Ухвала суду № 100017994, 30.09.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/291/21 Провадження № 1-кп/165/233/21 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Нововолинськ

Новоовлинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

з участю секретаря Навроцької М.Р.,

прокурора Плечука М. П.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників: Улибіної-Вельгус М.В., Данка Ю.М., Улибіна-Вельгуса В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську кримінальне провадження №12020210120000246 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Вказує, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу на досудовому розслідуванні та передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні та може вчиняти нові кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу. Просив також врахувати, що останній обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, рініше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі та зареєстрованого місця проживання в межах Волинської області немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 вказав на те, що існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та обгрунтованість обвинуваченння, прокурором не доведено. ОСОБА_2 має постійне місе проживання. У разі ж задоволення клопотання прокурора, просив встановити його підзахисному розмір застави.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та захисники Улибіна-Вельгус М.В., Улибін-Вельгус В.В. підтримали думку обвинуваченого та його захисника.

Заслухавши думку учасників процесу щодо клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує тяжкість покарання передбаченого санкціями ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, те, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_2 відносяться до особливо тяжких злочинів, бере до уваги вік обвинуваченого, його стан здоров`я та те, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, немає постійної роботи, легальних джерел доходів та постійного місця проживання в межах Волинської області, а наявні соціальні зв`язки недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та судом при його продовженні, і на даній стадії судового розгляду не зменшились.

Саме наведені вище обставини, на думку суду, дають підстави зробити висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж як тримання під вартою, не зможе запобігти і є недостатнім для запобігання ризикам, що існують на даній стадії судового розгляду і передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню.

Продовжуючи строк тримання під вартою на строк шістдесят днів, суд враховує наявність суспільного інтересу, який незважаючи на призупцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

При цьому, суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого про відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені ще на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки такі твердження останнього не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, суд, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приходить до висновку, що відсутні підстави визначення йому застави.

Керуючись ст. 177, ст.178, ст.183, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.199, ст.205, ст.309, ст.315 КПК України, - суд,

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити застосування запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 30 вересня 2021 року до 28 листопада 2021 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити до 28 листопада 2021 року включно.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк