Вирок № 100015150, 30.09.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3302/19

Провадження № 1-кп/444/59/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.,

номер кримінального провадження № 12019140240000946 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2019 року

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стронятин, Жовківського району Львівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, пенсіонерки, інваліда 3-ї групи, не являється депутатом чи адвокатом, раніше не судимої, невійськовозобовязаної, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Анастасівка, Новоград - Волинського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з вищою освітою, не працюючого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, не являється депутатом чи адвокатом, раніше не судимого, невійськовозобовязаного, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб НОМЕР_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

з участю прокурора Лабань С.С., Лозового Є.М., Гутковського В.В., Ненчин Р.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинувачених Детинич П.І.

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого Опришко О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження № 12019140240000946 від 08.10.2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_1 08 жовтня 2019 року, близько 14:30 години, знаходячись в селі Стронятин, Жовківського району, Львівської області на вул. Незалежності, неподалік дворогосподарства №33, на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_3 , діючи умисно, маючи умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, нанесла кілька ударів правою рукою затиснутою в кулак в обличчя з лівої сторони та праву кисть руки ОСОБА_3 , якою він закривав обличчя, внаслідок чого спричинила останньому легкі тілесні ушкодження, які виразились у синцях в ділянці лівого ока, садні на правій кисті.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 08 жовтня 2019 року, близько 14:30 години, знаходячись в селі Стронятин, Жовківського району, Львівської області, на вул. Незалежності, неподалік дворогосподарства №33, на грунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_3 , діючи умисно, маючи умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів обома руками затиснутими в кулаки в голову, тулуб, праве бедро ОСОБА_3 , внаслідок чого спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, які виразились у синцях в поперековій ділянці справа, ділянці правого кульшового суглобу та забої м`яких тканин лобної ділянки зліва.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що у них з потерпілим тривалий час конфлікт з приводу спору про право власності на будинок. Так, 08 жовтня 2019 року до неї подзвонила сусідка та повідомила, що на території спірного будинковолодіння гр. ОСОБА_3 краном розгружає в палетах цеглу. Вона з чоловіком прибули на місце та особисто підійшла до гр. ОСОБА_3 і попросила його почекати з такими діями, оскільки ще тривають судові процеси. Наголосила на тому, що вона не наносила йому ударів, а лише відбивалася, оскільки він її почав душити. ЇЇ чоловік також не наносив йому ударів, а лише відтягував від неї. Вона з приводу цього робила експертизу, оскільки їй було заподіяно ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Окремо зазначила, що кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 у суді немає. У звязку з вищенаведеним, вини у вчиненому вона не визнає, а тому просить її виправдати і в цивільному позові відмовити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 08 жовтня 2019 року до його дружини подзвонила сусідка та повідомила, що на території спірного будинковолодіння, за який вони з гр. ОСОБА_3 судяться, автокран розгружає в палетах цеглу. Вони з дружиною прибули на місце та побачили, що стоїть кран з палетами та багато людей, серед яких гр. ОСОБА_3 .. Їхній паркан та яблуня були поламані. Він сказав дружині, щоби вона підійшла до ОСОБА_3 і нагадала йому про те, що він ще не є власником спірного будинковолодіннята щоби припинив такі дії. Сам він в цей час залишився в автомобілі. Через кілька хвилин, він побачив, як гр. ОСОБА_3 тримає його дружину. Він вийшов з автомобіля та почав кричати до ОСОБА_3 припинити такі дії, однак він не реагував, а лише замахнувся ногою та вдарив його у живіт, а потім у серце. Зазначив, що він не міг завдавати удари потерпілому, оскільки він хворіє та немає сили, а тому сам здивований як йому вдалося вирвати свою дружину з його рук. Наголосив, що ОСОБА_3 він не бив, а лише відтягував від своєї дружини. Вважає, що ОСОБА_3 безпричинно впав на землю. Все це дружина ОСОБА_3 знімала на камеру телефону і тому, на його думку, це було все підлаштовано та зпровоковано. У звязку з вищенаведеним, так як вини у вчиненому він не визнає, а тому просить і в цивільному позові відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 08 жовтня 2019 року йому привезли маніпулятором на його ж земельну ділянку цеглу в палетах. Коли здійснювали її вигрузку, підїхали на автомобілі обвинувачені. ОСОБА_1 вибігла з автомобіля та почала перешкоджати маніпулятору вигрузці цегли. Він в цей час, щоби вона не завдала собі шкоди, перегороджав їй дорогу до маніпулятора, розвівши в сторону руки. Жодної шкоди він їй не завдавав. В цей час підбіг ОСОБА_2 та вдвох з дружиною почали завдавати йому удари, внаслідок чого він впав на землю. Згідно висновку екперта, він отримав легке тілесне ушкодження.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 22.03.2021 року пояснив, що він разом із обвинуваченими 08.10.2019 року приїхали на місце, де гр. ОСОБА_3 розвантажував цеглу маніпулятором. ОСОБА_1 вийшла з автомобіля та підійшла до ОСОБА_3 з проханням припинити незаконні дії, оскільки він незаконним шляхом отримав спірну земельну ділянку. ОСОБА_3 при розмові, почав її відштовхувати. Про що вони між собою розмовляли, він не чув. Однак, коли гр. ОСОБА_3 почав розмахувати в сторону ОСОБА_1 руками та душити її, то з автомобіля вибіг її чоловік - ОСОБА_2 та відштовхнув його. В цей час дружина ОСОБА_3 все знімала на камеру, а тому на його думку, все це було підлаштовано.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 22.03.2021 року пояснила, що вона з чоловіком приїхали 08.10.2019 року на свою земельну ділянку проконтролювати вигрузку палетів цегли маніпулятором. В цей час приїхали обвинувачені та ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля почала перешкоджати маніпулятору вигружати цеглу. ЇЇ чоловік, почав перекривати їй дорогу, щоби на неї не впали будматеріали, однак ОСОБА_1 виривалася та кричала і при цьому била та дряпала її чоловіка. Підбіг ОСОБА_2 та також завдавав удари потерпілому в різні частини тіла, навіть після того, як він впав на землю. Зазначила, що всю цю подію їй вдалось зняти на мобільний телефон. Саме вона викликала поліцію та швидку допомогу. ЇЇ чоловіка ОСОБА_5 забрала швидка, а ОСОБА_1 та зробили висновок, що у неї відсутні будь-які ушкодження.

З висновку експерта № 975 від 10.10.2019 року вбачається, що у гр. ОСОБА_3 при обстеженні в ЛШМД м. Львова 08.10.2019 року було встановлено діагноз: "Забій м"яких тканин лобної ділянки зліва, обличчя зліва". На час проведення судово-медичної експертизи виявлено синці в ділянці лівого ока, в поперековій ділянці справа, в ділянці правого кульшового суглобу, плями на шкірі на правій кисті, які є слідами загоєних саден. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок контактів вказаних ділянок із тупими предметами, могли виникнути 08 жовтня 2019 року і відносяться до легкого ступеня тяжкості (а.с.15-16 матеріалів кримінального провадження).

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів до слідчих експериментів з свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 46, 52 матеріалів кримінального провадження) вбачається, що вони показують як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наносять удари потерпілому ОСОБА_3 .

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису зробленого на мобільний телефон свідком ОСОБА_5 та долученого до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу чітко вбачається, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наносять удари потерпілому ОСОБА_3 після чого він падає на землю, а вони продовжують йому наносити удари в різні ділянки тіла.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме: покази свідків, висновок експерта, досліджені в суді відеозаписи є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також суд приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні пред`явлених їм обвинувачень.

Суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і обвинувачений винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення ОСОБА_2 та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 125 КК України

Суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і обвинувачена винна у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

За вищенавених обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 та кваліфікує дії останньої за ч. 1 ст. 125 КК України.

Одночасно, суд не бере до уваги твердження обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що нічого протиправного вони не вчиняли, а лише оборонялися, а також те, що усі докази здобуті провокаційним шляхом, оскільки ці пояснення спростовуються в судовому засіданні вищевказаними доказами, які є належними та допустимими.

А тому, суд приходить до висновку, що покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спрямовані на уникнення відповідальності.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення нею проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК Українита особу винної, яка не працює, пенсіонерка, інвалід 3-ї групи, не судима.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення ним проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та особу винного, який не працює, пенсіонер, інвалід 3-ї групи, не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення та особу винної ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне обрати обвинуваченій покарання у виді штрафу в межах санкції статті за якою вона судиться.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення та особу винного ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції статті за якою він судиться.

Щодо заявленого потерпілим цивільного позову, то суд приходить до висновку, що такий підлягає до часткового задоволення у звязку із наступним.

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Пленум роз`яснив судам, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із пояснень ОСОБА_3 (а.с. 19-21 матеріалів кримінального провадження) вбачається, що під час вчинення кримінального правопорушення, було пошкоджено сенсорний екран мобільного телефону марки "Самсунг S8" .

Згідно рахунку фактури № 691 від 04.02.2020 року послуга по заміні скла телефону "Самсунг" складає 5157, 50 грн.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена, шкода, заподіяна ОСОБА_3 , яка пов`язана із вчиненням даного злочинного діяння та підтверджена відповідними документами долученими до матеріалів справи не відшкодована, а тому суд приходить до переконання, що з обвинувачених слід стягнути в користь потерпілого 5157, 50 гривень матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1, 3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Також відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року №5, яким визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин.

Крім цього, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір буде мати суто умовний вираз. У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний нанесеній моральній шкоді.

Суд враховує те, що діями обвинувачених завдано моральної шкоди потерпілому, що виразилася в душевних стражданнях у звязку з протиправною поведінкою обвинувачених, разом з тим, застосовуючи принцип розумності та справедливості, визнає, що заявлена потерпілим до відшкодування моральна шкода є завищеною, а тому дана позовна вимога підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткову підставність позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 11.12.2019 року між адвокатом Опришко Олегом Зіновійовичем та потерпілим ОСОБА_3 укладено Договір про надання правової допомоги та зміни та доповнення до договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 року. Вартість послуг становить 20 000,00 грн.

Відповідно до прибуткових касових ордерів від 23.12.2019 року та від 29.01.2021 року ОСОБА_3 сплачено ОСОБА_7 за надання правової допомоги 20000,00 грн.

Вивчивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу є доведеними, сума судових витрат на правничу допомогу відповідає заявленій в попередньому (орієнтовному) розрахунку, та те, що вказані витрати пов`язані з розглядом справи, розмір цих витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, що дає підстави для задоволення заяви.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч. 1 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 коп.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_3 ) 5157 (пять тисяч сто пятдесят сім гривень) грн. 50 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_3 ) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. моральної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_3 ) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. моральної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Речові докази, а саме, диск з відеозаписом, на якому зоображено події, що мали місце 08.10.2019 року с. Стронятин, вул. Незалежності неподалік будинку 33 Жовківського району Львівської області, який долучив до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 та який поміщено в паперовий конверт - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: Зеліско Р. Й.