Рішення № 100014962, 30.09.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/323/2021

Справа № 325/1026/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18393 від 14 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 67846,35 гривень; стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що в січні 2021 року позивач від приватного виконавця дізнався про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 67846,35 гривень. Вказана заборгованість стягується на підставі кредитного договору від 14.01.2014 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , згідно з яким було отримано кредит в сумі 23600,00 грн. на 39 місяців, дата повернення кредиту – 06.05.2017 р. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню. Так, позивач оспорює розмір заборгованості та вважає, що строки позовної давності по кредитному договору вже минули.

Ухвалою судді від 31.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.09.2021 року; зобов`язано приватного нотаріуса надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису; зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» надати суду належним чином засвідчені копії виконавчого напису, та всіх наявних документів, на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не прибув, його представник адвокат Сєров М.І. надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, надав також квитанцію про оплату послуг адвоката на суму 5000,00 грн.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи не подавав, відзив на позов не надіслав. 07.09.2021 року на адресу суду надійшла заява у якій відповідач повідомив, що не має можливості виконати ухвалу суду про надання документів, оскільки такі були подані нотаріусу і приватному виконавцю.

21.09.2021 року від приватного нотаріуса Горай О.С. надійшла заява про неможливість надання матеріалів нотаріальної справи, оскільки такі були вилучені працівниками поліції під час проведення обшуку. Крім того, Міністерством юстиції України було анульовано свідоцтво на право здійснення нотаріальної діяльності ОСОБА_2 .

Треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без участі відповідача, на підставі ст. 280 ЦПК України за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 18393 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», якому право вимоги відступило ТОВ «Женева» на підставі договору відступлення прав вимоги від 27.07.2020 року, якому право вимоги відступив ПАТ «Платинум Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги від 22.03.2018 року, заборгованості в розмірі 67846,35 гривень, яка складається з: 16005,44 грн. – заборгованість за сумою кредиту; 94,98 грн. - заборгованість за комісією; 4876,43 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 319,24 грн. – строкова заборгованість за комісією; 45900,26 грн. – строкова заборгованість по відсоткам; 650,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису. Вказана заборгованість стягується на підставі кредитного договору від 14.01.2014 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , період стягнення: з 27.07.2020 по 27.07.2020.

Згідно з копією кредитного договору від 14.01.2014 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , позивач отримав кредит в сумі 23600,00 грн. на 39 місяців, зі сплатою 12 % річних, дата повернення кредиту – 06.05.2017 р.

Приватним нотаріусом та відповідачем на ухвалу суду не були надані витребувані документи, а саме належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису та всі наявні документи, на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом.

Так само, докази на підтвердження отримання права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» суду не надавались.

Згідно матеріалів справи, 10.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження ВП № 62999662 з примусового виконання виконавчого напису № 18393 від 14.08.2020 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив те, що нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та вчинив напис поза строком давності.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідачем не було надано суду первинні бухгалтерські документи, які би підтверджували безспірність заборгованості. Крім того, оскільки датою повернення кредиту визначено 06.05.2017 р., а виконавчий напис вчинено 14.08.2020 року, на переконання суду, нотаріус порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» в частині трирічного строку давності.

Крім того, суму не зрозумілий період стягнення, зазначений у виконавчому написі, який фактично складає один день.

Дослідивши зібрані докази і оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Як зазначено уст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

У виконавчому написі та в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, що позбавляє можливості перевірити правильність нарахування відсотків, комісій, неустойки.

У виконавчому написі нотаріусом не зазначено, коли настав строк платежу за кредитним договором.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено суду безспірності заборгованості, стосовно якої вчинено виконавчий напис.

Таким чином, на переконання суду позивачем доведено, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн. та забезпечення позову – 454,00 грн.

Також, позивачем заявлено до компенсації витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., і на їх підтвердження надано ордер, свідоцтво, розрахунок, відповідно до якого за складання позову – 2500,00 грн., за участь у одному засіданні – 2500,00 грн., а також квитанцію на суму 5000,00 грн.

Проте, суд враховує, що у даній справі не відбувалось усних засідань, і тому присуджує до компенсації витрати на правову допомогу лише на суму 2500,00 грн. за складання позову.

Керуючись ст.ст.15,16,18,526 ЦК України, ст.ст.34,39,50,87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12,13,81,133,137,141, 259,264,268,273, 280-281,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18393 від 14 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 67846,35 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1362 грн.00 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн. 00 коп., а всього 3862 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 30.09.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749).

Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна (м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 оф. 14);

приватний нотаріус приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35).

Суддя Є.В. Діденко