
Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/430/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2021 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого – судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Коломієць Л.В.,
справа № 677/430/19,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідачі – ОСОБА_2 , Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області,
предмет позову – визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
представник позивача – ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 .
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батьків. Крім нього спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його брат ОСОБА_2 .
Стверджує, що у визначені законом строки він не звернувся до нотаріуса, оскільки вважав, що у померлих не було майна, яке можна успадкувати. Про наявність паїв у батьків позивач не знав. Дізнався тільки у січні 2019 року під час звернення до Севрюківської сільської ради та Гриценківської сільської ради за довідками.
Зважаючи на вказане, просив позов задовольнити, визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Представник відповідача адвокат Кравченко В.В. надіслав до суду відзив, в якому щодо задоволення вимог позову заперечив, вказав, що позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про пропуск ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батьків позивача та відповідача з поважних підстав. Стверджує, що позивач звернувся з вказаним позовом майже через 17 років після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, при цьому на думку представника відповідача, позивачем не зазначено жодної об`єктивної підстави, що перешкоджала йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини раніше.
Зважаючи на вказане в задоволені позову просив відмовити.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача ОСОБА_3 надіслав до суду заяву, у якій вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні, просив справу розглянути за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача ОСОБА_4 надіслав до суду заяву, у якій щодо задоволення позову заперечив, справу просив розглянути у відсутність відповідача та його представника.
Представник відповідача Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області надіслав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу на розсуд суду та за відсутності представника селищної ради.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
11.04.2019 відкрито провадження у справі.
16.09.2019 справа прийнята до свого провадження суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюком Р.В., постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
26.05.2021 замінено відповідачів Севрюківську сільську раду Красилівського району Хмельницької області, Гриценківську сільську раду Красилівського району Хмельницької області на правонаступника Антонінську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області.
03.02.2021 ухвалою суду за клопотаням представника відповідача витребувано докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розгляд заяв здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) розміром 4,30 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Ікопоть» в с. Гриценки, Красилівського району, Хмельницької області, що належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0374436.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) розміром 4,30 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Ікопоть» в с. Гриценки, Красилівського району, Хмельницької області, що належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №924983.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .
Позивач після смерті спадкодавців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку не звертався, що підтверджується матеріалами спадкової справи №251/2017, відкритої 11.05.2017.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно частини третьої цієї статті за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
«V. Оцінка суду»
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував поважність пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини тим, що йому було не відомо про наявність спадкового майна.
Зі змісту ч. 3 ст. 1272 ЦК України вбачається, що за умови, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через необізнаність про наявність спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказаний висновок зроблено судом з урахуванням практики застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеній у постановах Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі № 198/476/16, від 01.02.2018 у справі № 712/656/15, від 06.06.2018 року у справі № 592/9058/17, від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 25.04.2019 року у справі № 761/794/15-ц, від 17.06.2020 року у справі № 520/10377/17, від 11.11.2020 року справа № 750/262/20, від 18.05.2021 року № 615/1337/19, від 15.09.2021 року справа № 357/7452/20.
Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.9) позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, а тому звільнений від сплати судового збору.
Однак позивач не звільняється від сплати витрат на правничу допомогу.
Вищенаведене узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у постановах від 22.11.2018 року у справі № 635/5462/17 та від 01.04.2020 в справі № 567/517/17..
Згідно долучених до матеріалів справи розрахунку судових витрат від 07.10.2020 та квитнації до прибуткового касового ордера від 07.10.2020 у зв`язку з розглядом цієї справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Оскільки в задоволені позову відмовлено, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141-142, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач - Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження : 31022, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Антоніни, пл. Графська, 6; код ЄДРПОУ: 04407342.
Суддя Р. В. Вознюк
Судове рішення № 100016072, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 29.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 677/430/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: