - інспектора другої категорії відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Бенди Є.В., який не є адвокатом або прокурором, як того вимагає ч. 4 ст. 159 КАС України.

Частиною 4 ст. 55 КАС України передбачено право органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування діяти через представника або шляхом самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Отже, вимоги щодо необхідності представництва у суді виключно адвокатом чи прокурором не є обов`язковими у випадку самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вона була складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи та не були спростовані, суд вважає позов безпідставним, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 258, 268, 283, 284, 287-289 КУпАП, Правилами дорожнього руху, ст.ст. 2, 7-9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського Департаменту патрульної поліції Белінської О.І. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Коваль О.А.