Ухвала суду № 100015705, 30.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

30.09.2021 Справа №607/17240/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із клопотанням про зменшення розміру сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що вона не отримує інших доходів, окрім мінімальної пенсії, а тому, враховуючи її майновий стан, може сплатити лише мінімальний розмір судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 908,00 грн.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Отже, стаття 136 ЦПК України, передбачає право суду, а не обов`язок відстрочити, розстрочити, зменшити розмір, або звільнити від оплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Отже для підтвердження майнового стану заявником мають бути надані документи, що може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження свого майнового стану позивач надала довідку Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації від 18.08.2021 № 978, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.09.2021 № 1986, довідку ПФУ (форма ОК-5) від 18.08.2021 та довідку ПФУ про доходи від 18.08.2021 № 1293102324228212, згідно якої сума пенсії за період з 01.02.2021 по 31.08.2021 складає 15 300,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову становить 555 502,00 грн, а відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 5 555,02 грн. – 908,00 грн (сплачено суд. збір позивачем) = 4 647,02 грн.

Таким чином, розмір судового збору перевищує 5 % від розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (30 600 * 5 % / 100 = 1 530), а тому, є підстави для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та приймаючи до уваги, що при вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру сплати судового збору, слід відмовити, оскільки вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів і для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, а тому, суд вважає, що слід відстрочити позивачу сплату судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, що становить 4 647,02 грн, на строк не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 260 Цивільного процесуального кодексу України, –

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 4 647,02 грн (чотири тисячі шістсот сорок сім гривень 02 копійки), на строк не більше як до ухвалення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала суду складена та підписана 30 вересня 2021 року.

СуддяО. М. Вийванко