Рішення № 100014739, 28.09.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/3924/21

Номер провадження 2/333/2876/21

рішення

Іменем України

28 вересня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (вул. М. Стельмаха, буд. 9-а/204, м. Ірпінь, Київська область, 08205), треті особи: державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мітіна Тетяна Володимирівна (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (вул. Мала Житомирська, буд.6/5, м. Київ, 01001) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

09 червня 2021 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 07.12.2020 року зареєстрований за № 29357 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість у розмірі 12 685 гривень 04 копійок, та стягнути судові витрати з відповідача.

Вимоги обґрунтовує тим, що 11 травня 2021 року державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мітіною Т.В. на підставі виконання виконавчого напису № 29357, виданого 07.12 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65044000 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 12 685, 04 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинений 07.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за № 29357, про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 12 685, 04 грн. таким, що не підлягає виконанню, та може бути визнаний судом таким.

Напис вчинено на підставі ст.,ст. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до ст.ст.87-88 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, визначено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вказаний пункт внесено в зміст переліку документів на підставі п.2 «Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662. («Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»)

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017року визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, нотаріус безпідставно застосував пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в редакції, що визначали перелік документів у стягненні заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Для одержання виконавчого напису згідно даної редакції подаються: оригінал нотаріально посвідчено угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Нотаріусом порушені вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» в частині дотримання строку, протягом якого виконавчий напис може бути вчинено, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає трирічний строк з дня виникнення права вимоги, в межах якого може бути вчинено виконавчий напис.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2021 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно, було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. матеріали нотаріальної справи заведеної при вчиненні виконавчого напису № 29357 від 07.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в сумі 12 685 гривень 04 копійок.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2021 року було витребувано з Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №65044000 та у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича матеріали нотаріальної справи заведеної при вчиненні виконавчого напису № 29357 від 07.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в сумі 12 685 гривень 04 копійок.

12 серпня 2021 року на адресу суду від Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшли належним чином завірена копія виконавчого провадження № 65044000 на вимогу суду.

16 серпня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Яворського Р.І. про врегулювання спору за участю судді та заява про визнання позовних вимог.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Яворського Р.І. про проведення врегулювання спору за участю судді.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала. Просила суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позовних вимог. З урахуванням того, що відповідач визнає позовні вимоги, просить стягнути з відповідача лише 50% судового збору, інші 50 % повернути позивачу з державного бюджету.

У судове засідання третя особа - державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мітіна Тетяна Володимирівна не з`явилась, але до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини не явки суду не відомі, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

07 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинений виконавчий напис № 29357 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 12 685 гривень 04 копійки за період з 26 квітня 2018 року по 07 грудня 2020 рік включно.

Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мітіної Т.В. на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 65044000.

Ухвалами суду від 10 червня 2021 року та 08 липня 2021 року у приватного нотаріуса Остапенко Є.М витребовувались матеріали нотаріальної справи заведеної при вчиненні виконавчого напису № 29357 від 07 грудня 2020 року. Проте, зазначену ухвалу суду не виконано. Рекомендовані листи, які направлялись на адресу приватного нотаріуса, який є третьою особою не вручені приватному нотаріусу, про що стоїть відмітка у поштовому повідомлені.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.09.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 16.09.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що в неї відсутні будь-які боргові (кредитні) зобов`язання перед відповідачем ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами». Договорів, які б встановлювали її зобов`язання перед вказаним товариством, вона не укладала. Будь-яких письмових вимог про сплату боргу не отримувала.

Відповідач, в свою чергу, жодних заперечень та доказів на спростування зазначеного не надав. Навпаки, відповідач визнає позовні вимоги та не заперечує проти визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

Будь-яких доказів на підтвердження того, що кредитний договір належить саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Також, матеріалами справи встановлено, що виконавчий напис вчинено відносно ОСОБА_4 .. Так само як і не надано розрахунок відповідно до якого можливо б було встановити, що сума заборгованості за кредитним договором становить саме 58265 грн.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач цілком обґрунтовано посилається на відсутність в нього документів, які були підставою для винесення виконавчого напису, тому вважає, що обов`язок доказування заперечень покладається на відповідача, в результаті дій якого були зібрані, створені та подані документи приватному нотаріусу.

Отже, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення судових витрат понесених із розглядом справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

Позивачем при зверненні до суду із позовною заявою сплачено сплачений судовий збір в сумі 908 грн., за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 454 грн. за заяву про забезпечення позову, який підлягає стягненню з відповідача.

Загальна сума витрат по сплаті судового збору становить 1362 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем визнано позовні вимоги позивачу підлягає поверненню 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12-18,76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, 261, 625, 1050 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (вул. М. Стельмаха, буд. 9-а/204, м. Ірпінь, Київська область, 08205), треті особи: державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мітіна Тетяна Володимирівна (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (вул. Мала Житомирська, буд.6/5, м. Київ, 01001) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, № 29357 від 07 грудня 2020 року про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості у розмірі 12 685 гривень 04 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, Київська область, м.Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9а, оф.203) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 681 гривень 00 копійок (шістсот вісімдесят одна гривень нуль-нуль копійок).

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 повернути 50% сплаченого судового збору у розмірі 454 гривень 00 копійок (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль-нуль копійок) (квитанція № 28 від 09 червня 2021 року) та 227 гривень 00 копійок (квитанція № 27 від 09 червня 2021 року).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов