Вирок № 100020683, 30.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14778/20

Провадження № 1кп/758/1357/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2021 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.,

за участю :

секретарів судового засідання Корпач Ю.В., Фінагєєвої Ю.Я.,

прокурорів Гафинця О.І., Бабошиної Ю.В.,

представника потерпілого Швидкого І.В.,

захисника Грицько С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070003254 від 23.11.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Артемівськ Донецької області, громадянина України, неодруженого, утриманців не маючого, офіційно непрацевлаштованого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , , раніше судимого:

-15.03.2000 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 229-6 КК України;

-04.02.2002 Ірпінським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-18.08.2005 Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-14.10.2010 Подільським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

-06.09.2011 Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;

-09.02.2015 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-24.04.2015 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-08.07.2019 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2020 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в торговому залі магазину «Сільпо», що належить ТОВ «Сільпо - Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198), розташованого за адресою: м. Київ, проспект Правди, 58. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Сільпо- Фуд».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.11.2020 приблизно о 16 годині 00 хвилин, діючи повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , перебуваючи в торговому залі вказаного магазину, взяв товар, а саме свинячий ошийок без кістки вагою 3,848 кг, вартістю 384,50 грн. (без ПДВ) з торгівельних полиць та помістив собі у сумку чорного кольору, яка була при ньому.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи при собі товар, який належить ТОВ «Сільпо-Фуд», ОСОБА_1 пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо», не закінчивши злочин з причин, що не залежали від його волі. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 намагався спричинити ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 384,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у здійсненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, коли він вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчено з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, та пояснив, що 23 листопада 2020 року пішов в магазин «Сільпо» за м`ясом на прохання матері. Взяв з собою більшу сумку, для того щоб не нести продукти в руках. В магазині ні корзину, ні візочок не брав. В м`ясному відділі взяв м`ясо та направився до овочевого відділу, де окремо взяв моркву, цибулю. Потім пішов до вагів, біля яких стояли інші покупці, тому не міг зважити овочі. Не ховаючись, поклав м`ясо в сумку, оскільки воно заважало зважити овочі, зважив овочі, та зауважив, що у нього немає коштів. Подзвонив матері, яка сказала про те, що кошти він залишив на холодильнику. Ходив по магазину 20 хвилин, чекав на матір, та виклав м`ясо приблизно біля полиці з крупами і макаронами, а на касі поклав овочі. Рухався вздовж кас направо в напрямку першої каси до охоронця, щоб пояснити йому ситуацію, при цьому спілкувався по телефону, але з ким точно не пам`ятає, або з мамою, або з приятелем. Вказав, що охоронець одразу затримав його, через весь зал завів у кімнату, де було багато моніторів. В подальшому один із охоронців приніс м`ясо. Працівникам поліції, які приїхали на виклик охоронців він заперечив факт крадіжки м`яса та просив переглянути відео з камер. Через декілька хвилин вийшли працівники поліції, прийшов дільничний та склав протокол, який він відмовився підписувати, оскільки був не згоден з його змістом.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.

Зокрема, свідок ОСОБА_2 надала суду показання про те, що 23.11.2020 ввечері після отримання виклику за фактом крадіжки у магазині «Сільпо», працівники поліції виїхали на місце події. У приміщенні кімнати охорони «Сільпо» перебував ОСОБА_1 . Працівники охорони пред`явили відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано як підозрюваний у м`ясному відділі отримав м`ясо, та, підійшовши зважити овочі, поклав м`ясо до себе в сумку. В подальшому попрямував до каси, де залишив овочі та пішов до виходу повз касові рамки, після чого, був одразу зупинений працівниками охорони. Вказала, що у ОСОБА_1 була при собі чорна сумка, досить глибока, але чи точно охоронець діставав з неї м`ясо не пам`ятає. Повідомила, що всі події, з моменту приїзду працівників поліції повинні були фіксуватися на бодікамері, яка була у її напарника. Зазначила, що працівники поліції здійснювали особистий огляд ОСОБА_1 . Повідомила, що на виклик приїхало двоє працівників поліції, а потім ще зробили виклик на 102, тому що цей екіпаж, на його думку, був на стороні обвинувачення. При цьому, обвинувачений спочатку визнав, що м`ясо було у нього в сумці та він пішов повз касові зони з товаром, оскільки просто забув гроші, щоб за нього розрахуватися, та чекав на знайомого, а потім почав змінювати свої показання та вказував, що йому підкинули м`ясо, а на вулиці його чекає мама з грошима, щоб розрахуватися. Додала, що документи оформлював дільничний, вони були присутні при цьому.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працює у «Сільпо» за адресою: м. Київ, просп. Правди, 58 охоронцем та 23.11.2020 був на зміні у магазині. Помітив чоловіка, який виглядав підозріло, оскільки оглядав камери і дивився часто на охоронців. Цей чоловік взяв м`ясо, зробив коло по залу, а тоді підійшов до вагів в овочевий відділ, поклав пакет із м`ясом у сумку та пішов на вихід повз каси, де його зупинено. З моменту як він взяв м`ясо у м`ясному відділі та до моменту виходу біля каси пройшло приблизно 20 хвилин. ОСОБА_1 повідомив, що його на вулиці чекає мати. Далі викликали поліцію, в кабінеті дістали м`ясо; поліція діставала м`ясо із сумки. Вказав також, що із приміщення є два виходи, та ОСОБА_1 рухався у напрямку до центрального виходу, де його було затримано. При цьому, зазначив, що він був біля центрального входу, а обвинувачений хотів його обійти. При затриманні з ОСОБА_1 спілкувався безпосередньо начальник охорони ОСОБА_4 , а він тільки не давав йому вийти з приміщення магазину. Далі нічого не бачив, тому що пішов натискати кнопку та викликати наряд. Приїхав наряд охорони, приїхала поліція, і його завели до кімнати охорони. Вказав, що він особисто при вилученні м`яса не був присутній, яке відбувалося у присутності дільничного, та коли він повернувся у кімнату охорони, м`ясо вже було на столі.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 надав суду показання про те, що він працює в «Сільпо» за адресою: м. Київ, просп. Правди, 58 начальником охорони та 23.11.2020 затримував ОСОБА_1 . Вказав, що він ходив по залу, одягнутий у цивільний одяг, при собі мав мобільний телефон, по якому я зв`язувався з іншими працівниками охорони, та бачив, як ОСОБА_1 залишив на касі овочі, поклав у сумку м`ясо, та пройшов повз касу у напрямку до виходу, після чого був затриманий. Повідомив суду, що вже знав, що у сумці знаходилось м`ясо, та бачив, як ОСОБА_1 клав його у сумку, наголосивши при цьому, що м`ясо з сумки не витягувалось до його спроби покинути магазин. Зазначив, що по телефону ОСОБА_3 йому повідомив, що є підозра, що особа ніби -то здійснює крадіжку м`яса, на підставі чого він почав наглядати за ОСОБА_1 у залі, а інший охоронець по відео. Вказав також, що ОСОБА_3 , перебуваючи у торгівельному залі, помітивши підозрілу поведінку особи, повідомив його і після того перейшов із залу до кімнати охорони з відеонаглядом. Після чого подзвонили, сказали, що він поклав м`ясо у сумку, закрив її, та після того більше її не відкривав, до моменту поки його не було вилучено працівниками поліції. Зазначив, що ОСОБА_1 рухався направо у бік виходу.

Крім того, допитана в судовому засіданні у якості свідка сторони захисту ОСОБА_6 суду пояснила, що є матір`ю обвинуваченого. Вказала, що дала синові гроші на покупку продуктів, які він випадково залишив на холодильнику. Подзвонила до нього та сказала, що він залишив гроші вдома, попросила залишатися у магазині, а вона прийде з грошима та оплатить покупки. Вказала, що на підході до магазину звернула увагу на те, що охоронці в магазині оточили когось, але не побачила, що там був її син. Через деякий час обвинувачений подзвонив їй та повідомив, що його затримали. Зазначила, що між тим як вона дзвонила сину і тим, як вона прийшла до магазину пройшло близько 40-45 хвилин. Чекала на вулиці, побачила поліцейського, який повідомив, що її сина затримали вже на виході з магазину, та коли вона хотіла зайти та пояснити ситуацію поліцейським щодо забутих сином коштів на оплату покупок, той відмовив їй. Розповіла, що періодично дзвонила ОСОБА_1 та чекала близько півтори години, поки він не повідомив, що його забирають до слідчого ізолятора. Зазначила, що від неї було тільки два дзвінки, до моменту поки він не перетелефонував їй та сказав, що його затримали, один вдома, та другий - через 30-35 хвилин після попереднього. Уточнила також, що зазвичай ОСОБА_1 долає відстань від дому до магазину за 15 хвилин. Зазначила також, що пішла до сина в магазин, через те, що у нього були гнійні нариви на нозі.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка сторони захисту ОСОБА_7 суду пояснив, що будучи інспектором патрульної поліції прибув на виклик з напарницею. Повідомив, що не пам`ятає чи була ввімкнена боді камера у нього на початку події. Вказав, що працівники поліції, прибувши на виклик, зайшли до підсобного приміщення. Зазначив, що особистий огляд обвинуваченого, на його думку, фіксувався на боді камеру. При цьому, пояснив, що співробітник охорони продемонстрував йому відеозапис, на якому відображено, як ОСОБА_1 залишив продукти на касі та стрімко направився до виходу. Вказав, що були на місці до приїзду слідчої групи, потім поїхали.

Пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 безпосередньо надані в судовому засіданні є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими доказами у справі, відсутні будь-які сумніви щодо їх правдивості, а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, та вважає їх такими, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченим ОСОБА_1 , який є її сином.

Окрім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України також доводиться оголошеними та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема:

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_8 повідомила, що 23.11. 2020 близько 16 год. 00 хв., у приміщенні магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, просп. Правди, 58, ОСОБА_1 вчинив крадіжку продуктів харчування завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 384,50 грн.;

протоколом огляду місця події від 23.11.2020 та додатками до нього, відповідно до якого огляд проведено у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за участю підозрюваного ОСОБА_1 . Даним протоколом встановлено, що об`єктом огляду місця події є приміщення адміністрації магазину «Сільпо», що за адресою: м. Київ, проспект Правди, 58. Вхід до вказаного приміщення здійснюється через дерев`яні двері. Під час огляду на столі виявлено поліетиленовий пакет в якому знаходиться м`ясо свинячого ошийку на якому закріплена етикетка із маркуванням та ціною, а саме 461,38 грн., вага 3,848 кг. В присутності понятих в ході огляду вилучено поліетиленовий пакет зазначене вище м`ясо, яке в подальшому на підставі зобов`язальної розписки від 23.11.2020 передано на відповідальне зберігання заступнику керуючого магазином «Сільпо» ОСОБА_8 ;

товарним чеком №8323709 від 23.11.2020, відповідно до якого вартість свинячого ошийку без кістки вагою 3,848 кг. становить 384,50 грн. без врахування ПДВ;

протоколом затримання від 23.11.2020, відповідно до якого о 18 год. 53 хв. 23.11.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, на підставі того, що перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Правди, 58, ОСОБА_1 намагався викрасти продукти харчування на загальну суму 358, 50 грн., однак був затриманий. В ході проведення обшуку у ОСОБА_1 виявлено та вилучено: фільтр від пилососа, косметичку з викрутками, гаманець з шкіряний, шкіряна сумка, котрі поміщено до пакету EXPO №436895; мобільний телефон «Prestigio», чорного кольору, який поміщено до пакету SUD №1048157, та які на підставі розписки від 24.11.2020 отримано ОСОБА_1 ;

постановою про визнання речовим доказом від 26.11.2020, відповідно до якої компакт диск із відеозаписом процедури затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100070003254 від 23.11.2020;

відеозаписом від 23.11.2020, наданим на запит слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві начальником служби безпеки магазину «Сільпо» ОСОБА_4 , з якого вбачається декілька фрагментів події від 23.11.2020 року, зокрема, як ОСОБА_1 , перебуваючи у відділі м`яса торгівельного залу магазину «Сільпо», бере м`ясо. З наступного відео вбачається, як ОСОБА_1 у відділі овочів набирає в різні пакети овочі та прямує до вагів, тримаючи при цьому пакет із м`ясом у руці, підходить до вагів, ховає пакет із м`ясом у сумку, закриває сумку та ставить на ваги обидва пакети з овочами;

протоколом огляду відеозапису від 23.11.2020, на якому відображені переміщення ОСОБА_1 по магазину «Сільпо»;

постановою про визнання речовим доказом від 24.11.2020, відповідно до якої поліетиленовий пакет, у якому знаходиться м`ясо свинячого ошийка із етикеткою з маркуванням та ціною визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100070003254 від 23.11.2020;

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 18.12.2020 року, відповідно до якого, слідчим Чулановою В.В. на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.12.2020 було вилучено DVD-R диск з написом «ВФ Україна» GD-20-11484;

відеозаписами від 23.11.2020 з портативного відеореєстратора АА №0604 працівників патрульної поліції, надані на запит слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві заступником начальника НП ДПП УПП в м. Києві Д. Євдокимовим, з якого вбачається, як працівники поліції у приміщенні кімнати охорони спілкуються із ОСОБА_1 з приводу вказаних подій, та яким він повідомив, що після того як зважив овочі, йшов до охоронця вже без м`яса з метою повідомити, що не має грошей для оплати, спілкуючись при цьому з мамою, оскільки вона в той час повинна була принести йому гроші, але був затриманий працівником охорони;

протоколом огляду відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції від 23.11.2020, де відображена стенограма подій, які зафіксовані боді-камерою;

даними оператора мобільного зв`язку, отриманими на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 10.12.2020 року, з яких вбачається хронологія здійснених та отриманих дзвінків в межах мобільного номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 23.11.2020 року з 15 год. 30 хв. по 19 год. 30 хв;

постановою про визнання речовим доказом від 30.11.2020, відповідно до якої компакт диск з відеозаписом з нагрудної боді-камери працівника поліції з подією від 23.11.2020 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100070003254 від 23.11.2020;

повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 24.11.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у порядку передбаченому КПК України.

При цьому, суд не вправі надати оцінку як доказу у даному кримінальному провадженні додатку до протоколу затримання - CD-R - диску з відеозаписом подій від 23.11.2020, оскільки вказаний диск не вдалось можливим відтворити та дослідити безпосередньо у судовому засіданні у зв`язку з технічними неполадками.

Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази сторони обвинувачення, суд вважає їх належними, допустимими і такими, що у своїй сукупності доводять винуватість: ОСОБА_1 , у вчиненні закінченого замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Окрім цього, стороною захисту надано письмові докази, які досліджені в судовому засіданні, а саме: копію відповіді на адвокатський запит УПП у м. Києві від 04.12.2020 №1919-аз/41/11/7/02-2020, щодо виїзду наряду поліції на виклик щодо обставин, які мали місце 23.11.2020; копію відповіді на адвокатський запит ТОВ «Сільпо Фуд» від 07.12.2020 №ЦР 10/14-11-030, щодо надання інформації про план розташування магазину «Сільпо» та камер відеоспостереження у кімнаті охорони магазину; копію відповіді на адвокатський запит ГУ НП в м. Києві від 07.12.2020 №294аз/1258/12/12-01-2020, яким відмовлено у наданні копії відомостей досудового розслідування; копію заяви про вчинення злочину у порядку ст. 214 КПК України ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , поданої адвокатом Грицько С.В. до Подільського УП ГУ НП в м. Києві від 21.04.2021; копію витягу з ЄРДР від 20.01.2021 щодо реєстрації кримінального провадження за №12020105070001534 від 30.12.2020 за ч. 1 ст. 384 КК України.

Вказані докази сторони захисту, які подані з метою доведення непричетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого злочину, суд оцінює критично, оскільки відповіді на запити носять інформативний характер, жодним чином не спростовують обставини кримінального провадження та не виключають вину ОСОБА_1 . При цьому, дані з копії заяви про вчинення злочину та копії витягу з ЄРДР №12020105070001534 за фактом надання неправдивих свідчень особами на досудовому розслідуванні для суду доказового значення не мають, оскільки судом у відповідності до вимог ст.23 КПК України безпосередньо в судовому засіданні допитано свідків та надано їм оцінку у сукупності з іншими доказами.

До того ж, доводи захисника про те, що на відеозаписі з камер спостереження магазину «Сільпо» зафіксовано можливу спробу провокації з боку працівників охорони магазину щодо ОСОБА_1 на вчинення крадіжки, суд вважає неспроможними, оскільки з відеозапису таких даних не вбачається, а захисником не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції порушено порядок вилучення м`яса, на думку суду, є недоведеними, оскільки такий факт зафіксований у протоколі огляду місця події від 23.11.2020 року в порядку вимог ст.237 КПК України.

При цьому, посилання захисника на те, що в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження вартості м`яса, є необгрунтованими, оскільки з товарного чеку №8323709 від 23.11.2020 вбачається, що вартість свинячого ошийку без кістки вагою 3,848 кг. становить 384,50 грн. без врахування ПДВ, що відображено в обвинувальному акті.

Щодо речового доказу, суд зазначає, що постановою від 24.11.2020 поліетиленовий пакет з м`ясом свинячого ошийка із етикеткою з маркуванням та ціною визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та повернуто на відповідальне зберігання ТОВ «Сільпо- Фуд», при цьому, як повідомив у заяві начальник служби охорони ОСОБА_13 , вказаний товар був реалізований, як такий, що швидко псується, тому не вдалось можливим дослідити речовий доказ в судовому засіданні.

Доводи захисника щодо порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 при його затриманні в порядку ст.208 КПК України спростовуються особистими підписами ОСОБА_1 , зафіксованими у протоколі затримання від 23.11.2020 року

щодо роз`яснення йому прав та обов`язків, визначених ст.42 КПК України, в тому числі права на захист, а також повідомлено про затримання останнього орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги о 18 год.50 хв.

Також, суд вважає пояснення обвинуваченого, щодо того, що він після зважування овочів та з`ясування факту відсутності у нього коштів перебував у магазині близько 20-30 хвилин неправдивими, оскільки із дослідженого судом відеозапису із камер спостереження магазину «Сільпо» вбачається, що о 15:48:29 (відео 3) ОСОБА_1 , перебуваючи біля вагів, кладе до сумки м`ясо, а на наступному фрагменті відеозапису біля касових зон, вбачається, як о 15:52:27 (відео 1) ОСОБА_1 вже стрімко проходить повз касові рамки магазину в напрямку до виходу.

Водночас, оцінюючи показання обвинуваченого щодо заперечення вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, суд розцінює їх, як такі, що дані обвинуваченим, з метою уникннення покарання за скоєне, оскільки такі покази спростовуються вищенаведеними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Під час оцінки того, чи було провадження в цілому справедливим, суд враховує якість наданих суду доказів, які не дають приводу сумніватися в їх достовірності й точності.

Суд також приймає до уваги відсутність зауважень і доповнень в учасників процесу щодо повноти дослідження обставин справи.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у здійсненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, коли він вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчено з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Вина обвинуваченого є доведеною поза розумним сумнівом, його дії кваліфіковані органом досудового розслідування вірно.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, ступінь реалізації злочинного наміру, який полягає у вчиненні закінченого замаху, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, який вини у скоєному не визнав.

Крім цього, суд бере до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, у нього наявне постійне місце реєстрації та проживання, де він характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога із діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, утриманців не має.

Разом із тим, при призначенні покарання суд бере до уваги позицію Верховного суду, викладену у постанові від 12.03.2020 №752/2269/18, де зазначено, що із положень ст. 75 КК України, а також зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 08.07.2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Враховуючи викладене, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, в силу вимог ч.3 ст. 78 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст. 71, ст.72 КК України.

Виходячи із принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуванням, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Також, відповідно до вимог ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_1 слід зарахувати термін попереднього ув`язнення останнього із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Крім цього, суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_1 ухвалою Подільського районного суду від 14.01.2021 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ст. 65, 72, 78 КК України, та керуючись ст. 100, 367-368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 08.07.2019, остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання термін перебування під вартою з 27 листопада 2020 року з моменту застосування запобіжного заходу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту застосування запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва, а саме з 27.11.2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: CD-R диск - додаток до протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України, СD-R диск- відеозапис із нагрудної боді-камери поліцейського із записом подій від 23.11.2020, залишити при матеріалах кримінального провадження №12020100070003254 від 23.11.2020 протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Леся БУДЗАН