Рішення № 100012832, 30.09.2021, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1082/21

Провадження № 2/663/611/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 вересня 2021 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Клімченка М.І.

секретаря Подляшко Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала заяву №б/н від 12.12.2016 року. Відповідачем умови кредитного договору не виконуються. Станом на 17.03.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 14315,67 гривень. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 06.05.2021 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2016 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» та заповнила і підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, на підставі якої банк надав відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 12.12.2016 року та копією паспорта відповідача.

Отже, між сторонами виникли права і обов`язки, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

Також, судом встановлено, що відповідачка користувалася отриманими кредитними коштами і здійснювала періодичне погашення кредиту. Останнє погашення кредиту здійснено 24.02.2021 року на суму 3000,00 гривень, після чого оплати відсутні, що підтверджується наданою банком випискою по рахунку за договором №б/н від 12.12.2016.

З наявного у матеріалах цивільної справи розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, вбачається, що станом на 17.03.2021 року заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.12.2016 року становить 14315,67 гривень, що складається із наступного:

13225, 52 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

1090, 15 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Оскільки позичальник користувалася отриманими кредитними коштами і не повернула їх в повному обсязі, то суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13225,52 гривень, яка виникла станом на 17.03.2021 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь банку 1090,15 грн заборгованості за простроченими відсотками, суд дійшов висновку щодо відмови у їх задоволенні з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В матеріалах справи наявна Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, на підставі якої відповідачка отримала грошові кошти, і яка не містить умови договору про відсоткову ставку, встановлення відповідальності у вигляді пені за несвоєчасність сплати боргу, штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова) та їх визначеного розміру.

За таких обставин, з огляду на відсутність домовленості між сторонами щодо умов й розміру відсоткової ставки, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідачки заборгованості за простроченими відсотками за кредитним договором, а тому позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з їх безпідставністю.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до громадянина про стягнення боргу за кредитним договором від 18 лютого 2011 року, де Велика Палата, скасовуючи рішення судів в частині стягнення процентів та пені і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові в цій частині, вказала, що відсутність в анкеті-заяві домовленості про сплату процентів і неустойки не дає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Суд відхиляє з викладених вище підстав доводи позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк», про те, що сторони у потрібній формі досягли згоди щодо змісту договору про надання банківських послуг, який включає заяву позичальника, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, в тому числі, досягли згоди щодо розміру процентів і неустойки, як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Посилання позивача на те, що конкретні умови кредитування, в тому числі розмір процентів, визначаються Умовами та правилами надання банківських послуг, є безпідставними, оскільки зазначені Умови не містять підпису відповідача. Доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме з цими Умовами ознайомився, погодився і мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, банком не надано, а відтак підстави брати їх до уваги відсутні.

Саме така правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду України, зокрема: від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15; від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16; від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, де вказано про те, що Умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Аналогічна позиція викладена у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, де Велика Палата, зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які наявні в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як складову частину спірного кредитного договору, укладеного між сторонами 12 грудня 2016 року шляхом підписання заяви-анкети, в частині права банку здійснювати нарахування процентів.

Позовна заява містить посилання на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання, який регулюється ст.634 ЦК України і згідно якого сторона може лише приєднатися до такого договору і не може запропонувати свої умови договору, а тому відсутність підпису позичальника в умовах не свідчить про не укладення договору.

Суд відхиляє такі доводи позивача з викладених вище підстав, оскільки підпис відповідача в Умовах та правилах надання банківських послуг відсутній, а позивачем у свою чергу не надано доказів, що саме ці Умови або їх відповідна редакція існували чи були чинними на момент написання відповідачем анкети-заяви і не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13225,52 гривень, яка виникла станом на 17.03.2021 року з наведених вище підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

З урахуванням викладеного, а також того, що судом задоволено заявлені позовні вимоги в сумі 13225,52 гривень, що складає 92,38% від заявленої позивачем суми заборгованості, що становить 14315,67 гривень, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2097,13 гривень, що відповідає 92,38% від сплаченої позивачем суми судового збору під час звернення до суду - 2270,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 17.03.2021 загальною сумою 13225 (тринадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачені судові витрати у сумі 2097 грн. 13 коп.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. І. Клімченко