Рішення № 100014829, 22.09.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.09.2021

Справа № 937/7468/21

2/937/3439/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Бєгушева Л.В.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, старшого державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликової Лідії Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Євген Євгенович, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16956, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 25.09.2020 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості на загальну суму 25050,00 гривень. Також просить стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 гривень та 454,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні старшого державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликової Л.М. від 08.07.2021 року перебуває виконавчий напис № 16956, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 25.09.2020 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості на загальну суму 25050,00 гривень. Вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки боргові зобов`язання перед ТОВ «Фінпром Маркет» не носять безспірний характер. Крім того, позивач сумлінно виконував умови кредитного договору та сплачував щомісячні платежі до грудня 2016 року коли АТ «Банк «Фінанси та кредит» було ліквідовано, а рахунки банку закриті. На його письмове звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів АТ Банк «Фінанси та кредит» та Голові Національного Банку України від 02.02.2018, 14 березня 2018 року отримано відповідь про неможливість надання інформації яка містить банківську таємницю.

Будь-яких листів, повідомлень від ТОВ «Фінпром Маркет» щодо підстав, розміру та наявності заборгованості на його адресу не надходило. Письмових вимог про погашення заборгованості та про усунення порушення основного зобов`язання він не отримував.

Крім того, вважає, що виконавчий напис вчинено с порушенням ст.88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки кредитний договір з банком укладено у 2013 році, останній платіж по кредиту сплачено у 2014 році, тому сплив трирічний строк виникнення прави вимоги за кредитним договором.

Ухвалою суду від 09.08.2021 року відкрито провадження по справі та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 16956, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Однак ухвала суду виконана не була.

Ухвалою суду від 22.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про врегулювання спору за участю судді.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його та позивача відсутності. На заявлених позовних вимогах наполягає та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. 13 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог в порядку ст.206 ЦПК України.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання позивача про слухання справи за її відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, старшого державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликової Лідії Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з анкети –заяви № 015-Z/022890 від 02.12.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитним договір, на підставі якого ОСОБА_1 отримано кредитну картку з кредитним лімітом 42 750 гривень/а.с.22/.

02 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів АТ Банк «Фінанси та кредит» та Голові Національного Банку України з проханням надати реквізити рахунку для погашення боргових зобов`язань за анкетою-заявою № 015-Z/022890 від 02.12.2013/а.с.24/.

Згідно відповіді № 41-036-5450/18 від 14.03.2018 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 відмовлено в наданні інформації, що містить банківську таємницю/а.с.25/.

25 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16956, яким запропоновано стягнути заборгованість з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в розмірі 25050,00 гривень.

Зазначений виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).

Крім того, встановлено, що постановою старшого державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликової Л.М., ВП №66024642 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого напису №16956, виданого 25 вересня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором в розмірі 25050,00 гривень /а.с.17,18/.

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Так, «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року встановлено низку документів, які є підставою для стягнення у безспірному порядку згідно виконавчих написів нотаріусів, зокрема, визначено можливість проведення стягнення з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Пунктом другим Переліку закріплено, що підставою для стягнення за виконавчими написами нотаріусів є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 закону «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, стст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року №826/20084/14, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Також, нотаріусом, не було дотримано вимоги законодавства щодо умови, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки дата кредитного договору 02.12.2013 року, та на час здійснення виконавчого напису 25.09.2020 року, минуло більше шести років, що є порушенням чинного законодавства, щодо строків звернення банку для вчинення виконавчого напису.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню, оскільки приватний нотаріус вчинив спірний виконавчий напис з порушенням процедури вчинення виконавчого напису, неправомірності вимог як в частині розміру заборгованості так і спливу строків давності за вимогами, з якими ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Стосовно розподілу судових витрат, враховуючи вимоги п.1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у зв`язку із задоволенням позовних вимог судового збору в розмірі 454,00 грн. та 227,00 грн., інша половина судових витрат в розмірі 454,00 грн. та 227,00 грн. має бути повернута позивачу з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті /а.с.1,2/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, старшого державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликової Лідії Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 16956, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», заборгованості в сумі 25 050(двадцять п`ять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок та 227(двісті двадцять сім) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37941997, юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168) повернути ОСОБА_2 у, 06.01.1959 року народження, (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 50% від сплаченої суми судового збору, що становить грошову суму у розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривні 00 копійок згідно квитанції № 0.0.2219441659.1 від 04.08.2021 та 227/двісті двадцять сім/ гривень 00 копійок згідно квитанції № 0.0.2219441247.1 від 04.08.2021.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», юридична адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9А офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа: старший державний виконавець Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) Шликова Лідія Миколаївна, 72311, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, буд. 99.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова