Ухвала суду № 100011049, 29.09.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2409/21

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Літневська А.Р.

за участю:

прокурора Чайки О.Г.,

представника установи виконання покарань Швеця С.Ю.

захисника Сільченка О.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання адвоката Сільченка Олександра Васильовича щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 15.06.2001 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі застосування ст. 45 КК України вважається засудженим умовно з іспитовим строком на 1 рік;

2) 17.05.2002 Староміським районним судом міста Вінниця за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 02.09.2003 згідно постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 24.09.2003 за ст. 81 КК України на невідбутий термін покарання 1 рік 2 місяці 4 дні;

3) 29.03.2005 Ленінським районним судом міста Вінниця за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. У зв`язку із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки;

4) 20.01.2006 Літинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі. У зв`язку із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;

5) 20.03.2008 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.03.2010 згідно постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 10.03.2010 за ст. 81 КК України на невідбутий термін покарання 3 місяці 24 дні;

6) 08.08.2014 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 1 190 гривень;

7) 10.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України до 150 годин громадських робіт;

8) 30.10.2017 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 1 місяця 10 днів арешту. Звільнений 07.03.2018 на підставі відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

9) 10.07.2018 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі;

10) 28.01.2019 Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі;

11) 12.11.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі,

на даний час відбуває покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 07.07.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі,

про його умовно-дострокове звільнення, згідно положень ст. 81 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката Сільченка О.В. про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , згідно положень ст. 81 КК України, в якому він просить звільнити ОСОБА_1 умовно-достроково від подальшого відбуття покарання, оскільки він відбув більше половини призначеного строку покарання, став на шлях виправлення, оскільки в травні 2021 року переведений до дільниці соціальної реабілітації, має заохочення, стягнень не має.

На виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі суду про призначення судового розгляду заяви, установою відбування покарання ДУ «Стрижавська ВК (№81)» було надано особову справу засудженого ОСОБА_1 , довідку – характеристику на засудженого та довідку щодо стягнень та заохочень.

В судовому засіданні захисник Пуздранівського С.Б., адвокат Сільченко О.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, вказаних в поданій заяві, просив врахувати, що засуджений фактично відбув вже 2/3 строку покарання, сумлінно працює та має заохочення, а тому вважає доведеним, що засуджений виправився та не вчинятиме нових злочинів.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити, пояснив, що за час відбування покарання сумлінно працював, та офіційно офрмити його на роботу установа змогла лише післі отримання ним паспорту, всі вимоги адміністрації установи виконував сумлінно, має два заохочення та переведений до дільниці соціальної реабілітації, раніше він мав проблеми з наркотичною залежністю, якої він наразі не має, та після смерті батьків в 2014 році в нього виникла ігрова залежність, через яку він вчиняв корисливі злочини. У вчиненому розкаюється та вважає, що на даний час він виправився. Планує проживати в будинку батьків та допомагати рідній сестрі вести господарство, обробляти земельну ділянку.

Представник установи відбуття покарання в судовому засіданні при вирішенні клопотання підтримав подану установою характеристику на засудженого, він має середній рівень ризику вчинення повторних правопорушень, характеризується посередньо, з 25.05.2021 переведений до діьниці соціальної реабілітації та вважає, що на даний час засуджений до досяг ступеня виправлення, передбаченого ст. 81 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви захисника засудженого, враховуючи дані про його особу, в тому числі попередню відмову установи в застосуванні ст. 81 КК України до ОСОБА_1 , його неодноразові судимості, тому вважає, що ОСОБА_1 на даний час не довів своє виправлення, та просив взадоволенні заяви відмовити.

Вивчивши клопотання захисника, вислухавши його пояснення та пояснення засудженого, з`ясувавши позицію прокурора та представника установи відбування покарань, дослідивши матеріали даної справи та особової справи ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно вироку Вінницького апеляційного суду від 07.07.2020 вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2020 скасовано в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ОСОБА_1 вважається засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК Українидо 4 років 6 місяців позбавлення волі, в решті вирок залишено без змін.

Початок строку засудженому ОСОБА_1 рахується з 07.07.2020, кінець строку відбування покарання 06.02.2022.

З характеристики засудженого ОСОБА_1 , наданої установою виконання покарань, вбачається, що ОСОБА_1 під час тримання в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувались. З 20.08.2020 утримувався в ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)», де також до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувались. З 12.11.2020 утримувався в державній установі «Київський слідчий ізолятор», де до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувались, характеризувався посередньо.

В Державну установу «Стрижавська ВК (№ 81)» прибув 04.12.2020, де перебуваючи на дільниці ресоціалізації до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочувався один раз у встановленому законом порядку. 25.05.2021 за постановою начальника установи для подальшого відбування строку покарання переведений до дільниці соціальної реабілітації при ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)», де працевлаштований різноробочим на дільниці соціальної реабілітації на виробництві установи, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочувався один раз.

Засуджений ОСОБА_1 має рівні взаємовідносини з іншими засудженими різної спрямованості. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, з метою поблажливого ставлення до себе. Намагається утримувати у чистоті і порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Передбачені законом вимоги персоналу установи виконує, проте в більшості випадків виконує якісно тільки під контролем адміністрації установи. Роботи із благоустрою установи виконує, проте під наглядом адміністрації установи, на даний час власної ініціативи не проявляє. Залучений до участі в програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Підготовка до звільнення». Підтримує соціально-корисні зв`язки з сестрою шляхом телефонних розмов та отримання посилок, за час відбування покарання отримав 6 посилок. Вину в скоєному злочині за вироком суду визнав. Виконавчі листи до установи не надходили. Відповідно до підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту, має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.

04.01.2021 комісією установи було відмовлено в переведенні до дільниці соціальної реабілітації, як особі, що не стає на шлях виправлення.

21.05.2021 комісією установи було погоджено переведення до дільниці соціальної реабілітації, як особі, що стає на шлях виправлення.

04.01.2021 комісією установи було відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України як особі, що не стає на шлях виправлення.

04.01.2021 комісією установи було відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України як особі, що не довела свого виправлення.

На профілактичному обліку не перебуває.

Згідно характеристики, установа виконання покарань вважає, що до засудженого передчасно застосувати ст. 81 КК України, оскільки засуджений ОСОБА_1 перебуває у дільниці соціальної реабілітації нетривалий час та належним чином не проявив себе із позитивної сторони, а також раніше одинадцять разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, з них два рази звільнявся умовно-достроково згідно ст. 81 КК України, після чого позитивних для себе висновків не зробив, та вчинив нові злочини.

З довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень по особовій справі засудженого від 01.08.2021, вбачається, що до засудженого дисциплінарних стягнень не застосовувалось. За час відбування покарання до засудженого було застосовано 2 заохочення, з яких 2 подяки.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 не є постійно працевлаштованим працівником, а отримує винагороду за наслідком укладених договорів про надання послуг, що укладаються на строк в межах одного місяця, оплата праці здійснюється залежно від обсягу наданих послуг, тобто на отримання доходу впливає виключно наявність виконаної роботи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки та ресоціалізація засудженого - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не лише виправлення засуджених, але також запобігання вчиненню ними та іншими особами нових злочинів та безпосередньо кару засудженого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних злочинів, в тому числі корисливих злочинів та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільнявся з іспитовим строком та двічі звільнявся умовно-достроково, після чого належних висновків не зробив та знову вчинив умисні, в тому числі корисливі, злочини. Суд бере до уваги, що, ОСОБА_1 перебуваючи в місцях позбавлення волі з 07.07.2020 та безпосередньо у ДУ «Стрижавська ВК (№81)» з 04.12.2020, отримав лише два заохочення. Тому суд вважає, що сам факт належної поведінки протягом останнього часу під час відбування покарання не є безумовною передумовою умовно-дострокового звільнення.

Також суд враховує позицію адміністрації ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)», комісія якої відмовила в застосуванні ст. 82 КК України як особі, що не стала на шлях виправлення та в застосуванні ст. 81 КК України як особі, що не довела свого виправлення.

Суд звертає увагу, що сумлінна поведінка засудженого повинна бути послідовною та тривалою, та при визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого, що має свідчити про виправлення засудженого, а не лише про його бажання звільнитися умовно-достроково.

Враховуючи неодноразові судимості ОСОБА_1 та неодноразове застосування до нього умовно-дострокового звільнення, після чого ним неодноразово вчинялися умисні злочини, його поведінку під час відбування покарання, зокрема наявність лише двох заохочень протягом всього строку відбування покарання, наявні відомості про нерегулярне працевлаштування, відсутність ініціативи до виконання робіт з благоустрою, виконання їх лише під наглядом адміністрації установи, відсутність відомостей про активну участь в програмах для засуджених, до яких він залучений, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_1 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і свідчить про можливість звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково. Таким чином, суд вважає що в задоволенні заяви захисника засудженого слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Сільченка Олександра Васильовича про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: