Постанова № 100015957, 29.09.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16360/21

Провадження № 3/161/5172/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі - Шандерик В.В.,

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління Служби Безпеки України у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Із протоколу №54/24/38-2905 про адміністративне правопорушення від 07.09.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи особою, відповідальною за забезпечення режиму секретності під час проведення всіх видів робіт, допустив порушення вимог нормативних документів у сфері охорони державної таємниці, що могли призвести до витоку відомостей секретного характеру. А саме, в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 41, 42, 116 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого Постановою КМУ від 18.12.2013 року №939 (далі – Порядок), не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, не забезпечив режим секретності під час проведення всіх видів секретних робіт, не здійснив контроль за дотриманням виконавцями порядку зберігання і роботи з секретними документами на робочих місцях. Як наслідок: режимні приміщення систематично не здавались під охорону черговому загону за підписом в журналі за формою згідно з додатком 33 до Порядку (п.п. 116, 219 Порядку); грубо порушився порядок зберігання МНСІ у неробочий час, як наслідок, у режимному приміщенні №2, визначеному комісією частини для роботи з МНСІ виключно протягом робочого часу, цілодобово зберігались МНСІ (ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 41, 42, 116, 207 Порядку); доставка секретних документів за межі населеного пункту здійснювалась у спосіб, що створює загрозу захоплення або ознайомлення з секретною кореспонденцією сторонніх осіб (п.п. 116, 248, 318 Порядку). Крім того, ОСОБА_1 : не проводив щоквартальні перевірки дотримання виконавцями секретних документів порядку їх зберігання і роботи з ними на робочих місцях, як наслідок, значна кількість МНСІ, що зберігаються у робочих валізах працівників, до внутрішніх описів за формою згідно з додатком 18 до Порядку не внесені, а окремі МНСІ, які внесені до внутрішніх описів певних виконавців, знаходяться у робочих валізах інших виконавців (ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 41, 42, 116, 262, 438 Порядку; видавав робочі валізи, в яких зберігаються секретні документи виконавців, без обміну на спеціальні жетони-замісники, які у свою чергу, знаходяться не у виконавців секретних документів, а в нього (п. 262 Порядку); під час приймання робочих валіз виконавців не перевіряв правильність їх опечатування, як насідок: встановлені факти відсутності відтисків особистих металевих печаток секретоносіїв на їх робочих валізах, де зберігаються МНСІ; порядок опечатування окремих робочих валіз виконавців не забезпечував схоронність секретних документів, що в них знаходяться, та унеможливлював несанкціонований доступ до них (п.п. 116, 262, 263 Порядку); допустив без облікову передачу МНСІ між працівниками загону (п. 116 Порядку); не вніс до переліку МНСІ грифи секретності яких, підлягають перегляду, секретні документи, строки засекречування яких закінчились, внаслідок чого, обґрунтовані пропозиції установам, до компетенції яких належить питання про прийняття відповідного рішення, для здійснення заходів з перегляду та приведення грифа секретності такого МНІ у відповідність з вимогами законодавства, загоном не надсилалась (п.п. 160, 166 Порядку); в актах на знищення машинних носіїв інформації в графі № 3 не зазначений номер журналу або картки обліку, в якій зареєстровано машинні носії (п. 422-1 Порядку) чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП .

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про час, місце і дату судового розгляду. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він просить суд розглянути справу без його присутності, свою вину визнає в повному обсязі.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності ОСОБА_1 , беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно якої ст.212-2 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суд здійснює розгляд такої справи за відсутності останнього, по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Диспозиція п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є начальником групи документального забезпечення ГОРВ в/ч 9971.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , вчинені наведені у протоколі порушення режиму секретності, можуть призвести до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю та втрати матеріальних носіїв секретної інформації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП повністю доведена матеріалами справи і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №54/24/38-2905 від 07 вересня 2021 року, витягом з наказу №103-АГ-дск-рсо від 09 грудня 2020 року, витягом з наказу № 5-АГ-рсо від 21 січня 2021 року, витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці від 06.09.2021 №54/24/38-2902дск та іншими матеріалами справи.

Таким чином, дослідженими у суді належними і допустимими доказами, повністю підтверджується той факт, що ОСОБА_1 своїми діями, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст.212-2 КУпАП.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.