Рішення № 100019719, 20.09.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/912/21

номер провадження 2/695/836/21

20 вересня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Манжари Д.С.,

представника відповідача – Титаренка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1970 по 1975 роки працював в колективному сільськогосподарському підприємстві «Синьооківське» (далі – КСП «Синьооківське») на посаді тракториста-прицепщика. У 1995 році позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Рішенням Синьооківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 20.02.2001 № 7 «Про надання в приватну власність земельних часток (паїв) співвласникам землі колишнього КСП «Синьооківське» позивача було включено до списку осіб, яким згідно з актом прийому-передачі від 20.03.2001 було передано право на земельну частку пай колишнього КСП «Синьооківське» (КСП «Обрій»). Так, з відповіді на адвокатських запит, отриманої від міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноша від 23.12.2019, позивачем було встановлено, що йому вказаним актом від 20.03.2001 було передано у приватну власність земельні ділянки, як власникам сертифікатів на право на земельну частку пай колишнього КСП «Синьооківське» (КСП «Обрій»), згідно з яким за № 245 йому самостійно, як інваліду та колишньому працівнику, відповідно до сертифіката серії ЧР № 025829 було передано земельну частку (пай), однак фактично позивач земельну частку (пай) не отримав, хоча зі списку виключений не був. Разом з тим, бабуся позивача, згідно з договором дарування від 19.12.2000 № 5879, подарувала останньому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ЧР № 025666, площею 2,80 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, внаслідок чого, позивача було також включено у зазначений вище список під № 82. Оскільки право позивача не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю, останній просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах у КСП "Синьооківське" (КСП «Обрій») на підставі сертифіката серії ЧР № 025829, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 245.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що право на одержання частки землі мають лише члени таких колективних сільськогосподарських підприємств, які залишились у них на час приватизації землі. Оскільки ОСОБА_1 не був членом КСП «Синьооківське» на момент розпаювання, тому останній не має права на земельну частку (пай).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.07.2021 залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

07.09.2021 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що згідно з інформацією, наданою відділом управління у Золотоніському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, сертифікат серії ЧР № 025829 ОСОБА_1 був отрманий особисто, про що вказує підпис в книзі реєстрації сертифкатів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Манжара Д.С. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області - сільський голова Титаренко О.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях від 07.09.2021 просив проводити судовий розгляд без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Трудової книжки колгоспника № 648, ОСОБА_1 встановлено, що останній з 1972 по 1976 роки працював трактористом в колгоспі «Червоний шлях» (у 1992 році реформовано в СКП "Обрій", яке в свою чергу було реформоване в СТОВ "Синьооківське").

Довідкою, виданою МОЗ України серії 2-18 АД № 181609 від 29.09.1995 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства.

Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи з дитинства.

Відповідно до рішення Синьооківської сільської ради Золотоніського району від 20.02.2001 № 7 «Про надання в приватну власність земельних часток (паїв) співвласникам землі колишнього КСП «Синьооківське», сільська рада вирішила передати у приватну власність земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Синьооківське» у розмірах, вказаних у додатку № 1 до даного рішення.

З акта прийому-передачі земельних частко (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками та землекористувачами в натурі від 20.03.2001 вбачається, що даний акт складений про те, що сільський голова с. Синьооківське передав, а власники сертифікатів на земельну частку (пай) прийняли із земель колективної власності бувшого КСП «Обрій» земельні ділянки згідно з проектом організації території земельних часток (паїв) та погодили межі своїх земельних ділянок із суміжними власниками земельних ділянок та землекористувача.

До вказаного акта прийому-передачі від 20.03.2001 включено ОСОБА_1 під № 82, сертифікат серії ЧР № 025666, номер земельної частки (паю) 280, а також під № 245, сертифікат серії ЧР № 025829, номер земельної частки (паю) 280.

Відповідно до Договору дарування прва на земельну частку (пай) від 19.12.2000, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Синьооківської сільської ради КСП «Обрій», с. Синьооківка Золотоніського району, посвідчене сертифікатом серії ЧР № 025666, виданого Золотоніською райдержадміністрацією 29.10.1996, площею 2,80 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області від 01.09.2021 № 121/358-21-0.18, з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видавались громадянам з колективної та інших форм власності та на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 15.08.1996 № 186, за ОСОБА_1 зареєстровано сертифікат за № 245 (серія ЧР 025829) на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій» на території Синьооківської сільської ради.

Вказаний вище сертифікат був отриманий особисто ОСОБА_1 30.10.1996 , про що вказує його підпис в книзі реєстрації сертифікатів.

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Земельного Кодексу України, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Так, у ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай), серед яких, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У ст. 3 цього ж Закону зазначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Так, із матеріалів справи судом встановлено, що позивачу на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 15.08.1996 № 186 було видано сертифікат серії за № 245 серії ЧР 025829 на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій» на території Синьооківської сільської ради.

Вказаний сертифікат внесено до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видавались громадянам з колетивної та інших форм власності.

Факт отримання позивачем 30.10.1996 сертифікату серії ЧР № 025829 підтверджується його підписом у Книзі реєстрації сертифікатів.

Доказів того, що сертифікат серії ЧР № 025829 видано позивачу всупереч нормам законодавства матеріали справи не містять і представником відповідача у судовом засіданні не названо та не надано, як і не надано доказів протиправності включення позивача до акта прийому-передачі земельних часток (паїв), як власника сертифікату.

За таких обставин, суд висновує, що право позивача на земельну частку (пай) підтверджується матеріалами справи, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виділити земельну частку (пай) за рахунок земель запасу Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що суд, виконуючи завдання цивільного судочинства не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що судом визнано за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж в натурі, у КСП "Синьооківське" (КСП «Обрій») в межах території Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ЧР № 025829 , виданого на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 15.08.1996 № 186, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 245, суд висновує, що виділення такої земельної частки (паю) за рахунок земель запасу Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, належить до дискреційних повноважень відповідача та такий обов`язок виникає у відповідача на підставі даного судового рішення. А тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.

З урахуванням наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 21, с. Вознесенське, Золотоніський р-н, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33978159), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39765890) про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,80 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж в натурі, у КСП "Синьооківське" (КСП «Обрій») в межах території Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ЧР № 025829 , виданого на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 15.08.1996 № 186, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 245.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення буде складено 29.09.2021.

Суддя К. М. Ушакова