Рішення № 100016188, 17.09.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/35/21

провадження №2/165/238/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

представників позивача Мацьохи Д.В. , Генієвської А.С. ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, -

встановив:

05 січня 2021 року Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплачених коштів у вигляді житлової субсидії в сумі 16267,77 грн за період з 01.05.2018 по 31.01.2020.

Вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 звернулася до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради із заявою про призначення їй житлової субсидії. До заяви ОСОБА_5 долучила декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії. У поданій декларації про доходи, відомості у розділі IV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж п`ять років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб із складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання» відповідачем не зазначалися. Після опрацювання поданих документів, Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради було прийнято рішення про призначення ОСОБА_4 житлової субсидії з травня 2018 року, розрахунок якої проводився в автоматичному режимі до дати виявлення неправомірно нарахованої субсидії (січень 2020). Вказує, що в подальшому, проведеною головним державним соціальним інспектором А.С. Генієвською перевіркою правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій встановлено, що на чоловіка відповідача - гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано мотоцикл VIPER V150A 2017 року випуску.

ОСОБА_4 вказані відомості до декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії під час подачі заяви не включила, а відтак не задекларувала наявність транспортного засобу мотоцикла VIPER V150A 2017 року випуску, зареєстрованого на ОСОБА_6 , що вплинуло на її права та автоматичне призначення субсидії і призвело до зайво виплаченої житлової субсидії за період з 01.05.2018 по 31.01.2020 на загальну суму 16267,77 грн.

Наголошує, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. 25 лютого 2020 року на адресу ОСОБА_4 було скеровано повідомлення про необхідність повернення вказаної суми, яке остання відмовилась особисто забрати. Заходів щодо повернення коштів до бюджету відповідач не здійснила.

Вважає, що відповідач повинна нести відповідальність за недостовірність відомостей про особистий майновий стан, наданих органу, який приймає рішення про надання житлової субсидії. Просить стягнути з ОСОБА_4 на користь бюджету розмір надмірно виплаченої субсидії у сумі 16267,77 грн.

У судовому засіданні представники позивача - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської Мацьоха Д.В., Генієвська А.С. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові. Просили стягнути з ОСОБА_4 16267,79 грн надмірно виплачених коштів за призначеними субсидіями за період з 01.05.2018 по 31.01.2020. Також вказали, що у наданому суду розрахунку виплаченої ОСОБА_4 субсидії містяться вичерпні дані щодо рішення про призначення субсидії відповідачу з часу подання нею заяви про призначення житлової субсидії та до припинення надання ОСОБА_4 житлової субсидії. Також зазначили, що через надмірну зайнятість працівників управління, верифікація даних осіб, які звертаються із заявами про призначення субсидії, проводиться вибірково, і дані відповідача ОСОБА_4 було перевірено лише в 2020 році та встановлено наявність транспортного засобу мотоцикла VIPER V150A 2017 року випуску, зареєстрованого на ОСОБА_6 , що вплинуло на її права та автоматичне призначення субсидії і призвело до зайво виплаченої житлової субсидії за період з 01.05.2018 по 31.01.2020 на загальну суму 16267,77 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що пунктом 20 Порядку призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Наголосила, що ст. 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому стверджує, що правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Вважає, що відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача отриманої житлової субсидії, оскільки відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідач, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, приховалала та свідомо подала документи із недостовірними відомостями. Таким чином, оскільки перераховані грошові кошти у вигляді житлової субсидії, надані позивачем добровільно та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача, тому, на її думку, відсутні правові підстави для стягнення житлової субсидії.

Зазначає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас протии Хорватії» від 20 травня 2010 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджуються або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб.

Наголошує, що ОСОБА_4 заповнила заяву та декларацію наданого їй зразка, яка затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 02.05.2018 №604, де зазначила всі передбачені формою відомості, що відповідало на той час встановленим вимогам. Позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач на час подання заяви та декларації для отримання субсидії на відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг та в подальшому діяла не добросовісно, зокрема, у декларації в розділі IV зобов`язано вказати прізвище, ініціали власника транспортного засобу та «автомобіль марки». Отже зважаючи на якість нормотворення, нечіткість у термінах призвела до того, що відповідач несвідомо не вказала про наявність у власності її чоловіка мотоцикла.

Враховуючи встановлені у справі обставини, соціальний статус сім`ї відповідача, відсутність умислу щодо навмисного неподання інформації, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, в тому числі щодо примусового повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії, вважає, що задоволення позовних вимог може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря.

Також вказує, що пунктом 6 Положення №848 врегульовано не питання припинення нарахування та виплати вже призначеної житлової субсидії, а питання, за яких житлова субсидія взагалі не призначається. Наголошує, що безпосередньо на позивача Положенням №848 покладено обов`язок для нарахування субсидій направляти відповідним органам запити на отримання відомостей про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітикт та МВС. За приписами пункту 14 Положення №848 для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються, зокрема, відомості про наявність в осіб транспортних засобів уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням. Вважає, що лише перевірки відомостей, які вказала відповідач у заяві та декларації, позивач мав право прийняти рішення про призначення субсидії. Будь-яких доказів, які б свідчили про свідоме неповідомлення відповідачем інформації про наявний у її членів сім`ї власності транспортний засіб, позивачем не надано, так як і не надано доказів направлення позивачем на момент вирішення питання про призначення субсидії відповідачу відповідного запиту до уповноваженого органу МВС з метою отримання відомостей про наявність чи відустність у ОСОБА_4 та членів її сім`ї зареєстрованих у встановленому порядку транспортних засобів.

Стверджує, що ОСОБА_4 під час подання декларації про доходи для надання субсидії подала достовірну інформацію, діяла добросовісно, тому правомірно отримувала субсидію, у задоволенні позову просить відмовити та стягнути з позивача на її користь 4000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.(ст.79 ЦПК України)

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч.6 ст.81 ЦПК).

Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Частини 1 та 2 ст. 15 ЦК України закріплюють право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Судом встановлено, що 15 червня 2018 року відповідач ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася безпосередньо до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області із заявою про призначення житлової субсидії (а.с.6).

Разом з заявою, ОСОБА_4 подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с. 7).

У поданій декларації про доходи, ОСОБА_4 , вказуючи відомості у розділі IV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж п`ять років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб із складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання» в графі «Автомобіль марки» вказала «Не маємо» (а.с.6,7). На підставі поданих відповідачем вищевказаних документів їй була призначена субсидія.

Сторони в судовому засіданні не заперечили тієї обставини, що ОСОБА_4 у встановленому порядку було призначено субсидію в автоматичному режимі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року, який проводився автоматично в подальшому до січня 2020 року, тобто до дати виявлення головним державним соціальним інспектором Управління А.С. Генієвською під час перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій, що на гр. ОСОБА_6 17.11.2017 було зареєстровано мотоцикл VIPER V150A 2017 року випуску (а.с.9-20), що підтверджується актом №33 від 03.02.2020 складеним за результатами перевірки і запропоновано припинити надання субсидії з 01.02.2020, провести розрахунок надміру нарахованих коштів з 01.05.2018 по 31.01.2020 (а.с. 22).

З 01 лютого 2020 року через наявність транспортного засобу, віком менше п`яти років рішенням комісії №4 від 06.02.2020 (а.с. 24). ОСОБА_4 припинено надання раніше призначену житлову субсидію.

Згідно з наданим позивачем до суду розрахунку зайво нарахованої субсидії ОСОБА_4 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до акту перевірки сума переплати за період з 01.05.2018 по 31.01.2020 включно становить 16267,77 грн. (а.с.23). Стосовно відмітки у розрахунку вказаної суми за 10.2019 - 556,43 грн, зокрема: «програм. помилка», представники позивача зазначили, що це компетенція іншого спеціаліста.

18 лютого 2020 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_4 направлено письмове повідомлення про повернення зайво виплаченої субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 16267,77 гривень за період з 01.05.2018 по 31.01.2020 включно, з посиланням на те, що відповідно до інформації наданої Мінфіном, за результатом верифікації та даних з Єдиного державного реєстру МВС України, у власності члена сім`ї із складу домогосподарства відповідача є транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років, при зверненні від 15.06.2018 за призначенням житлової субсидії відомості про наявність транспортного засобу відсутні (а.с.25).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів на підтвердження отримання ОСОБА_4 вищевказаного повідомлення позивачем не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем при поданні заяви про призначення житлової субсидії було надано недостовірну інформацію про майновий стан сім`ї, внаслідок чого їй було надміру виплачені кошти у вигляді житлових субсидій у розмірі 16267,77 грн., які вона зобов`язана повернути позивачу.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі -Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848.

У розглядуваному випадку до спірних правовідносин дане Положення потрібно застосовувати в редакції станом на день подання відповідачем заяви про призначення житлової субсидії.

Згідно з п.2 даного Положення право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Відповідно до п. 3 Положення, призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Пунктом 6 Положення (в редакції від 01.06.2018) визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період) якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

Пунктом 13 Положення встановлено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання) заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

Зазначені заява та декларація можуть бути надіслані поштою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника.

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 15 календарних днів від ДФС, Державтоінспекції, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, вищих навчальних закладів, фондів соціального страхування інформацію, необхідну для призначення субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій.

Рішення про призначення (не призначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами восьмим-дванадцятим цього пункту.

Згідно з Положенням, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення;

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.97 за № 39/283/90/5 повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться зокрема і у випадку виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів.

Відповідно до п.2 вказаного вище Порядку в разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів:

- припиняють надання субсидії;

- повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів;

- подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни);

- повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії;

Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюються органом соціального захисту населення в кожному конкретному випадку з урахуванням матеріального стану отримувача субсидії, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.

Частиною 1 ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст.1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст.1215 ЦК України вбачається, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата, стипендії, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №583/168/17 не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання.

Як вже зазначалось, згаданим вище Положенням передбачено, що субсидія не призначається (у тому числі на наступний період) якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

У даному випадку, відповідач звернулася із заявою про призначення житлової субсидії 15.06.2018, а тому мала би зазначити у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії (розділ 4) інформацію про те, що на її чоловіка гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано мотоцикл VIPER V150A 2017 року випуску. Однак у декларації в розділі IVу графах зобов`язано вказати, прізвище, ініціали власника транспортного засобу та «Автомобіль марки», тому відповідач несвідомо зазначила, що автомобіль немає у власності, і також не вказала про наявність у власності її чоловіка мотоцикла, оскільки така графа у декларації відсутня.

Наведене підтверджує ту обставину, що відповідачем при поданні заяви про призначення житлової субсидії, не була прихована чи свідомо зазначена недостовірна інформація, яка б вплинула або могла вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру, будь яких доказів, які б свідчили про свідоме неповідомлення відповідачем інформації про наявний у її членів сім`ї власності транспортного засобу, зокрема, мотоцикла, позивачем не надано.

Пунктом 6 Положення №848 (в редакції на момент звернення відповідача за призначенням субсидії) врегульовано не питання припинення нарахування та виплати вже призначеної житлової субсидії, а питання, за яких житлова субсидія взагалі не призначається.

Безпосередньо на позивача Положенням №848 покладено обов`язок для нарахування субсидій направляти відповідним органам запити на отримання відомостей про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітикт та МВС.

Так за приписами пункту 14 Положення №848 (в редакції на момент звернення відповідача за призначенням субсидії) для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються, зокрема, відомості про наявність в осіб транспортних засобів уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

Суд приходить до висновку, що при розгляді цієї справи може бути враховано рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини вказує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач всупереч ст. 81 ЦПК України не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що відповідачем при поданні заяви про призначення житлової субсидії було подано недостовірну інформації, у зв`язку з чим передбачені законом підстави для стягнення з неї надміру перерахованої суми субсидії в даному випадку відсутні.

Беручи до уваги, що лише після перевірки відомостей, які вказала відповідач у заяві та декларації, позивач мав право прийняти рішення про призначення субсидії, позивачем не надано доказів направлення позивачем на момент вирішення питання про призначення субсидії відповідачу відповідного запиту до уповноваженого органу МВС з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність у ОСОБА_4 та членів її сім`ї зареєстрованих у встановленому порядку транспортних засобів, враховуючи, що при вирішенні спору не було встановлено, що позивач (платник грошових коштів) довів факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів), та не надав доказів, які б свідчили про свідоме неповідомлення відповідачем інформації про наявний у її членів сім`ї власності транспортний засіб, зокрема: мотоцикл, покладаючи в основу рішення встановлені обставини, такі як відсутність умислу відповідача щодо навмисного неподання інформації, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд приходить до висновку, що примусове повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії у 16267,77 грн, може призвести до покладення на ОСОБА_4 надмірного тягаря, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії суд відмовляє.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що у наданому суду розрахунку виплаченої ОСОБА_4 субсидії містяться вичерпні дані щодо рішення про призначення субсидії відповідачу з часу подання нею заяви про призначення житлової субсидії та до припинення надання ОСОБА_4 житлової субсидії, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема розрахунком надміру нарахованої субсидії відповідачу, в якому містяться дані лише щодо розміру переплати без детальної арифметичної розшифровки значення кожної суми.

Також, посилання представників позивача на те, що через надмірну зайнятість працівників управління, верифікація даних осіб, які звертаються із заявами про призначення субсидії, проводиться вибірково, і дані відповідача ОСОБА_4 було перевірено лише через три роки, суд не може покласти в основу рішення, оскільки такі дії працівників Управління суд розцінює як невиконання обов`язку щодо перевірки протягом десяти днів інформації, необхідної для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням, що суперечить встановленому Порядку.

Крім того, відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, суд стягує з позивача на користь відповідача, понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень, що підтверджуються документально (а.с.51,52).

На підставі наведеного, ст.ст.1212, 1213, 1215 ЦК України, Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.97 за № 39/283/90/5, керуючись ст. ст. 2, 3, 4,10, 12,13,76-78, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про стягнення з ОСОБА_4 нарахованих надміру у вигляді житлової субсидії коштів в сумі 16267 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 77 коп. відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради на користь ОСОБА_4 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради, бульвар Шевченка, 7, м. Нововолинськ, 45400, ЄДРПОУ 03191986;

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 17 вересня 2021 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук