Рішення № 100018178, 30.09.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 278/989/21

Провадження по справі №2/276/826/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Хорошів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу-

в с т а н о в и в:

19.05.2021 на адресу суду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(далі - АТ «СК «Країна») до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 67933 грн.та судовий збір в сумі 2270 грн., посилаючись на те, що 09.11.2017 року між ОСОБА_2 та АТ «СК «Країна» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206 відносно транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 . 17.02.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.05.2018 року по справі № 278/537/18, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року по справі № 278/535/18, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, АТ «СК «Країна» здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 135866 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , на момент ДТП не була застрахована. Тому, до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків у розмірі 67933,00 грн. (135866,00 - 50%), яка відповідачем у добровільному порядку не відшкодована. Зазначені обставини стали підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2021 року, відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2021 року, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у відсутності представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечують (а.сп.2).

Відповідач,ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до вимог пункту 4 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомлення з відміткою «адресат відсутній» та розміщеним оголошенням про виклик наофіційному веб-сайті судової влади України (а.сп.70-71, 75), в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалось.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що 09.11.2017 року між АТ «СК «Країна» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/165206, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 (а.сп.6), що також, підтверджується копією заяви на страхування автотранспортного засобу до договору № УА/165206 та копією додаткової угоди № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 36/УА/165206/2.1.5 від 09.11.2017 (а.сп.7,8).

17.02.2018 року о 13:30 на автодорозі «Київ-Чоп» 129 км, відбулася ДТП за участю транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується: копією протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 192972 від 17.02.2018; копією схеми місця ДТП від 17.02.2018 (а.сп.30); копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР № 226551 (а.сп.31) та довідкою про ДТП № 30180505209180004 від 13.03.2018 (а.сп.33).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року по справі № 278/535/18, яка набрала законної сили 25.05.2018 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Указаною постановою встановлено, що ОСОБА_3 17.02.2018 року о 13-30 год. АД «Київ-Чоп» 129 км. на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, при перестроюванні, не переконався, що це буде безпечно, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, не врахував дорожню обстановку та зіткнувся із автомобілем, що рухався попереду, здійснюючи розворот, а саме «Деу-ланос» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_3 порушив п.10.1, 14.1 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП (а.сп.35).

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.05.2018 року по справі № 278/537/18, яка набрала законної сили 29.05.2018 року, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 17.02.2018 року о 13-30 год. на авт. дор. Київ-Чоп 129 км на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, державний № НОМЕР_2 , здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, здійснюючи розворот, зіткнувся з автомобілем Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який рухався слідом під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.11.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.(а.сп.34).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Porshche, держаний № НОМЕР_1 була застрахована АТ «СК «Країна» (а.сп.6-8).

Цивільно-правова відповідальність відповідача, на час ДТП, не була застрахована, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 30180505209180004 від 13.03.2018 (а.сп.33).

19.03.2021 року ОСОБА_2 звернулась до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.сп.27,26).

На підставі копії акту огляду транспортного засобу та ремонтної калькуляції № 48706 від 12.03.2018, де визначено характер та вартість пошкодження транспортного засобу автомобілю Porshche Panamera, державний реєстраційний № НОМЕР_1 (а.сп.36,37-41), позивачем складено страховий акт № 36/48706/2.1.5.1 від 29.03.2018 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування на суму 135866,00 грн. (а.с. 42).

Згідно копії угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018 року, ОСОБА_2 за цією угодою є кредитором, а АТ «СК «Країна» є боржником на загальну суму 135866,00 грн. (а.сп.43).

Відповідно до копії претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу № 48706/УБК від 10.12.2018 року, АТ «СК «Країна» звернулось до ОСОБА_1 з претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 67933,00 грн. (50% від загального розміру страхового відшкодування, а саме: 135866,00 грн./2) (а.сп.45).

Проте, вказана сума збитків відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.

Зазначені обставини відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами, відповідач відзив на позов чи зустрічну позовну заяву до суду не надав, що свідчить про відсутність заперечень проти позову.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70), відповідно до якого стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Як убачається з постанов про притягнення водія ОСОБА_3 та водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.сп.34,35), дії обох водіїв сприяли створенню небезпечної ситуації та доведення її у певний момент до аварійної, що призвело до зіткнення автомобілів.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже з наявних у справі письмових доказів вбачається, що дії обох водіїв, котрі порушили Правила дорожнього руху України, призвели до дорожньо-транспортної пригоди та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із заподіяною шкодою.

Згідно частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Оскільки дії обох водіїв є подібними у порушенні ПДР, що виразились: здійснили виїзд на зустрічну смугу руху на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку; не переконались у безпечному маневрі, тому, у завданні шкоди застрахованому автомобілю ступінь вини водія ОСОБА_3 складає 50 % та водія ОСОБА_1 - 50 %.

З огляду на викладене, враховуючи письмові докази на підтвердження обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків відповідно до ступеню вини обох водіїв у розмірі 67933 грн., оскільки вказана сума підтверджена належними та допустимими доказами.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 354 ЦПК України, ст.ст. 993, 1194 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в розмірі 67 933,00 грн. (шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 29-А; код ЄДРПОУ: 20842474; МФО 380838.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.О. Бобер